17 квітня 2014, Київ. –  За ініціативою Нацкомфінпослуг 16 квітня 2014 року відбувся Круглий стіл-нарада з питань реформування та розвитку страхового ринку України. На ньому були присутні народні депутати України, представники Ліги страхових організацій України, Української федерації убезпечення, Асоціації «Страховий бізнес», Харківського союзу страховиків, Товариства фінансових аналітиків, Інституту ризику, Федерації страхових брокерів України, Громадської ради при Нацкомфінпослуг, товариство актуаріїв України.

На початку наради виконуючий обов’язки Голови Нацкомфінпослуг Максим Поляков зазначив, що Комісія прагне змін. «Регулятор буде соціальним партнером бізнесу. Основою роботи стане зрозумілість, прозорість та обов’язкова співпраця зі страховим ринком. Компанії, які розвивають класичний страховий ринок, платять податки, створюють додаткові робочі місця, будуть отримувати всю необхідну підтримку з боку держави. Ми маємо повернути до страхового ринку довіру, тому в центрі уваги діяльності регулятора буде споживач», - сказав Максим Поляков.

Реалізація першочергових завдань для страхового ринку буде впроваджуватися у трьох напрямках: захист інтересів споживачів страхових послуг, захист інтересів страхових компаній та інших професійних учасників ринку, захист інтересів держави.

 «Ми підтримуємо дії Нацкомфінпослуг у цей непростий час щодо реформування ринку страхових послуг і будемо надавати всіляку законодавчу підтримку для прийняття нормативних актів, у першу чергу Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про страхування" у новій редакції, - зазначив народний депутат України, Вадим Меріков.

За словами президента Асоціації «Страховий бізнес» Ігоря Яковенко фокус у розробці плану діяльності Нацкомфінпослуг має бути зроблений на 3-4 місяці та розподілятися на три блоки: перший - реформування регуляторної системи, другий – реформування системи реєстрації страховиків, третій – розвиток ринків. «На законодавчому рівні ми змушені були ввести реєстрацію правил страхування у 1995 році, але ця вимога дуже застаріла і потребує скорішого ліквідування. Саме за три-чотири місяці можливо затвердити бланки типових правил для страховиків. Дуже важливо також запровадити консультаційно-експертну раду при Нацкомфінпослуг та закріпити за нею певні повноваження та відповідальність з розробки нормативних документів», - зазначив Ігор Яковенко.  

Голова комітету зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків Вячеслав Черняховський, у свою чергу, запропонував розглянути введення моделі трирівневої системи ліцензій для страховиків, а саме розподілити їх на універсальні великі страхові компанії, кептивні компанії для роботи виключно з юридичними особами та регіональні компанії.

Представники професійних організацій страхового ринку дуже багато уваги приділили обговоренню першочергових нормативних актів, прийняття яких негайно потребує страховий ринок.

Найважливішим є питання управління централізованими резервними фондами МТСБУ. Як зазначила генеральний директор МТСБУ Наталія Гудима, необхідно спільно розробити рекомендації щодо інвестиційної політики МТСБУ. «У цьому процесі будуть приймати участь страховики та Координаційна рада, в яку входять Нацкомфінпослуг та Верховна Рада. Є питання щодо порядку формування, витрат та оцінки фондів МТСБУ, - зазначила вона та додала, що МТСБУ знаходиться на стадії підписання договору з аудиторською компанію Deloitte для оцінки стану фондів.

«Дуже важливе питання – це прийняти в покриття страхових резервів фондів МТСБУ, у частині Зеленої карти це було дозволено, але для внутрішніх договорів - заморожено. Оскільки ці гроші є коштами страховиків для формування майбутніх виплат, треба вирішити, яку їх частку можна приймати в покриття страхових резервів», - наголосила Наталія Гудима.

Президент Харківського союзу страховиків Людмила Временко звернула увагу Нацкомфінпослуг на необхідності вирішення питання щодо повернення резервів регіональних страхових компаній, що заблоковані у Реал Банку, до якого введено тимчасову адміністрацію.

Єдиний погляд від трьох асоціацій страхового ринку сформовано щодо необхідності впровадження електронного поліса. Важливим короткостроковим завданням є забезпечення можливості здійснення виплат до повного банкрутства страховика, внесків у фонд захисту потерпілих та у фонд страхових гарантій у гривневому еквіваленті,  впровадження євро протоколу та Green Card online, співпраця з прикордонною службою для здійснення контролю за цими полісами, вирішення питань щодо виконання зобов’язань страховиками в Криму.

«Для збільшення тривалості життя людей можна залучати досвід медичного страхування. Ми пропонуємо разом з УФУ законопроект, який передбачає преференції для розвитку корпоративного медичного страхування.   Це дасть можливість у 2020 році мати інвестиційний дохід понад 5 млрд грн., фінансування охорони здоров’я через добровільне медичне страхування досягне 10% (сьогодні менше 2%). Споживачів цього виду страхування буде понад 12 млн.», - сказав Олександр Залєтов. Також він зазначив, що для покращення якості життя громадян пропонується низка законопроектів, а саме: зміни до закону «Про ОСЦППНТЗ», прийняття законопроекту «Про екологічне страхування», зміни до Цивільного кодексу, відмова від обов’язкого страхування пасажирів на транспорті із запровадженням страхування відповідальності перевізника, збільшення  лімітів відповідальності за життя та здоров’я зі 100 тис грн. до мінімум 1 млн грн.

Крім того Олександр Залєтов звернув увагу присутніх на необхідність прискорення пенсійної реформи. Лише 74 тис громадян отримують недержавну пенсію, тобто третій рівень пенсійної реформи не працює. Головними стримуючими факторами слід вважати  запровадження єдиного соціального внеску, який майже звів нанівець розвиток корпоративного пенсійного забезпечення. Отже скасування такого податку дасть змогу розвивати пенсійну реформу та обов’язкове медичне страхування.

Як зазначив президент Української федерації убезпечення Андрій Перетяжко, в Україні спостерігаються процеси уповільненого банкрутства страхових компаній. Найбільш поширене таке явище  з боку  акціонерів. «Ми вважаємо, що регулятор має дуже швидко реагувати на такі дії. Дуже важливо також створити площадку для відкритого обговорення пропозицій із метою внесення змін до нормативних актів. Сам ринок, однак, має буде відповідальним, коли вносить свої напрацювання регулятору, для того, щоб забезпечити реальні результати від співпраці», - сказав він.

Генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова у свою чергу зазначили, що асоціація готова приймати участь у зміні плану роботи Нацкомфінпослуг та здійснювати громадський контроль за його реалізацією. 

Дуже активна дискусія велася щодо умов забезпечення платоспроможності страховиків. З першого липня 2014 року запроваджується стрес-тестування фінансового стану страховиків та системи управління ризиками, що може стати діючим механізмом контролю.

«Велика робота вже проведена щодо переходу страховиків на міжнародні стандарти фінансової звітності. Проте, наразі акціонерна звітність страховиків відрізняється від регуляторної. Цю ситуацію потрібно гармонізувати, саме тому Інститут Ризику надав свої пропозиції до методики формування резервів страховиків, що потребує контролю та аналізу з боку регулятора», - зазначив Голова правління Товариства Актуаріїв України Юрій Іванько.

Окрема увага була зосереджена Генеральним директором Федерації страхових посередників України Сергієм Іншаковим, на необхідності спрощення норм фінансового моніторингу при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності страховими посередниками, а також питання купівлі валюти для розрахунків з нерезидентами. Зокрема, учасники обговорили питання щодо порядку провадження діяльності страховими посередниками на ринку, яке регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1996 №1523,  потребує приведення його норм у відповідність до діючого законодавства та існуючої практики на ринку страхування.

Учасники звернули увагу регулятора на можливості страхового ринку щодо залучення валютних коштів у країну за рахунок підвищення його експортного потенціалу. У 2013 році страховиками отримано понад 500 тис грн. премій з вхідного перестрахування від нерезидентів. За рахунок змін до Податкового кодексу, Декрету Кабінету Міністрів про систему валютного регулювання та Положення про порядок здійснення операцій з перестрахування у 2020 році за рахунок експорту страхових послуг можливо збільшити обсяг інвестицій в економіку України на суму понад 5 млрд грн., довести частку експорту страхових послуг у загальному експорті до 0,7% (сьогодні 0,1%), підвищити інвестиційну привабливість страхового ринку.

Крім того учасники наради одностайно підтримали ідею необхідності створення професійного свята страховиків для підвищення значення цього фінансового інституту у суспільстві. Нацкомфінпослуг пообіцяла лобіювати це питання перед  Кабінетом Міністрів України.

Підсумовуючи результати дискусії Максим Поляков запевнив учасників , що найближчим часом, а саме протягом трьох місяців, буде розроблена Дорожня карта реформування галузі. Серед першочергових заходів підготовка  Стратегії розвитку страхового ринку України на 2014-2020 роки, за реалізацію якої будуть відповідати як її співавтори професійні учасники ринку.