Тетяна Кірієнко: Співпраця з бізнес-асоціаціями завжди у фокусі уваги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України продовжує курс на відкритість у своїй діяльності та співпрацю з організаціями, які представляють інтереси платників податків, оскільки завдяки діалогу та співробітництву вдається знаходити оптимальні рішення, які дозволяють зберігати баланс інтересів держави та бізнесу. На цьому наголосила керівник ДПС Тетяна Кірієнко під час заходу з нагоди відзначення 25-ої річниці від дня створення Асоціації платників податків України.
Як зазначила очільниця Служби, Асоціація платників податків України  – багаторічний  партнер Державної податкової служби, а результативна співпраця двох організацій – приклад, вартий наслідування.
«Наші організації докладають максимум зусиль у своїх межах для сприяння розвитку  бізнесу в Україні. Асоціація –  захищаючи інтереси платників, ДПС – створюючи комфортні умови для сплати податків та подання звітності», – зазначила Тетяна Кірієнко.
Очільниця ДПС подякувала представникам АППУ за доброчесність та сумлінну сплату податків до бюджету, розвиток підприємницького середовища та підтримку економіки України.
Вона також наголосила, що ДПС і надалі докладатиме максимум зусиль для забезпечення якісного адміністрування податків та розвитку електронних сервісів. Крім того, податківці використовуватимуть всі можливі формати комунікації з бізнесом для роз’яснення норм податкового законодавства і податкових новацій.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/732301.html

Про підстави для проведення документальних позапланових перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи податкового органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Кодексу) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Додатково звертаємо увагу на законодавчі акти, якими внесено зміни до податкового законодавства у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні:
- Закон України від 03.03.2022 № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (набрав чинності з 07.03.2022);
- Закон України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності з 17.03.2022);
- Закон України від 24.03.2022 № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (набрав чинності з 05.04.2022);
- Закон України від 01.04.2022 № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» (набрав чинності з 16.04.2022);
- Закон України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», набув чинності 27.05.2022;
Закон України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період воєнного стану», набрав чинності 01.08.2023.

Сьогоднішній івент – для студентів одного з вишів м. Дніпра

Податкова Дніпропетровщини активно комунікує з молоддю – майбутніми платниками.
Днями у межах комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області говорили про право на отримання податкової знижки за навчання.
Аудиторія – зацікавлена і питлива: студенти та їх батьки, керівництво і викладачі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (Університет), а також слухачі Навчально-наукового центру «Школа бізнесу», створеного на базі Університету.
Основні акценти виступу керівництва податкової області – ми відкриті до комунікацій з молоддю; інформаційна підтримка студентів – надійна платформа для їх податкової обізнаності; спілкуємось про цікаве, корисне та важливе для майбутніх платників.
Хто має право на податкову знижку, які умови її надання, що треба для отримання податкової знижки на навчання? Про це у формі активного діалогу – під час івенту в онлайн форматі!
Не зупиняємось!
Розширюємо форми співпраці!

Чи зобов’язані ФОП на загальній системі оподаткування вести облік доходів і витрат?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 №  261 (далі – Порядок № 261), який набрав чинності з 16.07.2021.
Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.
На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розд. І Порядку № 261).
Типова форма, затвердженою Порядком № 261 не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Яким чином заповнюються поля у реквізитах «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції на сплату податків та зборів (крім єдиного внеску) на бюджетні рахунки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку).
У разі коли платником при сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку).
У разі сплати, зокрема, податку, збору готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку визначено, що сплата, зокрема, податку, збору здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.
Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163), у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.
При цьому платіжна інструкція – це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п. 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).

Щодо автоматичної реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 08.07.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 574), якою внесено зміни, зокрема, до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок зупинення).
Пунктом 2 Постанови № 574 встановлено, що у Порядку зупинення – з урахуванням змін, затверджених Постановою № 574:
- положення п. 6 прим. 1 застосовуються до платників ПДВ, щодо яких рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ прийнято з дня, наступного за днем набрання чинності Постановою № 574;
- положення п. 16 прим. 1 застосовуються до платників ПДВ, у яких реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування зупинено відповідно до п. 1 додатка 3 до Порядку зупинення з дня, наступного за днем набрання чинності Постановою № 574.
Відповідно до п. 6 прим. 1 Порядку зупинення у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами інформації та копій документів, поданих платником податку для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування, якщо одночасно виконуються такі умови:
- реєстрацію таких податкових накладних/розрахунків коригування зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішеннями, прийнятими починаючи з дати останнього включення платника податку в перелік платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
- дата подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) таких податкових накладних/розрахунків коригування припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, операції в таких податкових накладних/розрахунках коригування не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3 та стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Наказ № 520);
- у день такої автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, обчислена відповідно до пп. 200 прим.1.3 або 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 16 прим. 1 Порядку зупинення у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування таблиці даних платника податку відповідно до п. 16 Порядку зупинення або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника ПДВ, податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких зупинена відповідно до п. 1 додатка 3 до дня, що передує даті прийняття рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку, підлягають автоматичній реєстрації в ЄРПН на п’ятий робочий день, що настає за днем прийняття такого рішення, якщо одночасно виконуються такі умови:
- відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування такої таблиці даних платника відповідно до п. 19 Порядку зупинення;
- у податкових накладних/розрахунках коригування зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТЗЕД/кодами послуг згідно з Державним класифікатором/умовним кодом такого товару, що відображені у такій таблиці даних платника податку, та операції, які на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3, та стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- такі податкові накладні/розрахунки коригування складені та подані для реєстрації в ЄРПН не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією регіонального рівня прийняте рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку;
- щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого Наказом № 520;
- у день такої автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, обчислена відповідно до пп. 200 прим. 1.3 або 200 прим.1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Заповнення деяких рядків Додатка 3 до звітної декларації платника єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у звітних деклараціях платника єдиного податку четвертої групи зазначається загальна сума сплачених податків, розподілена пропорційно площі сільгоспугідь, розташованих у відповідній громаді.
Платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (пункт 297 прим.1.1  статті 297 прим.1 ПКУ).
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов'язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;
- сума загального мінімального податкового зобов'язання, сума мінімального податкового зобов'язання щодо кожної земельної ділянки.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов'язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення.
Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку (пункт 297 прим.1.7  статті 297 прим.1 ПКУ).
Тобто, платники єдиного податку четвертої групи (юридичні особи) розраховують МПЗ в цілому по платнику та у разі виникнення позитивного значення розподіляють суму такого збільшення між відповідними місцевими бюджетами та перераховують пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок.

До уваги суб’єктів господарювання, які використовують ПРРО!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами внесеними наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 та від 08.06.2021 № 329) (далі – Положення № 13)).
При цьому п. 1 розд. I Положення № 13 визначено, що вимоги Положення № 13 поширюються на усі розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО)/програмними РРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.

Отримайте відомості про доходи в мобільному додатку «Моя податкова»!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що мобільний додаток «Моя податкова» надає можливість отримувати сервіси ДПС в зручному форматі.
Так, за допомогою застосунку «Моя податкова» можливо отримати відомості про доходи. Як це працює?
Необхідно:
- завантажити застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play;
- ідентифікуватися онлайн з використанням файлового або хмарного КЕП будь-якого надавача;
- обрати «Отримати відомості про суми виплачених доходів» у розділі «Послуги»;
- вказати необхідний період, за який бажаєте отримати відомості;
- отримати результат за 5 хвилин.Понад 28 тисяч користувачів, які вже завантажили додаток «Моя податкова», отримують послуги у смартфоні!
Цінуй свій час та приєднуйся!

Порядок заповнення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).
Відповідно до п. 10 розд. III Порядку № 21 додатком до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) є, зокрема, заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4) до податкової декларації з ПДВ (далі – додаток 4).
Пунктом 5 розд. V Порядку № 21 визначено, що платники податку, які відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації, зокрема, додаток 4.
Подання додатку 4 є обов’язковим при заповненні рядка 20.2 декларації.
Додаток 4 заповнюється з урахуванням наступного:
сума бюджетного відшкодування, визначена у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації) з ПДВ відповідно до ст. 200 Кодексу, відображається окремо:
а) у сумі (зазначається цифрами), що перераховується на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг із зазначенням номеру рахунка (рядок 20.2.1 декларації);
б) у сумі (зазначається цифрами), що враховується у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету із зазначенням коду бюджетної класифікації та рахунку платежу в Казначействі (рядок 20.2.2 декларації).
При цьому заявлена сума бюджетного відшкодування відображена у додатку 4 повинна відповідати сумі, вказаній у податковій декларації з ПДВ.

Який алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (заява за ф. № 5ДР)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).
Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).
Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
- витяг з реєстру територіальної громади;
- паспорт, виготовлений у формі книжечки;
- тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).
Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.