Допомога користувачам E-кабінету
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Понад 130 електронних послуг та сервісів для суб’єктів господарювання та громадян реалізовано в Електронному кабінеті, який залишається найпопулярнішим електронним сервісом.
Cервіси Е-кабінету доступні з персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.
Повну інструкцію щодо його функціоналу, можливостей режимів та сервісів, відповіді на популярні запитання тощо розміщено за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.
Доступно та просто про сервіси Е-кабінету, Е-кабінету для громадян та InfoTAX для платників податків у інформації підрозділу «Е-кабінет» розділу «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/).
Також розміщено карту Електронного кабінету, яка дозволяє швидко зорієнтуватися у пошуку необхідної інформації.
Переглянути інструктивні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/712587.html
Щодо реалізації прав платників ПДВ на адміністративне оскарження окремих рішень комісій регіонального рівня
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/712523.html повідомила.
Звертаємо увагу платників податку на додану вартість щодо реалізації їх права на адміністративне оскарження окремих рішень комісій регіонального рівня щодо неврахування таблиць даних платника податку та відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, у зв’язку з набранням чинності норм постанови Кабінету Міністрів України від 2 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165» (далі – Постанова № 1165) з 08 липня 2023 року затверджено Порядок розгляду скарг, зокрема, щодо рішень комісій регіонального рівня про неврахування таблиць даних платника податку на додану вартість та про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
До запровадження вищезазначених змін норми Постанови № 1165 передбачали оскарження в адміністративному порядку тільки рішень комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Наразі запроваджено механізм, який дозволяє платникам податку реалізувати право на оскарження всіх рішень комісій регіонального рівня в адміністративному порядку.
Звертаємо увагу, що скарга подається платником податку на додану вартість протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги приймає рішення про задоволення скарги та скасовує рішення комісії регіонального рівня або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
Таким чином, запровадження наявного механізму адміністративного оскарження, який функціонує при законодавчо встановлених термінах, повністю нівелює кількість тривалих судових процесів з даного приводу.
Закликаємо платників більш активно використовувати відповідні механізми, водночас, звертаючи увагу на певні особливості їх реалізації. Слід мати на увазі, що, наприклад, процедура оскарження рішення комісії регіонального рівня щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника, в разі негативного рішення комісії центрального рівня змусить платника звертатися до суду (адже іншого шляху для виключення з ризикових не передбачено).
Тобто, важливим є максимальне використання процедур на регіональному рівні і тільки після їх вичерпання рішення про ризиковість слід оскаржувати до комісії центрального рівня. Щодо таблиць даних: після негативного рішення комісії центрального рівня платник податків може повторно подати таблицю даних на розгляд комісії регіонального рівня з поясненням та детальним описом господарської діяльності з посиланням на податкову та іншу звітність. Таким чином, підприємства можуть використовувати адміністративне оскарження рішень про відмову у врахуванні таблиці даних без побоювання загрузнути в судових процесах.
Радимо платникам податків:
1) для оперативної комунікації звертатись на комунікаційні податкові платформи, які діють в органах ДПС; отримати розʼяснення за телефонами «гарячих ліній»; у розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya ознайомитись з інформаційними матеріалами щодо правильності заповнення таблиць даних платника податку, дії платника ПДВ у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних тощо;
2) уважно вивчати рішення комісій регіонального рівня та вести постійний діалог з податковими органами щодо сумнівів у підставах їх прийняття;
3) надсилати запити безпосередньо до податкових органів (в основному на регіональному рівні).
Як перевірити, чи задекларовані трудові відносини
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/712421.html повідомила.
Електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її впровадили, щоб удосконалити облік трудової діяльності українців, зменшити паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.
Також сучасна система дасть змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а в майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до Пенсійного фонду.
Відтепер кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.
За законом у працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних з боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.
Щоб знайти електронну трудову книжку, необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ).
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 73,2 млн грн рентної плати
У січні – серпні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 73,2 млн грн рентної плати за видобування кам’яного вугілля. Це на понад 4,7 млн грн, або майже на 7 відсотків більше минулорічного показника.
Нагадуємо платникам, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Плата за землю: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали майже 392 млн гривень від фізичних осіб
З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло майже 392 млн грн плати за землю. Порівняно з відповідним періодом 2022 року надходження виросли майже на 194 млн грн, або на 98 відсотків. Про це повідомила керівниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.
Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подякувала платникам за сумлінність у сплаті податків та звернула увагу, що платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (ПКУ)) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;
- розміру ставки земельного податку;
- нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Чи можуть ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.
Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:
п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).
До уваги фізичних осіб – благодійників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 21.07.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2023 № 264 «Про затвердження Змін до Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.06.2023 за № 1099/40155.
Цим наказом приведено у відповідність до Закону України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ «Про внесення змін до пункту 21 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо вдосконалення порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» (далі – Закон № 2757) Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.11.2014 за № 1471/26248.
Згідно із прийнятими змінами вдосконалено процедуру включення фізичних осіб – благодійників до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації шляхом:
скасування положення щодо обов’язкового подання заявником разом із заявою про включення до цього Реєстру довідки з банку щодо відкриття банком фізичній особі – благодійнику рахунка, призначеного для здійснення благодійної діяльності, а також оригінала та копії документів про реєстраційний номер облікової картки платника податків/серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті);
доповнення положенням, згідно з яким подання реєстраційної заяви можливе і в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, Електронного кабінету або технічними засобами електронної комунікації.
Технічна можливість подання реєстраційної заяви в електронній формі відповідно до вимоги Закону № 2757, забезпечена ДПС з січня 2023 року.
Про фінансову звітність та документи трастів, управління якими здійснюють резиденти України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 442.1 ст. 442 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні та юридичні особи - резиденти України, які на договірній основі здійснюють управління діяльністю, активами або майном трасту (є довірчими власниками) або виконують обов’язки адміністратора такого трасту, зобов’язані:
1) повідомляти контролюючий орган про укладення та припинення договору щодо управління або адміністрування трасту;
2) зберігати на території України та надавати на запит контролюючого органу відомості про засновників, довірчого власника, захисників (за наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками трасту (у тому числі через ланцюг контролю/володіння);
3) зберігати на території України та надавати на запит контролюючого органу окрему фінансову звітність щодо трасту, а також документи, визначені пунктом 44.1 статті 44 ПКУ, які підтверджують дані такої звітності.
Повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту надсилається до контролюючого органу протягом 30 календарних днів з дня його укладення або припинення. Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 442.2 ст. 442 ПКУ).
Згідно з п. 442.3 ст. 442 ПКУ терміни "траст", "кінцевий бенефіціарний власник", "вигодоодержувач (вигодонабувач) трасту" вживаються у цій статті у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Вимоги до форми та змісту відомостей, передбачених п.п. 2 п. 442.1 цієї статті, визначаються відповідно до Положення про форму та зміст структури власності, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Управителі та адміністратори трастів зобов’язані підтримувати відомості про всіх кінцевих бенефіціарних власників та про структуру власності трастів в актуальному стані, оновлювати її та забезпечувати надання контролюючому органу за його запитом відомостей, передбачених цією статтею, протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідного запиту.
Нормами п. 442.4 ст. 442 ПКУ встановлено, що фінансова звітність трасту має бути складена відповідно до вимог, встановлених законодавством, що регулює діяльність трасту (особистим законом). Якщо особистий закон не вимагає складати фінансову звітність для трасту, особи, зазначені у п. 442.1 цієї статті, зобов’язані забезпечити складання окремої фінансової звітності за міжнародними стандартами.
Управитель або адміністратор трасту зобов’язаний забезпечити надання контролюючому органу за його запитом копій документів, передбачених цією статтею, протягом 30 календарних днів з дати отримання відповідного запиту. Документи надаються в засвідчених копіях та з перекладом українською мовою. У разі подання документів англійською мовою переклад українською мовою не вимагається.
Документи щодо трасту зберігаються протягом строку не менше 1825 днів з дня завершення звітного періоду, якого вони стосуються, та не менше 1825 днів з дня припинення трасту або припинення договору, за яким здійснюється управління або адміністрування трасту, залежно від того, який строк настане раніше.
Вимоги цієї статті застосовуються до осіб, які є управителями або адміністраторами трастів, незалежно від того, чи застосовуються до кінцевих бенефіціарних власників відповідних трастів вимоги статті 39-2 ПКУ (п. 442.5 ст. 442 ПКУ).
