Не дивлячись на стурбованість уповільненням економічного зростання, останні цифри показують різке зростання кредитів, що надаються українськими банками. Дехто вважає це свідченням ренесансу фінансового та банківського секторів країни.

Поліпшена ліквідність, що є результатом успішної емісії ряду облігацій, плюс 39% зростання банківських депозитів з початку поточного року, сприяли швидкому зростанню банківських активів, які зросли на 42.9% між січнем і жовтнем цього року, від $26.8 млрд. до $38.2 млрд.

Банківська ліквідність також значно зросла минулого тижня, коли парламент оголосив, що збирається “вкинути” приблизно $120 млн. у Ощадбанк і Укрексімбанк, які все ще є державними. Ці кошти надійшли від недавньої реприватизації найбільшого українського меткомбінату “Криворіжсталь”.

Тим часом, стабілізація, банківська реструктуризація та певний неперервний ріст - разом з кращою ліквідністю та банківським наглядом після фінансового краху у 1998 – заохочують зростання попиту на кредити.

Традиційно слабкі місця в економіці України - низька капіталізація, важке операційне середовище, незначні можливості для отримання кредитів. Відсоткові ставки по кредитах також є високими і для багатьох унеможливлюють доступ до кредитів. Але зараз, здається, банківський сектор звернув за ріг.

 

Українські банки, згідно НБУ, спромоглися збільшити дохід на 57% протягом перших дев'яти місяців 2005 порівняно з тим же періодом минулого року. Прибутковість активів (ROA) піднялася з 0.9% до 1.4%, тоді як середня прибутковість капіталу (ROE) все ще становить дещо менше 10.5%.

 

Сумарний об'єм кредитів, виданих корпоративним клієнтам, збільшився на 38.6% до близько $20.01 млрд. Кредити фізособам зросли на 92.4% з початку цього року. І це всупереч все ще високим рівням ставок, які зараз складають у середньому 16.1% у місцевій валюті та 11.4% в іноземній валюті.

Сумарні банківські активи зараз складають 41% ВВП порівняно з 47% на кінець 2004. Хоч це все ще мало порівняно з іншими країнами Центральної та Східної Європи, де середні банківські активи складають близько 110% ВВП, але це є свідченням позитивної тенденції в банківському секторі.

Така позитивна динаміка росту, за словами аналітиків, певною мірою виправдовує високу премію, сплачену за банк “Аваль”, другий найбільший український банк. 93.5% частку у ньому було продано Райффайзенбанку за не передбачувану суму $1.028 млрд., що втричі перевищує балансову вартість.

Один з аналітиків стверджує, що така поспішність у фінансовому посередництві від загальновизнаних низьких базових рівнів спонукає інвесторів до значного збільшення об’ємів інвестицій. Україна вступила у гру захоплень (примітка перекладача: від піймати) з Центральною Європою, хоча і за межами структури ЄС.

Не дивлячись на знакову угоду, придбання Райффайзена складає лише 10%-частку загального ринку, тому що український банківський сектор надзвичайно фрагментований, а жоден з банків не займає явної лідируючої позиції.

Низькі вимоги входження на ринок для заснування банку призвели до створення значної кількості банків, привласнених індустріальними групами, які поводяться з банками як з власними казначействами.

Тим часом, стверджують аналітики, висока премія, сплачена Райффайзеном за “Аваль” має сприяти процесу консолідації банків у короткостроковому періоді. Попередні власники банку “Аваль”, наприклад, вже оголосили, що вони планують створити новий банк уні, використовуючи надходження від продажу (примітка перекладача: вже анонсовано створення банку “Престиж”).

Хоч консолідація може ще й неясно вимальовується на горизонті, очікується, що вхід Райффайзена в Україну здійснить бум у роздрібній банківській справі. Позики фізособам наразі складають близько $5.1 млрд. (близько 8% ВВП). Подальші обсяги їх зростання очевидні.

Маючи близько 1370 пунктів обслуговування у країні разом із значним досвідом споживчого фінансування у інших країнах Східної Європи, Райффайзен знаходиться у хорошому положенні для здійснення фінансового посередництва фізособам.

Проте, хоч і має місце консенсус серед київських аналітиків щодо того, що цей процес неминучий, негативна макроекономічна динаміка може все ще стати на перешкоді зростанню банківського сектора.

Середні доходи після сплати податків, відзначають економісти, були штучно збільшені минулого року істотним суспільним стимулюванням бюджету, сприяючи зростанню темпу інфляції та збільшенню імпорту із-за кордону.

Тоді як успішний продаж “Криворіжсталі” тимчасово поправив стан державних фінансів, ринкові спостерігачі залишаються стурбованими можливістю інших популярних (примітка перекладача: популістських?) дій напередодні парламентських виборів у березні 2006.

Таким чином, наразі український банківський сектор видається безтурботним, насолоджуючись періодом достатньої ліквідності, підіймаючись доходи, диверсифікуючи кредитні портфелі за умови значного попиту на кредити та збільшеного зацікавлення з боку Заходу.

Підсумовуючи, зростає враження, що труднощі минулого часу залишаються позаду - хоч і є цілий ряд пасток на дорозі, що веде вперед.

Інф. aub