Міжнародний валютний фонд затвердив нове фінансування 93 країн на $258 млрд з початку пандемії covid-19. Про це повідомляється у річному звіті МВФ.

Міжнародний валютний фонд затвердив нове фінансування 93 країн на $258 млрд з початку пандемії covid-19.

Звіт МВФ
У звіті МВФ вказується на серйозне зростання економічних ризиків, загострення геополітичної та соціальної напруги в умовах зростання бідності та нерівності.

«У багатьох країнах різко підвищилася інфляція, викликана поєднанням таких факторів, як значне зростання цін на енергоносії, продовольство та сировинні товари, дефіцит робочої сили та перебої з поставками. Рівень державного та приватного боргу досягнув нових максимумів», — йдеться в документі.

Більш обмежені бюджетні можливості держав вимагатимуть прийняття все більш складних компромісних рішень у галузі економічної політики для протидії інфляції, що посилюється, підвищеним макрофінансовим ризикам і уповільненню зростання економіки, вважають у МВФ.

Країнам з ринком і країнам, що розвиваються, мають велику заборгованість в іноземній валюті й значні потреби в зовнішньому фінансуванні, також буде необхідно підготуватися до можливої нестабільності на фінансових ринках у міру посилення грошово-кредитної політики в країнах з розвиненою економікою.

«Світова економіка проходить найсерйозніше випробування з часів Другої світової війни, — заявила директор-розпорядник фонду Кристаліна Георгієва, слова якої наводяться у звіті. впливаючи на життя людей та засоби до існування у всьому світі».

На тлі початку відновлення економіки світ зіткнувся з другим безпрецедентним потрясінням — війною в Україні, яку розв'язала РФ.

«Різко зріс ризик поділу світу на геополітичні та економічні блоки, які можуть звернути назад десятиліття підвищення рівня життя, — зазначила глава фонду. — При цьому ми не можемо поставити на паузу кліматичну кризу, поки намагаємося врегулювати інші кризи».

Наслідки ситуації в Україні поширюються далеко за межі цієї країни. Глибина порушень у функціонуванні ринків сировинних товарів та ланцюгів поставок призведе до сильного негативного впливу на макроекономічну та фінансову стабільність та зростання економіки, додатково ускладнюючи і без того непрості умови для економічної політики в країнах, які ще не повністю відновилися після пандемії covid-19, вважають експерти фонду.

«Інфляція, яка вже підвищувалася в багатьох країнах внаслідок дисбалансу попиту та пропозиції та заходів підтримки під час пандемії, ймовірно, залишиться вищою протягом більш тривалого часу. Відбулося також значне посилення фінансових умов, що створює тиск на широке коло країн з ринком, що формується і коло країн, що розвиваються, внаслідок підвищення вартості запозичення та ризику відтоку капіталу», — наголошується в повідомленні.

Надзвичайна підтримка під час пандемії стабілізувала фінансові ринки та поступово призвела до пом'якшення ситуації у сфері ліквідності та кредитування у всьому світі, що сприяло відновленню економіки. Однак відбулося збільшення дефіцитів, а борг накопичувався набагато швидше, ніж у ході попередніх спадів, включаючи світову фінансову кризу, вважають у фонді.

У 2020 році сукупний обсяг запозичень підскочив на 28 процентних пунктів і досяг 256% ВВП. Приблизно половина цього збільшення припадає на частку держпозик, а решта — на нефінансові корпорації та домогосподарства.

Наразі держборг становить майже 40% загальносвітового обсягу боргових зобов'язань, що є найвищим показником майже за 60 років.

Анна Недогибченко

Інф. minfin.com.ua