У податковій службі Дніпропетровщини підбили підсумки роботи за поточний рік

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбулась нарада за результатами роботи у 2024 році.
На заході податківці підбили підсумки року, що добігає до кінця. Відмітили позитивну динаміку надходжень до бюджетів.
«Ми працюємо та продовжуємо виконувати визначені державою завдання. Головне з яких – це забезпечення стабільних надходжень до бюджетів. Щира подяка кожному з Вас, шановні колеги, за сумлінну роботу, професіоналізм та наполегливість. Кожному платнику дякую за  самовіддану працю і відповідальне ставлення до своїх обов’язків», – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.
Рік, що минає, додав нам витримки і стійкості. Активне життя триває.
Наша податкова команда спільно з платниками Дніпропетровщини – на захисті економіки держави!

Внесок платників Дніпропетровщини
до державного бюджету – понад 47,4 млрд гривень

Протягом січня – листопада 2024 року до державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 47,4 млрд грн податків, зборів і платежів. У порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження виросли на понад 9,9 млрд грн, або на 26,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця податкової служби регіону, податківці продовжують виконувати визначені державою задачі. Головне з них – забезпечення стабільних надходжень до бюджетів. Платники підтримують наш регіон та країну сумлінно сплаченими податками. Бюджети стабільно отримують такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат громадянам.
«Дякуємо нашим платникам за фінансову підтримку держави! Не зупиняємось, працюємо задля стабільності і розвитку нашої країни!» – підсумувала Наталя Федаш.

Податковий календар на 31 грудня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

31 грудня 2024 року, вівторок, останній день сплати

авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за грудень 2024 року.
Нагадуємо, що починаючи з січня 2023 року, для фінансових установ, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі (обмін валют), встановлено обов’язок зі сплати фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на 01 число поточного місяця, ведення якого здійснюється Національним банком України.
Так, відповідно до п. 137.11 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягають сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 Кодексу.
Згідно з п.п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 Кодексу платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 Кодексу.
Для цілей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі під пунктом обміну іноземної валюти розуміється структурний/відокремлений підрозділ, що відкривається платником податку, який згідно із Законом України «Про валюту і валютні операції» має право здійснювати торгівлю валютними цінностями у готівковій формі, з метою здійснення торгівлі іноземною валютою у готівковій формі.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: від юридичних осіб
місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 35,0 млн гривень

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від юридичних осіб – платників збору за місця для паркування транспортних засобів понад 35,0 млн гривень.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичними особами
скориговано понад 6,5 млн грн туристичного збору

Впродовж одинадцяти місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичні особи спрямували понад 6,5 млн грн туристичного збору. Це, порівняно з січнем – листопадом 2023 року, на 594,1 тис. грн, або майже на 10 відс., більше.
Нагадуємо, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

До уваги платників частини чистого прибутку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 24.12.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.11.2024 № 549 (зареєстрований у Міністерстві юстиції 20.11.2024 за №1745/43090) (далі – Наказ № 549), яким затверджено зміни до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – форма), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2021 року за № 264/35886, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 липня 2023 року № 366).
Зміни розроблено з метою приведення форми до норм законів України від 22 лютого 2024 року № 3587-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного Управління» (набрав чинності 08.03.2024) та від 09 травня 2024 року № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (чинний з 01.07.2024).
Наказ № 549 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.12.2024 № 108.

Оформлення трудових відносин
забезпечує працівнику реалізацію трудових прав

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а  також  осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Легальні трудові відносини гарантують вагомі переваги працюючим. 
Важливість встановлення факту трудових відносин полягає в тому, що легальна праця створює підстави для реалізації працівником трудових прав, зокрема права на гідну заробітну плату, гарантійні, компенсаційні та інші соціальні виплати, у тому числі виплати, пов’язані із тимчасовою непрацездатністю, нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням.
Задекларовані трудові відносини та своєчасна і в повному обсязі сплата ПДФО, військового збору і єдиного внеску у воєнний час – це вагома підтримка економіки країни. При цьому, офіційно оформлений працівник сьогодні здійснює свій особистий внесок не тільки у захист своїх трудових прав, а й у зміцнення Збройних сил України.
Водночас, відносини без оформлення регулюються лише особистими правилами роботодавця. Під час неоформлених трудових відносин працівник позбавлений будь-яких гарантій на безпечну працю та соціальні виплати.
Звертаємо увагу, що соціальна відповідальність роботодавця, який має свій бізнес – запорука його високої репутації. Споживачі більше довіряють бізнесу, який опікується працівниками, працює чесно та відкрито.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це також запорука фінансової стабільності роботодавця. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Які дії платника податків у разі зупинення реєстрації
податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку на додану вартість (податок) має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:
отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;
отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» Із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Закону № 851 та Закону № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520 з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Закону № 851 і Закону № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520.

Щодо переходу ФОПа – платника єдиного податку четвертої групи
протягом поточного року на третю групу сплати єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.9 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Підпунктом 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ, для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ (абзац третій п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578.
Отже, фізична особа – підприємець (ФОП) – платник єдиного податку четвертої групи протягом поточного року може самостійно перейти на сплату єдиного податку, за ставкою, встановленою для третьої групи, якщо відповідає умовам перебування на третій групі платників єдиного податку передбаченим п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ. Для переходу на сплату єдиного податку, встановлену для третьої групи, ФОП – платнику єдиного податку четвертої групи необхідно:
подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою Заяву з розрахунком доходу за попередній календарний рік, не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу;
сплатити до кінця кварталу, в якому подано Заяву, єдиний податок за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку.
З урахуванням п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Декларація платника четвертої групи подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (І, ІІ, ІІІ), в якому подано Заяву на сплату єдиного податку за ставкою, встановленою для третьої групи (з ІІ, ІІІ, ІV кварталу).
При цьому в рядку 1 загальної частини Декларації зазначаються дві відмітки одночасно «Загальна», «Звітна».
Зокрема, в «Розрахунковій частині декларації для фізичних осіб – підприємців» Декларації:
рядки 12 – 14, 15.2, 16.1 – 16.6, 17 не заповнюються;
в рядку 15 зазначається загальна сума податкового зобов’язання по єдиному податку самостійно нарахована за податковий (звітний) період (значення переноситься із рядка 15.1);
в рядку 15.1 – зобов’язання по єдиному податку самостійно нараховані виходячи з 25 відс. річної суми єдиного податку за кожний квартал, протягом якого ФОП перебував на четвертій групі.

До уваги платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи здійснюється анулювання пені, відображеної в інтегрованій картці платника за порушення строків сплати задекларованих податкових зобов’язань з плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), якщо їх погашення відбулося внаслідок подання уточнюючої декларації відповідно до положень п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).
Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
Абзацом другим п. 6 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, встановлено, що у разі погашення суми податкового боргу (його частини) шляхом подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до абзаців першого – четвертого п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата)) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій).
Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Перелік територій, визначений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
Платники плати за землю, які до дати набрання чинності (06.05.2023) Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050) відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період березень 2022 – грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих Декларацій (абзац п’ятий п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Платники орендної плати, які до дати набрання чинності (06.05.2023) Законом № 3050 відповідно до ст. 288 ПКУ задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з орендної плати за період 2022-2023 років шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих Декларацій (абзац шостий п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому, якщо платник податку не сплатив податкові зобов’язання, задекларовані в Декларації, а погашення відбулося внаслідок подання уточнюючої Декларації щодо зменшення сум раніше нарахованих зобов’язань відповідно до положень п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то анулювання пені, відображеної в інтегрованій картці платника за порушення строків сплати податкових зобов’язань з плати за землю (земельного податку або орендної плати), здійснюється територіальними органами ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки (місцем адміністрування земельного податку та/або орендної плати) на підставі поданої платником податків відповідної заяви у довільній формі.

Які вина відносяться до столових вин та як за зовнішнім виглядом виноробної продукції (пляшки або іншого посуду) можна визначити її приналежність до столових вин?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) вино столове – алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.
Згідно з ст. 6 Закону України від 16 червня 2005 року № 2662–IV «Про виноград та виноградне вино» не допускається випуск столових вин із вмістом спирту нижче 9 відсотків об’ємних, сортових – 9,5 і марочних – 10 відсотків об’ємних одиниць. Додавання спирту етилового або спиртованих виноматеріалів чи сусла (містеля) до вин столових не допускається.
Відповідно до частини першої ст. 62 Закону № 3817 маркування алкогольних напоїв (крім товарів (продукції), зазначених у статті 63 цього Закону), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, та має містити, зокрема:
- загальну назву алкогольного напою або офіційну назву спиртного напою, власну назву товару (продукції);
- вміст спирту (% об. спирту етилового).
Крім того, розлив виноробної продукції здійснюється виключно у тару, передбачену ст. 3 Закону № 3817.
З урахуванням вказаного, визначити приналежність виноробної продукції до столових вин можна за інформацією, вказаною на етикетці.

До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої та другої груп!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.. 1.13 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі, яка подається відповідно до п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ.