Застосовування заходів впливу та стягнення до платників податків, які  мають заборгованість зі сплати ЄСВ

Головне управління ДПС у м. Києві повідомляє, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове  державне   соціальне  страхування, затвердженою наказом   Міністерства   фінансів   України  від  20 квітня 2015 року № 449 (далі – Інструкція № 449).
Відповідно до Закону № 2464 єдиний внесок – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках , передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 6 частини 1 ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у зазначені строки є недоїмкою.
Відповідно до ст. 25 Закону № 2464 податковий орган надсилає платникам єдиного внеску, у яких станом на кінець календарного місяця обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Відповідно до Інструкції № 449 у разі, якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому  порядку, або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги про сплату боргу (недоїмки) пред’являє її до органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Разом  з  тим, слід зазначити, що  незмінними залишаються положення п. 919 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими платники єдиного внеску, зазначені в пунктах 4, 5 та 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу 1 п. 919 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Проте, до платників єдиного внеску, які обчислюють і нараховують єдиний внесок та подають до податкового органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплачують самостійно визначені зобов’язання, з 01 серпня 2023 року податковими органом застосовуватимуться заходи впливу та стягнення визначені частиною 11 ст. 25 Закону № 2464.
Крім того, відповідно до п. 11 ст. 9 Закону № 2464, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Додатково повідомляємо, що відповідно до п. 16 ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується.

Як зареєструвати РРО/ПРРО в контролюючих органах?

Головне управління ДПС у м. Києві нагадує, що для проведення розрахунків суб’єкт господарювання самостійно обирає – РРО чи ПРРО він буде застосовувати.
Якщо вам потрібна допомога з питань реєстрації РРО/ПРРО, звертайтеся за телефонами:
(044) 520-69-35
(044) 520-63-60
(044) 520-63-50
Додаткові номери телефонів розміщено на сайті Головного управління ДПС у м. Києві у вкладці ««Гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків м. Києва» розділу «Контакти».
Звертаємо увагу, що подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна в електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.
Форма заяви для реєстрації ПРРО знаходиться за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/formi-prro/.