Суд підтримав позицію податківців щодо рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
ДПС України на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/828447.html) повідомила наступне.
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року.
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 69.
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо дотримання термінів подання звітності.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за № 967/38303.
У вказаний в оскаржуваному рішенні періоді та на час прийняття спірного рішення позивачем не подана заява до контролюючого органу про відсутність можливості подання звітності, відтак не вчинено обов`язкової дії, яка б звільняла позивача як платника податків від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку, зокрема щодо подання звітності.
Окрім того, Суд звертає увагу на те, що законодавець намагаючись пристосуватися до нинішніх умов життя вніс зміни до податкового законодавства України, які б дозволяли особам звільнятися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку. В той же час вказана норма зобов`язує особу вчинити певну дію, подати відповідну заяву до контролюючого органу, чого позивачем зроблено не було.
Окрім іншого, позивач зазначає про те,  що ним не подавалася декларація з податку на додану вартість, у зв`язку з відсутністю уповноваженої особи на вчинення вказаних дій.
У той же час ним здійснювалась господарська діяльність, зокрема реєструвалися податкові накладні, що навпаки свідчить про те, що позивач мав можливість подати декларацію з податку на додану вартість, або принаймні повідомити контролюючий орган про неможливість виконати свій обов`язок у встановлений законодавством строк.
Вказані вище обставини також підтверджують можливість Товариства дотриматися норм Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 в частині повідомлення податкового органу про неможливість виконати свій обов’язок у встановлений законодавством строк.
З урахуванням установлених обставин, постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 280/10300/23 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.07.2022 залишено без змін.

Задекларована праця підтримує країну
 

ВИХОДЬ НА СВІТЛО!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Надомна і дистанційна робота: у чому різниця?

Детальніше – на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/826894.html

Дізнайся більше на сайтах Держпраці: www.dsp.gov.ua, www.pratsia.in.ua .

Засідання галузевого комітету Громадської ради:
основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року

Проведено чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі представників податкової служби Дніпропетровщини.
Роз’яснення основних аспектів Національної стратегії доходів (НСД), у рамках інформаційної кампанії щодо впровадження реформ та управління змінами – ключовий меседж заходу. Окремо зупинились на стратегічних цілях НСД. Процес реформ буде реалізовуватись поетапно.
Співпрацюємо далі!

Зустріч зі студентською молоддю у форматі відкритого діалогу

Кожен навчальний рік – це не лише нові знання та виклики, але й можливість для обміну думками та встановлення міцних зв’язків між викладачами, студентами та досвідченими профільними фахівцями.
За зверненням Університету митної справи та фінансів на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області провели онлайн зустріч зі студентами факультету бізнесу, економіки та міжнародних відносин.
Лейтмотив зустрічі – право на податкову знижку за навчання, особливості проходження практики, посилення професійних компетенцій та працевлаштування до податкової служби Дніпропетровщини.
Студентська молодь мала змогу поставити свої запитання та отримати корисні поради від податківців.
Дякуємо за активність та конструктив!

Дніпропетровщина: на податковому обліку знаходиться понад 293 тисячі суб’єктів господарювання
 

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.10.2024 на податковому обліку знаходилось 293 337 суб’єктів господарювання (СГ). Порівняно з 2023 роком кількість зареєстрованих платників зросла майже на 16,8 тисяч осіб (станом на 01.10.2023 – 276 566 СГ).
З початку поточного року зареєстровано 119 908  юридичних осіб (станом на 01.10.2023 – 117 597 осіб) та 173 429 самозайнятих осіб (станом на 01.10.2023 – 158 969 осіб).
Кількість СГ – юридичних осіб у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшилась на 2 311 осіб, самозайнятих осіб – на 14 460.
Нагадуємо, що підставою для взяття на облік у контролюючому органі за основним місцем обліку:
- юридичних осіб, які включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), є надходження відомостей з ЄДР;
- юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, є заява за формою № 1-ОПП.
Взяття на облік юридичної особи за основним місцем обліку контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей з ЄДР чи заяви за формою       № 1-ОПП від платника податків та здійснюється за датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідних відомостей з ЄДР чи заяви за формою № 1-ОПП у журналі за формою № 2-ОПП.

Платники Дніпропетровщини з початку року спрямували до
Державного бюджету України понад 37,7 млрд гривень
 

Впродовж січня – вересня 2024 року платники Дніпропетровської області сплатили до Державного бюджету України понад 37,7 млрд гривень.
За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш, це майже на 8 млрд грн, або 26,9 відс., більше надходжень за відповідний період минулого року.
При цьому, загальний фонд державного бюджету отримав з початку поточного року понад 29,6 млрд гривень. У порівнянні з минулорічними надходженнями протягом січня – вересня позитивна динаміка складає 7,1 млрд грн, або 31,5 відсотки.
До спеціального фонду державного бюджету протягом дев’яти місяців поточного року надійшло понад 8,1 млрд грн податкових платежів. Платники Дніпропетровщини забезпечили зростання надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року майже на 0,9 млрд грн, або на 12,3 відсотки.
«Платники продовжують підтримувати нашу державу у непростий час, добросовісно сплачуючи податки. Проявляючи патріотизм та відповідальну громадянську позицію, платники забезпечують стабільні надходження до бюджету такі життєво необхідні для Збройних Сил України», – акцентувала Наталя Федаш.

Місцеві бюджети Дніпропетровського регіону
протягом січня – вересня поточного року отримали понад 42,0 млн грн зборів
 

Платники Дніпропетровщини у січні – вересні 2024 року спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 42,0 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору, що на 194,1 тис. грн більше відповідного періоду минулого року (темп росту 100,5 відс.).
При цьому, збору за місця для паркування транспортних засобів надійшло понад 31,2 млн грн, туристичного збору – понад 10,8 млн гривень.
Звертаємо увагу, що терміни сплати місцевих зборів визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування (п.п. 268 прим.1.5.1 п. 268 прим.1.5 ст. 268 прим.1 ПКУ).
Згідно з п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ туристичний збір податкові агенти сплачують за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Щодо стягнення коштів із банківських рахунків боржників шляхом направлення електронних платіжних інструкцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, у рамках інформаційної кампанії щодо впровадження реформ та управління змінами, інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2020 № 217 затверджено Порядок інформаційної взаємодії органів Державної податкової служби України та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, який набирав чинності 31 січня 2021 року (далі – Наказ № 217).
Документ врегульовує механізм інформаційної взаємодії при формуванні органами ДПС платіжних інструкцій (інкасових доручень) на примусове списання (стягнення) коштів із рахунків платника у банках в електронній формі, перевірці таких інкасових доручень (розпоряджень) Казначейством та/або його територіальними органами, їх транспортуванні до банків платників з використанням телекомунікаційних мереж з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, а також при виконанні (частковому виконанні) або невиконанні банками платників таких документів тощо.
Запровадження такої інформаційної взаємодії дозволить оптимізувати процедуру доставки електронних платіжних інструкцій (інкасових доручень) на примусове списання (стягнення) коштів із рахунків платника у банках до банків платників, підвищити ефективність використання робочого часу державних службовців, а також зменшити витрати бюджетних коштів та часу, необхідних на доставку відповідних документів у паперовому вигляді.
На теперішній час для забезпечення своєчасної реалізації норм Наказу № 217 ще необхідно проводити роботи, що пов’язані зі створенням (доопрацюванням) зацікавленими сторонами власних програмних продуктів, що будуть використовуватись у визначеній інформаційній взаємодії.
До завершення реалізації зазначених норм органи ДПС продовжують направляти платіжні інструкції (інкасові доручення) на примусове списання (стягнення) коштів із рахунків платника у банках до банків платників у паперовій формі.

Впровадження підсистеми «Робота з боргом» ІКС ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, у рамках інформаційної кампанії щодо впровадження реформ та управління змінами, інформує.
Для досягнення стратегічних цілей Національної стратегії доходів запропоновано створення та впровадження в інформаційній-комунікаційній системі ДПС (далі - ІКС) «Податковий блок» підсистеми «Робота з боргом», яка забезпечить здійснення автоматичного контролю за застосуванням працівниками територіальних підрозділів по роботі з податковим боргом заходів з погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
З метою удосконалення організації роботи по погашенню податкового боргу, на сьогодні розроблено та впроваджено процес із формування податкових вимог, вимог про сплату боргу, узгодження вимог про сплату боргу та формування повідомлень про сплату боргу з єдиного внеску засобами ІКС, що реалізований в режимах «Робота з податковими вимогами», «Вимоги про сплату боргу (ЄСВ)», «Вимоги про сплату боргу (ЄСВ) узгоджені», «Повідомлення про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ» підсистеми «Облік платежів» ІКС «Податковий блок», що в майбутньому буде інтегровано до програмного забезпечення «Картка боржника».
Реалізація питання автоматизації процесу погашення податкового боргу - «Картка боржника» є одним з напрямів Міжнародної технічної допомоги проекту Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).
При цьому, у зв’язку з військовою агресією проти України, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (із змінами), затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», запроваджено воєнний стан в Україні, відповідно до чого реалізація цього питання ускладнена та залежатиме від наявності економії коштів.

Легалізація робочих місць завжди у фокусі уваги податківців

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо виконання заходів ДПС з реалізації НСД у 2024-2025 роках повідомляє наступне.
Податківцями Дніпропетровщини постійно проводиться роз’яснювальна робота з керівниками суб’єктів господарювання та фізичними особами – підприємцями щодо потреби створення робочих місць, недопущення фактів «тіньової зайнятості» та випадків порушень законодавства про оплату праці, погашення заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах, в організаціях та установах області незалежно від їх форм власності, не допускаючи її несвоєчасну виплату в подальшому.
У січні - вересні поточного року:
- підготовлено 22 інформаційних повідомлення для оприлюднення, в т. ч. 16 – на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС та 6 – у соціальних мережах;
- прийнято участь у проведенні 84 публічних заходах, у т. ч. у 30 прес- конференціях, брифінгах, у 24 інших публічних заходах (семінари, засідання «круглого столу тощо) та надано 30 інтерв'ю та коментарів (телебачення, радіо, друковані та інтернет-видання);
- проведено 32 сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія».

Національна стратегія доходів:
податкова культура є складником загальнонаціональної культури

Податки є основою добробуту держави і суспільства, але далеко не всі сприймають їх як загальнолюдську цінність. Саме податкова культура є загальною проекцією культури у соціально-економічній сфері та представляє соціальний інститут податкової системи і важелі її розвитку. Оподаткування значною мірою залежить від рівня податкової культури, яка багато в чому зумовлює формування податкової поведінки всіх учасників.
Важливе значення в бюджетно-податкових відносинах, а відтак – і у розвитку податкової культури, повинно відводитись довірі, яка є індикатором суспільства. Однією із форм довіри слід вважати податкові декларації, що подаються юридичними особами та громадянами у визначені законодавством терміни та під їхню особисту відповідальність.
Завдяки поширенню інформаційних технологій набули впровадження онлайн-послуги, що надаються податковими органами платникам податків при складанні декларацій, виходячи з інформації, накопиченої на серверах податкової служби, зокрема від банків, пенсійних фондів тощо. Впровадження такого сервісу, безумовно, заслуговує уваги, а набутий досвід - вивчення.
Таким чином підвищення рівня податкової культури у суспільстві сприятиме зростанню суспільної свідомості, створюватиме умови для усвідомлення відповідальності громадян за сплату податків, дозволятиме у перспективі збільшити податкові надходження та компенсувати можливі втрати державного та місцевих бюджетів.
В рамках реалізації заходів ДПС України із впровадження Національної стратегії доходів у 2024 – 2025 роках податківці Дніпропетровщини щоденно надають консультації платникам по податках і зборах, в т.ч. за телефонами «гарячих ліній».

Про електронні сервіси ДПС
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.
Одним з пріоритетних напрямків роботи ДПС в умовах воєнного стану є надання максимальної кількості адміністративних послуг у форматах, зручних для платників.
Сучасний сервіс Електронний кабінет створений для забезпечення спілкування платників з податковою службою в електронному вигляді.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС (https://tax.gov.ua/).
Нагадуємо, що увійти до приватної частини Електронного кабінету користувач може після проходження електронної ідентифікації:
- з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;
- через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID);
- за допомогою Дія Підпису;
- за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Сервіси для фізичних осіб об’єднані в окремому меню приватної частини Електронного кабінету – «ЕК для громадян».
За допомогою Е-кабінету платники можуть отримувати низку податкових послуг в режимі онлайн, зокрема:
- подати Облікову картку фізичної особи - платника податків за формою № 1ДР для проведення реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр);
- подати Заяву на внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР;
- направити запит на отримання та отримати відомості про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.
Зазначені податкові послуги також доступні фізичним особам в безкоштовному мобільному застосунку від ДПС – «Моя податкова», який можна завантажити в App Store або Google Play.
Документи, що надсилаються для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру в електронній формі, оформлюються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних довірчих послуг, електронного документообігу, надання публічних (електронних публічних) послуг.
Правила, порядок та строки розгляду контролюючими органами документів, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для документів, поданих у паперовій формі.
Також звертаємо увагу, що платники мають змогу скористатися послугою «єМалятко» та зареєструвати дитину в Державному реєстрі під час державної реєстрації народження. А послуга «ІD-14» дозволяє отримати паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм вперше особі у віці з 14 до 18 років з одночасною реєстрацією у Державному реєстрі.
Тож пропонуємо користуватися онлайн сервісами ДПС та переконатись в зручності отримання податкових послуг в електронному вигляді.

Порядок повернення платежів з бюджету
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Наказ № 400: зміни, внесені до табличної частини ПН і РК
та до деяких правил складання ПН
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Державна податкова служба України (далі – ДПС) у листі від 27.09.2024 № 26926/7/99-00-21-03-02-07 (далі – лист № 26926) повідомила.
У зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (Наказ № 400), ДПС проінформувала про окремі особливості складання податкової накладної (ПН), розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (РК) та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Нагадуємо, що Наказ № 400 набрав чинності з 01.10.2024 (офіційно опубліковано 25.09.2024 в «Офіційному віснику України» № 82).
Наказом № 400, зокрема, викладено у новій редакції форми ПН та РК, а також внесено зміни до Порядку заповнення податкової накладної (далі – Порядок).
Щодо змін, внесених Наказом № 400 до табличної частини ПН та РК ДПС звернула увагу на наступне.
Графу 3.2 «ознака товару» розділу Б табличної частини ПН (графу 4.2 «ознака товару» розділу Б табличної частини РК) розділено на дві різні частини: 3.2.1 та 3.2.2. (4.2.1 та 4.2.2 відповідно).
Підпунктом 2 пункту 16 Порядку встановлено, що у графі 3.2.1 «Імпорт» розділу Б табличної частини ПН (4.2.1 розділу Б табличної частини РК) у разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, проставляється позначка «Х». Ця графа заповнюється на всіх етапах постачання товару.
Крім того, Наказом № 400 внесено ряд змін до правил складання ПН, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності. Це ПН, які складаються відповідно до пункту 8 Порядку, і в яких зазначено тип причини 13.
Згідно з підпунктами 3 та 9 пункту 16 Порядку у ПН, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності:
- у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця);
- у графі 4 вказується одиниця виміру товару/послуги;
- обов’язково заповнюються графи 3.1, 3.2.1, 3.3, 5 ‒ 9.
Водночас у РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН починаючи з 01.10.2024 до ПН, які були складені відповідно до пункту 8 Порядку з типом причини 13, та які були зареєстровані в ЄРПН до 01.10.2024, у графі 2 зазначається та ж інформація, яка була вказана в зареєстрованій ПН (дати складання та номери ПН, складених постачальниками на платника податку при постачанні йому виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, які такий платник податку використав не в господарській діяльності).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок) з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Які алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими?

 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) вважаються такими, що немарковані:
- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки;
- сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 01 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;
- рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9 ст. 228 ПКУ).

Рентна плата за користування надрами: об’єкт обчислення податкових зобов’язань у разі наявності спеціальних дозволів на користування надрами для геологічного вивчення
 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Частиною першою ст. 14 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР із змінами визначено, що надра надаються у користування, зокрема, для:
- геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ);
- створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр).
Відповідно до абзацу п’ятого п.п. 258.2.2 п. 258.2 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) органи державного гірничого нагляду у місячний строк після прийняття відповідного рішення надсилають до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення досл e-finance.com.ua