НБУ констатує, що завдяки надходженням від глобального розподілу СПЗ Україна змогла наростити резерви до максимального рівня з квітня 2012 року – 31,6 млрд дол. станом на кінець серпня. Це забезпечило успішне проходження державою періоду пікових виплат у вересні (3,1 млрд дол.). Хоча резерви знизилися до 28,7 млрд дол. на кінець вересня, вони залишилися на високому рівні, близько 90% від мінімально необхідного рівня за критерієм МВФ.

НБУ наголошує, що співпраця з МВФ забезпечить доступ до іншого офіційного фінансування та міжнародних ринків капіталу. Так, очікується, що резерви наприкінці 2021 року зростуть та коливатимуться близько 30–31 млрд дол. протягом наступних двох років, що відповідатиме мінімально необхідному рівню за критерієм достатності МВФ.

Водночас порівняно з попереднім прогнозом очікується дещо слабший приплив капіталу за фінансовим рахунком. Це зумовлено як слабшим попитом нерезидентів на гривневі ОВДП на тлі посилення монетарної політики в розвинених країнах, так і зниженням боргових залучень приватного сектору.

«Ризики для зовнішньої стійкості не матеріалізувалися. Завдяки проходженню кризи без валютних шоків та збереженню доступу до зовнішнього фінансування, у тому числі завдяки співпраці з МВФ, зовнішній борг України відносно ВВП на кінець першого півріччя 2021 року скоротився до мінімального рівня з 2014 року (75.2%), а короткострокового – з 2009 року (28.4%).

Завдяки подальшому економічному зростанню та виваженим макроекономічній та фіскальній політикам очікується подальше зниження цього співвідношення. Достатній рівень резервів продовжуватиме відігравати роль буфера безпеки та забезпечить ліквідність для обслуговування зовнішнього боргу. Зокрема, протягом 2022 – 2023 років Україна має сплатити близько 14 млрд дол. за зовнішніми зобов’язаннями. Тож продовження співпраці з МВФ і проведення структурних реформ дасть змогу підтримувати інтерес інвесторів та залучати необхідне фінансування для проведення виплат», – повідомляють у Нацбанку.

Инф. finance.ua