У ДПС відповіли на актуальні питання розробників програмних РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Актуальним питанням щодо форми та змісту розрахункових документів, особливостей розрахунків та відповідальності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг була присвячена зустріч представників ДПС та Асоціації провайдерів програмних РРО України.
Фахівці ДПС надали відповіді на питання, які виникли у членів асоціації, проаналізували окремі ситуації та запропонували можливі шляхи їх вирішення.
Державна податкова служба України відкрита до активного діалогу з бізнесом для оперативного роз’яснення податкових новацій та надання фахової допомоги платникам податків.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/863305.html

Дніпропетровщина: проведено робочу зустріч
з представниками Криворізької міської ради

Податковою службою Дніпропетровщини у рамках Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області та виконавчим комітетом Криворізької міської ради від 01.03.2023 з метою поєднання зусиль та продовження боротьби з тіньовим обігом підакцизної продукції на території м. Кривого Рогу 23.01.2025 проведено робочу зустріч з головою та представниками робочої групи з питань обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів Криворізької міської ради.
Основні теми для обговорення на засіданні робочої зустрічі – контрафактна тютюнова, алкогольна продукція, об’єкти розповсюдження нелегальної продукції.
Ключові напрямки спільної взаємодії щодо ліквідації «чорного» ринку тютюнових виробів та, як наслідок, наповнення бюджету територіальної громади міста, а також зміни в законодавстві про ліцензування певних видів господарської діяльності – акценти комунікації.
Звертаємо увагу платників податків, що сумлінне виконання норм Податкового кодексу України, іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи, та повнота сплати податків – важливі фактори, які сьогодні забезпечують стабільну роботу економіки.
Закликаємо суб’єктів господарювання працювати прозоро, без порушень!

Продаж складної побутової техніки без документів,
які підтверджують походження товару

Одним із пріоритетних напрямів роботи податкової служби є боротьба з тіньовим сектором економіки та викорінення продажу на території держави фальсифікованих або завезених контрабандою товарів.
Відповідно до вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) суб’єкти господарювання зобов’язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Продаж товарів, які відносяться до групи складної побутової техніки, без наявності на господарських одиницях документів, що підтверджують їх походження, може свідчити, що такий товар був незаконно виготовлений або ввезений на територію України.
За результатами проведеної фактичної перевірки діяльності суб’єкта господарювання (магазин товарів для туризму та відпочинку) в селищі Слобожанське (Ювілейне) Дніпропетровської області встановлено факт відсутності супутніх документів на товар, а також форми обліку товарно-матеріальних цінностей.
Під час проведення фактичної перевірки зафіксовано порушень на загальну суму майже 300 тис. гривень.

Плата за землю: від юридичних осіб
до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 6,6 млрд гривень

Протягом 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло майже 6,6 млрд грн плати за землю. Як зауважив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк, надходження збільшились у порівнянні з січнем – груднем 2023 року на понад 769,5 млн грн, або на 13,2 відсотки.
Керівник податкової служби регіону подякував платникам за відповідальне ставлення до сплати податків та звернув увагу, що стратегічна ціль ДПС щодо формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві залишається серед пріоритетів діяльності податкової служби. Це закріплено у Національній стратегії доходів України до 2030 року.
«Сучасні тенденції розвитку економіки потребують впровадження новітніх підходів. Наразі комунікації з платниками виходять на новий рівень – це той рівень співпраці між державою та бізнесом, який ґрунтується на взаємній довірі, підтримці та партнерстві. І ми спільно працюємо над тим, щоб платники відчували нашу підтримку під час виконання податкових зобов'язань», – підкреслив Сергій Лисеюк.

Юридичні особи – платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 7,0 млн гривень

У січні – грудні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 7,0 млн грн транспортного податку. Це на 520,6 тис. грн, або майже на 8,0 відс. більше ніж у відповідному періоді 2023 року.
Нагадуємо, що для зручності та допомоги платникам при складанні податкової декларації Державна податкова служба України розробила навчальний відеоролик з питання заповнення податкової декларації з транспортного податку. Платники транспортного податку мають можливість ознайомитись з цим роликом на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/transportniy-podatok/yuridichni-osobi/podatkova-zvitnist/754047.html

Понад 112,6 млн грн рентної плати за спеціальне використання води – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Впродовж 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за спеціальне використання води надійшло понад 112,6 млн гривень.
Повідомляємо, що відповідно до п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Платники Дніпропетровщини за видобування природного газу поповнили загальний фонд держбюджету рентною платою майже на 782,6 млн гривень

У січні – грудні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за видобування природного газу надійшло майже 782,6 млн грн рентної плати. Надходження виросли на понад 59,6 млн грн, темп росту – 108,3 відсотки.
Повідомляємо, що коди класифікації доходів бюджету по рентній платі за користування надрами загальнодержавного значення та рентній платі за користування надрами місцевого значення затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію».
Довідник відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету затверджено наказом Державної казначейської служби України.
Переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 (із змінами та доповненнями).
Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Поряд з цим, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

ФОПом отримані кошти у вигляді компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб: оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, відповідно до пунктами 1 та 2 Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 331 (далі – Порядок № 331), компенсація витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб (зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування) внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (далі – компенсація витрат) за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством. Компенсація витрат надається роботодавцю, крім роботодавців, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом. Особа з числа внутрішньо переміщених осіб може бути працевлаштована на умовах, визначених Порядком № 331, один раз.
Компенсація витрат надається у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми у разі, коли особа, визначена п. 1 Порядку № 331, працювала неповний місяць, щомісяця протягом тривалості надання компенсації витрат, що визначається абзацом третім п. 3 Порядку № 331 (загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати трьох місяців, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб – шести місяців з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331), за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення (п. 3 Порядку № 331).
Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування фізичних осіб підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.
Так, до витрат фізичної особи – підприємця відносяться, зокрема витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень (п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Доходи фізичної особи – платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно дорозд. IV ПКУ «Податок на доходи фізичних осіб» (п. 292.9 ст. 292 ПКУ).
Крім того, до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку також не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11ст. 292 ПКУ).
Оскільки дохід, отриманий фізичними особами – підприємцями у вигляді компенсації витрат на оплату праці внутрішньо переміщених осіб від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності такими підприємцями, то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця, але оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, згідно з п.п. 163.1.1п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.
Згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІ «Про соціальні послуги».
Відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозділу 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи зазначене, сума компенсації за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, яка надається фізичній особі з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Чи необхідно подавати уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи при поданні повного звіту КІК, якщо сумові показники в поданій декларації не змінюються?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.5.1 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року.
Контролюючі особи – фізичні особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання Декларації, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із Декларацією за наступний звітний (податковий) період (п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
У разі, якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання Декларації, така контролююча особа подає Звіт за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі, якщо відповідно до Звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу Декларацію.
При цьому, штрафні санкції та/або пеня не застосовуються (п.п. 39 прим. 2.5.4 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо при поданні повного Звіту, загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи не збільшується та, відповідно, не змінюються показники Декларації та додатків КІК до неї, то уточнюючу Декларацію подавати не потрібно.

Податковий календар на 29 січня 2025 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

29 січня 2025 року, середа, останній день сплати юридичними особами за IV квартал 2024 року:

- авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- авансового внеску з транспортного податку.

Які дані будуть відображені у щоденному фіскальному звітному чеку (Z – звіті), сформованому ПРРО на наступний робочий день або через інший період у кілька днів за час відключення електроенергії, при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» відбулось відключення електроенергії, то у щоденному фіскальному звітному чеку (Z – звіті), сформованому програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) на наступний робочий день або через інший період у кілька днів, буде відображено загальну суму розрахунків за відповідний проміжок часу відключення електроенергії з моменту відкриття робочої зміни, до фактичного її закриття.
Водночас, якщо ПРРО в процесі використання був переведений в режим офлайн, то суб’єкту господарювання (користувачу) забороняється виконувати закриття робочої зміни на інших пристроях.

Випадки, в яких прибуток КІК звільняється від оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.4.1 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:
а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та
б) виконується будь-яка з таких умов:
контрольована іноземна компанія фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену п. 136.1 ст. 136 ПКУ, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або
частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50 відс. загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел.
У разі якщо частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить більше 50 відс. загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел, для цілей застосування ст. 39 прим. 2 ПКУ такі доходи визнаються активними, за умови що контрольована іноземна компанія:
фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;
має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).
Для цілей ст. 39 прим. 2 ПКУ ефективна ставка податку на прибуток підприємств розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множення на 100 відсотків.
Згідно з п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ незалежно від виконання умов, передбачених п.п. 39 прим. 2.4.1 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:
загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 млн. євро на кінець звітного періоду (п.п. 39 прим. 2.4.2.1 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ);
контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж та вимоги до визнання акцій (часток) публічних компаній такими, що перебувають в обігу на зазначеній фондовій біржі, встановлюються Кабінетом Міністрів України (п.п. 39 прим. 2.4.2.2 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
Таке звільнення поширюється на всі контрольовані іноземні компанії, включені до консолідованої фінансової звітності такої публічної контрольованої іноземної компанії, а також на інші іноземні компанії, пов’язані з публічною контрольованою іноземною компанією в частині дивідендів, які походять від такої публічної контрольованої іноземної компанії.
У разі якщо контрольована іноземна компанія, на яку поширюється таке звільнення, виплачує дивіденди на користь контрольованої іноземної компанії, яка не є публічною компанією, такі дивіденди враховуються при розрахунку скоригованого прибутку такої контрольованої іноземної компанії на загальних підставах;
контрольована іноземна компанія є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників) (п.п. 39 прим. 2.4.2.3 п.п. 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
У разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39 прим. 2.3.2 п.п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ (п.п. 39 прим. 2.4.3 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).
Контролююча особа має право добровільно відмовитися від звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39 прим. 2.4.1 або 39 прим. 2.4.2 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ та прийняти рішення про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії шляхом подання відповідної заяви у довільній формі одночасно з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії (п.п. 39 прим. 2.4.4 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 ПКУ).

Про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).
Пунктом 1 розд. III Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (із змінами), передбачено, що заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно – комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).
Територіальний орган ДПС не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (абзац перший п. 43.5 ст. 43 ПКУ).
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій п. 43.5 ст. 43 ПКУ).
Отже, помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та пеня підлягають поверненню платнику на підставі Заяви, поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заяву може бути подано в один з таких способів:
- безпосередньо до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми;
- засобами поштового зв’язку;
- засобами електронного зв’язку через Електронний кабінет.