Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з метою реалізації норм Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)» (далі – Закон № 2888) ДПС України повідомила таке.
Закон № 2888 набирає чинності з 01 квітня 2023 року, крім змін до Закону України «Про Національний банк України» та змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про платіжні послуги», які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 2888 (опублікований 31.01.2023).
Законом № 2888 внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та інших законів України, зокрема в частині приведення у відповідність до вимог Закону України «Про платіжні послуги» та застосування понять: «банки», «небанківській надавач платіжних послуг», «електронний гаманець у емітента електронних грошей», «платіжні інструкції», «рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг» та інших. Запроваджується можливість використання під час здійснення розрахункових операцій та контролю за їх проведенням не тільки рахунків, відкритих у банках, а також рахунків/електронних гаманців такого платника податків в інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей.
Також Законом № 2888 внесені зміни до функцій контролюючих органів (стаття 19 прим.1 Кодексу), розширені права посадових осіб контролюючих органів (стаття 20 Кодексу).
Крім того, Законом № 2888 змінено порядок використання єдиного рахунку (стаття 35, 35 прим.1 Кодексу). Окремо визначено, що для цілей Кодексу обов’язок платника податків щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений статтею 35прим.1 Кодексу, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України «Про платіжні послуги». Також, пункт 35 прим.1 Кодексу доповнено новою нормою стосовно того, що не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей.
Законом № 2888 змінено визначення податкового номеру платника податків (пункт 63.6 статті 63 Кодексу), а саме, податковим номером є: ідентифікаційний код юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи. Для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України.
Також поширена можливість для контролюючого органу використовувати інформацію, що надійшла не тільки від банків та інших фінансових установ, а також від небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів, інформацію про наявність та рух коштів на електронних гаманцях платника податків (підпункт 71.1.3 пункту 71.1 статті 71 Кодексу).
Розширено перелік суб’єктів інформаційних відносин (статті 72 та 73 Кодексу) – надавачі небанківських платіжних послуг, емітенти електронних грошей.
Крім того, Законом № 2888 внесені зміни у статі Кодексу щодо фінансової відповідальності небанківських надавачів платіжних послуг, еквайрів, емітентів електронних грошей (статті 112, 118 та 124 Кодексу).