EU4PFM підтримав ДПС у впровадженні IT-системи Big Data TP

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/854347.html повідомила.
EU4PFM підтримав Державну податкову службу України у впровадженні унікальної IT-системи Big Data Transfer Pricing для контролю за зовнішньоекономічними операціями щодо дотримання правил трансферного ціноутворення. Ця система допомагає виявляти ризикові операції, що використовують транснаціональні компанії для виведення прибутків з України у  низькоподаткові юрисдикції.
У відео – інтерв’ю експертів, які розробляли це рішення. Дізнайтеся, як IT-технології сприяють справедливому оподаткуванню, чесній  конкуренції, інвестиціям та захисту національних інтересів.

Відбулося чергове засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена провели чергове засідання експертних груп. Учасники розглянули звернення, які надійшли від платників податків до Ради бізнес-омбудсмена.
Представники ДПС, зокрема, прокоментували питання зупинення реєстрації податкових накладних, адміністрування податку на додану вартість, виконання податковою службою судових рішень тощо.
ДПС надано правову аргументацію по поставленим питанням та рекомендації для врегулювання окремих випадків.
Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.
Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/853845.html

Комунікаційна податкова платформа: новації законодавства,
передбачені Законом України № 4015

За зверненням фізичної особи – підприємця на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі керівництва податкової служби регіону.
Спілкувались про особливості нарахування, утримання та сплату (перерахування) військового збору до бюджету фізичними особами – підприємцями та податкові новації, передбачені Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану».
Податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова».
Вчасно отримана платниками інформація – це можливість оперативно вирішувати нагальні питання.

Платформа «Діалог влади та бізнесу»: простір для обговорення актуальних питань з бізнесом

Відбувся черговий онлайн захід з представниками бізнесу у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» на базі Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
У центрі уваги учасників комунікації – важливі аспекти адміністрування  акцизного податку та  основні новації Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Живий інтерес представників бізнесу викликали питання подання звітності, сплати акцизного податку, зміни у порядку отримання ліцензій та засоби комунікації з фахівцями податкової служби Дніпропетровщини.
Податківці відповіли на актуальні питання, які виникають у платників під час здійснення господарської діяльності.
Дякуємо всім учасникам за конструктивний діалог та активну участь у дискусії.

ФОПи сумлінно поповнюють єдиним податком
місцеві бюджети Дніпропетровщини

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, з початку поточного року фізичні особи – підприємці (ФОП) спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 4,4 млрд грн єдиного податку Це на понад 1,4 млрд, або на 47 відс., більше ніж у січні – листопаді 2023 року.
Очільниця податкової служби регіону підкреслила, що для досягнення стратегічних завдань, визначених Національною стратегією доходів до 2030 року (НСД), ДПС продовжує впровадження реформ і реалізацію відповідних заходів.
За словами керівниці обласної податкової, пріоритетні дії НСД спрямовані, зокрема на оптимізацію податкового адміністрування. НСД формує бачення системи доходів, яка забезпечує прозорість і передбачуваність для всіх учасників податкового процесу.
«Дякуємо платникам за сумлінне виконання податкових зобов’язань!» – зазначила Наталя Федаш.

Частина чистого прибутку: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
надійшло від платників понад 18,2 млн гривень

Впродовж одинадцяти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 18,2 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами п. 46.2 ст.46 Податкового кодексу України, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств, платниками частини чистого прибутку (доходу), платниками дивідендів на державну частку та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

Понад 1,2 млн грн рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України – надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

Протягом січня – листопада 2024 року платники рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України поповнили загальний фонд державного бюджету на понад 1,2 млн гривень.
Звертаємо увагу, що Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України», який набрав чинності 01.07.2024, підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено підпунктами 3 і 4 щодо ставок з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна плата).
Ставки рентної встановлені п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у гривнях за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.
При цьому примітками 1 – 8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 (застосовується до 01.09.2024) та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати.
Поряд з цим, до ставок рентної плати, передбачених п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються вищезазначені коефіцієнти.

До уваги платників ПДВ, які здійснюють операції
з експорту окремих видів товарів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: як можна дізнатися про ліміт підприємства для безумовної реєстрації податкової накладної за операціями з експорту окремих видів товарів та чи буде надана платнику можливість перегляду такої суми в ЕКП, повідомляє.
Інформація щодо такої розрахункової величини не буде надсилатись платнику та не буде доступна для перегляду в електронному кабінеті платника, оскільки вона є динамічною та постійно змінюється; наявність або відсутність залишку суми цієї величини не є єдиною умовою відповідності/невідповідності ознакам безумовної реєстрації; наявність або відсутність залишку суми цієї величини не є вирішальним фактором щодо реєстрації/зупинення реєстрації податкової накладної за операціями з експорту окремих видів товарів.

Податковий календар на 30 грудня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

30 грудня 2024 року, понеділок, останній день сплати:

- акцизного податку за листопад 2024 року;
- військового збору:
● з нарахованих у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; процентів на вклади члена кредитної спілки;
● з нарахованого, але не виплаченого доходу за листопад 2024;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за листопад 2024 року;
- ПДФО:
● із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за листопад 2024 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
● податковим агентом з нарахованого, але не виплаченого доходу за листопад 2024 року;
- земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) за листопад 2024 року;
- ПДВ за листопад 2024 року;
- рентної плати за листопад 2024 року:
● за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
● за користування радіочастотним ресурсом України;
● за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
● за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Платникам, які обирають спрощену систему оподаткування
або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п.п. 3 п. 293.8 ст. 293 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (абзац другий п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Слід зазначити, що ПКУ не передбачено окремих норм щодо перенесення граничного строку подання заяви щодо обрання (відмови від застосування) спрощеної системи оподаткування у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.
Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України від 16 січня 2002 року № 435-IV (далі – ЦКУ) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦКУ).
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята ст. 254 ЦКУ).
Отже, якщо граничний термін подання новоствореним суб’єктом господарювання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування (10-й день з дня державної реєстрації) та юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, яка перевищила обсяг доходу, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування (20 число місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу) припадає на вихідний та/або святковий день, то останнім днем подання таких заяв вважається перший робочий день, наступний за вихідним та/або святковим днем.
Проте, у період дії воєнного стану святкові дні скасовані та є звичайними робочими днями.
Особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану регулюються Законом України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) та ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (далі – КЗпП).
Згідно з частиною шостою ст. 6 Закону № 2136 у період дії воєнного стану не застосовуються норми, зокрема, ст. 73 КЗпП, якою встановлено святкові і неробочі дні. Під час воєнного стану запроваджується обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, передбачених Конституцією України. Усі святкові дні були скасовані, а також введена заборона перенесення вихідного дня на наступний після святкового.
Отже, обрахунок святкових днів здійснюється за загальними нормами (як звичайних календарних днів).
Таким чином, з урахуванням норм Закону № 2136, якщо останній день строку подання новоствореним суб’єктом господарювання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування (10-й день з дня державної реєстрації) та юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, яка перевищила обсяг доходу, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування (20 число місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу) припадає на вихідний день, граничним строком подання такої заяви є перший після нього робочий день.

Чи необхідно придбавати ліцензію на право зберігання пального якщо таке пальне зберігається в баку автомобіля?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.
Згідно з ст. 1 Закону № 3817 зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).
Підпунктом 14.1.6 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що не є акцизним складом пересувним, зокрема, паливний бак транспортного засобу.
Суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
При цьому, відповідно до ст. 1 Закону № 3817 місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання.
Суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.
Згідно з ст. 29 Закону № 3817 суб’єкти господарювання здійснюють оптову або роздрібну торгівлю пальним виключно у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно без отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального.
Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
3) суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.
При цьому, для суб’єктів господарювання, що зберігають пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, п. 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 встановлено окремі умови щодо зберігання такого пального.

Як знятися з податкового обліку суб’єкту господарювання, місцем проживання якого є тимчасово окупована російською федерацією територія України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з ПКУ.
Порядок зняття з обліку у контролюючих органах самозайнятих осіб визначений:
- як платників податків – ст. 67 глави 6 розд. ІІ ПКУ та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588);
- як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – ст. 5 розд. ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та п. 8 розд. IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).
Відповідно до п. 65.10 ст. 65 ПКУ підставою для внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи, зокрема, є:
- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (п.п. 4 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588).
Згідно з абзацом першим п.п. 6 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності (абзац другий п.п. 6 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588).
Відповідно до частини першої ст. 5 Закону № 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Зняття з обліку фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, як платників податків та платників єдиного внеску здійснюється податковими органами, за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності/реєстрації припинення або зупинення незалежної професійної діяльності фізичною особою, яка є внутрішньо переміщеною особою, процедури та дії, визначені п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588, можуть проводитися за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи в разі її звернення до відповідного контролюючого органу із документальним підтвердженням особи та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія якої подається до контролюючого органу (абзац третій п.п. 6 п. 11.18 розд. ХІ Порядку № 1588).
Враховуючи викладене, після внесення до ЄДР запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або припинення/ зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, процедури та дії по зняттю з обліку фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, місцем проживання яких є тимчасово окупована російською федерацією територія України, проводяться контролюючим органом за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи в разі її звернення до відповідного контролюючого органу із документальним підтвердженням особи та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія якої подається до контролюючого органу.
При цьому, фізичній особі необхідно забезпечити остаточні розрахунки з податків та єдиного внеску від провадження підприємницької діяльності/незалежної професійної діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) спрямовано на підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на виконання Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі», яка набрала чинності 31.07.2024.
Нагадуємо, що вищезазначений проєкт передбачає впровадження в організацію та діяльність Державної податкової служби України міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), з метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Зосереджуючись на ідентифікації системних проблем та розробці стратегій для їх вирішення, ДПС активно працює над впровадженням системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Це є важливим етапом у діяльності ДПС, спрямованим на забезпечення дотримання платниками податків законодавства.
Такий підхід дозволяє не лише виявити та уникнути потенційних порушень, а й розробити систему стратегій для їх запобігання та вирішення, враховуючи комплексну природу податкових ризиків, а застосування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) значно збільшить ефективність функціонування податкової системи.