Військовий збір: понад 1,8 млрд грн -  внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету з початку року

Протягом січня – вересня поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 1,8 млрд грн військового збору. Надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 124,8 млн грн, темп росту – 107,4 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як підкреслила очільниця обласної податкової, легалізація трудових відносин сприяє своєчасній сплаті, зокрема військового збору.
«Наразі сумлінна сплата податків і зборів – це значний внесок у підтримку не тільки економіки, а й наших Збройних Сил України. Висловлюю щиру вдячність нашим платникам за своєчасне наповнення бюджетів!» - зазначила Наталя Федаш.

Понад 10,8 млн грн спрямували платники туристичного збору до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
(ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=32952)

Впродовж дев’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників туристичного збору надійшло понад 10,8 млн гривень. Порівняно з січнем – вереснем 2023 року сума надходжень збільшилась на понад 1,6 млн грн, або на 17,7 відсотків.
Нагадуємо, що з метою застосування п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України:
- внутрішній туризм – це переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях;
- в’їзний туризм – це прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Платники Дніпропетровщини за використання рибних ресурсів поповнили рентною платою місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 5,3 млн гривень
(П. п. 14.1.217 п. 14.1 ст. 14 ПКУ)

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за використання рибних ресурсів надійшло понад 5,3 млн гривень. Це на понад 4,3 млн грн більше минулорічного показника відповідного періоду. Темп росту склав 559,0 відсотків.
Нагадуємо, що рентна плата – загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Фізична особа – резидент отримала іноземні доходи, з яких податки за межами України не сплачувались: який документ подається до контролюючого органу?
(ЗІР – «дзвіночок» на  08.10.2024 – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42046 - Який документ повинна надати контролюючому органу ФО – резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податки за межами України не сплачувались?)
(на ФБ)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст.163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Під доходами отриманими з джерел за межами України слід розуміти будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (пп. 14.1.55 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Порядок оподаткування іноземних доходів визначений п. 170.11 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, визначених п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Абзацом першим п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами ПКУ таке подання є обов’язковим.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.
Так, згідно з пп. 12 розд. ІІІ Інструкції доходи, отримані з джерел за межами України відображаються у рядку 10.10 податкової декларації.
Доходи, отримані у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), перераховуються у гривнях за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).
У графі 3 рядка 10.10 вказується сума іноземних доходів, перерахована у гривнях, з урахуванням норм п. 164.4 ст. 164 ПКУ;
- у графі 6 рядка 10.10 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ;
- у графі 7 рядка 10.10 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5 відс., визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Відповідно до абзацу другого пп. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації.
Такими документами можуть бути: виписки з рахунків банків, трудовий договір з іноземною компанією, довідка іноземної компанії про суми нарахованої заробітної плати (за наявності), інвойси, договори купівлі-продажу майна, розташованого за межами України, податкова декларація з відміткою контролюючого органу іноземної держави про отримання доходів (з перекладом на українську мову, окрім англійської) тощо.

Чи нараховується та сплачується плата за землю за земельні ділянки (земельні частки (паї)), на яких розташовані (наявні) фортифікаційні споруди?
(ЗІР – «дзвіночок» на 08.10.2024 – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42045 - Чи нараховується та сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), на яких розташовані (наявні) фортифікаційні споруди (в т. ч. за період до 06.05.2023 – дати набрання чинності ЗУ від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ, яким внесено зміни до п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ)?)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Використання земельних ділянок для створення фортифікаційних споруд призводить до деградації їх поверхонь, що унеможливлює їх використання за цільовим призначенням, а отже припиняється чи обмежується їх господарське використання у порядку, передбаченому законодавством.
За такі земельні ділянки Податковим кодексом України від (далі – ПКУ) передбачений спеціальний порядок справляння плати за землю. За земельні ділянки, на яких наявні фортифікаційні споруди, такий порядок визначений положеннями Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року.
Зокрема, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ доповнено п.п. 69.14, яким передбачено, що тимчасово, на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата)) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди (абзац перший п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), який набрав чинності 06.05.2023, доповнено порядок справляння плати за землю у період дії воєнного стану в України, а саме не сплачується земельний податок за земельні ділянки, що перебувають у консервації (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
Земельним законодавством передбачено, що консервації підлягають деградовані земельні ділянки, визначені ст. 51 Закону України від 19 червня 2003 року № 962-ІV «Про охорону земель» (далі – Закон № 962) (частина перша ст. 172 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі – ЗКУ)).
Внесеними змінами Законом № 3050 до ст. 51 Закону № 962 доповнено перелік земель, які підлягають консервації, зокрема додані землі, на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди.
Згідно з частинами дев’ятою – одинадцятою ст. 51 Закону № 962 консервація земель здійснюється відповідно до робочого проекту землеустрою:
- щодо земель державної та комунальної власності – за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які відповідно до ст. 122 ЗКУ приймають рішення про передачу земельних ділянок у власність чи користування;
- щодо земель приватної власності – за заявою власника такої земельної ділянки.
Разом з цим, особливості визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, встановлені ст. 283 прим. 1 ПКУ, згідно з положеннями якої підставою для ненарахування земельного податку відповідно до п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ є дані Державного земельного кадастру.
За такі земельні ділянки земельний податок за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ, не нараховується та не сплачується за період:
а) у частині земель державної та комунальної власності – з першого числа місяця, у якому відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗКУ, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;
б) у частині земель приватної власності – з дня внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів на підставі затвердженого робочого проекту землеустрою щодо консервації земель до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.
Нарахування земельного податку відновлюється починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому завершено заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.
Щодо орендної плати, то не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, щодо яких відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗКУ, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки на строк, визначений цим робочим проектом (абзац другий п. 288.8 ст. 288 ПКУ).
При цьому річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно кількості місяців, в яких земельна ділянка державної чи комунальної власності була визнана придатною для використання (абзац восьмий п. 288.8 ст. 288 ПКУ).
Таким чином, за період з 01.03.2022 до 05.05.2023 (до дати набрання чинності Закону № 3050) не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), які були визначені обласними військовими адміністраціями як такі, на яких наявні фортифікаційні споруди.
З 06 травня 2023 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки, що перебувають у консервації (тобто на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди), на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗКУ, про затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації земельних ділянок, а також відомостей/даних Державного земельного кадастру.

Подання декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки (ЗІР – «дзвіночок» на  08.10.2024 – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42039 - До якого контролюючого органу, за якою формою, в які терміни подається декларація про провадження господарської діяльності із зберігання пального яке споживається для заправлення електрогенераторної установки?)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, ст. 35 Закону № 3817, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року.
При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.
Пунктом 2 частини двадцять четвертої розд. XIII «Перехідні положення» Закону № 3817 установлено, що на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – Декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Згідно зі ст. 15 Закону № 481 ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального.
У Декларації зазначаються такі відомості:
- про суб’єкта господарювання:
для юридичних осіб – найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження;
для фізичних осіб - підприємців – прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, – найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст. 63 та п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
для іноземних суб’єктів господарської діяльності – найменування та податковий номер постійного представництва;
загальна місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація складається у довільній формі та подається в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ.
Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Декларація подається до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві) за місцем здійснення зберігання пального.

Які додатки подаються разом зі звітною новою або уточнюючою податковою декларацією з рентної плати у разі виправлення показників в окремих додатках та/або якщо деякі додатки не були подані разом зі звітною декларацією?
(ЗІР – «дзвіночок» на  08.10.2024 - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42037)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Пунктом 257.3 ст. 257 ПКУ встановлено, що платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки:
- з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр (п.п. 257.3.2 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України – за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – за місцезнаходженням лісової ділянки (п.п. 257.3.5 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
- з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України – за місцем його податкової реєстрації (п.п. 257.3.6 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
У разі виправлення показників в окремих додатках до поданої звітної Декларації суб’єктом господарювання подається:
- до настання граничного терміну подання звітної Декларації – звітна нова Декларація разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідними видами об’єкта оподаткування;
- після настання граничного терміну подання Декларації – уточнююча Декларація разом з тими додатками, в яких виявлені помилки, та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта та/або додатки за об’єктами оподаткування, які не були подані разом зі звітною Декларацію.
При цьому, згідно з п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року    № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Подання ФОПом – платником єдиного податку
податкової декларації за допомогою Електронного кабінету
(ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39859 –
Ми підібрали 20 актуальних відповідей на запитання на 07.10.2024 - За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається податкова декларація платника ЄП – ФОП та як в Електронному кабінеті створюється така декларація?)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), визначено, що автор електронного документа створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Вимоги п. 296.3 ст. 296 ПКУ не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами (е-резидентами) (абзац третій п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Разом з тим, абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.11.2022 № 394) із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2022 № 438 (далі – Декларація).
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку № 557 електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:
- за ідентифікатором форми F0103406 (для першої та другої груп – рiчна) разом з додатками:
Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0134106;
Додаток 2 «Розрахунок загального мiнiмального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0134206;
- за ідентифікатором форми F0103308 (для третьої групи – квартальна) разом з додатками:
Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0133108;
Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0133208.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.
Для формування Декларації в режимі «Введення звітності» користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «F01 Прибуток». Із запропонованого переліку форм обирає необхідну форму «F0103406/F0103308» Декларації, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
При цьому в відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Порядок повернення коштів єдиного внеску
 (лист управління економаналізу від 04.10.2024 № 3977/04-36-19-03-30)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (із змінами) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі – Порядок № 417).
Порядком № 417 передбачено, що повернення коштів єдиного внеску здійснюється на підставі Заяви платника про повернення коштів.
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (платіжної інструкції, квитанції), що підтверджує сплату коштів єдиного внеску (до Заяви в електронній формі – електронну копію розрахункового документа). Копія розрахункового документа завіряється платником особисто.
Звертаємо увагу, що кожна Заява може містити лише одну копію одного розрахункового документа, тобто на кожну платіжну інструкцію заповнюється окрема Заява.
У випадках, передбачених п. п. 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, Заява подається до територіально органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
Таку Заяву із завіреною платником копією платіжної інструкції (в pdf форматі) , також можливо надати в розділі «Листування з ДПС» безкоштовного сервісу «Електронний кабінет платника податків».
Якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів, орган ДПС формує Висновок про повернення коштів та розрахунковий документ на повернення коштів з відповідного небюджетного рахунку за субрахунком 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», на який їх було сплачено, та подає його на виконання до відповідного головного управління Державної казначейської служби України.