Руслан Кравченко розповів про результати діяльності робочих груп в регіонах щодо підтримки мобілізованих ФОП та ветеранів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У квітні цього року 1 186  мобілізованих ФОП подали заяви про неможливість виконання податкових обов’язків. За цими заявами проведено зменшення нарахувань по єдиному податку та військовому збору. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко у Telegram-каналі.
За його словами, це результат створення у територіальних органах ДПС робочих груп, які надають комплексну допомогу мобілізованим ФОП та ветеранам. ДПС відійшла від формального підходу, щоб предметно допомогти тим, хто захищає країну.
«Мобілізований підприємець не має бути наодинці з бюрократичними труднощами та сидячи в окопах думати, чи раптом він не поповнив лави податкових боржників. Людяність та увага до кожного – це те, на що налаштовую кожного податківця. Тільки такий підхід забезпечить довіру та ефективність», – зазначив Руслан Кравченко.
У регіонах працюють «гарячі лінії», розроблено чіткі алгоритми дій для мобілізованих і демобілізованих ФОП. До роз’яснювальної кампанії залучені органи місцевого самоврядування, ЦНАПи, ТЦК та обласні військові адміністрації.
Що робить ДПС:
−  кожен регіон отримав переліки ФОП, яким нараховується єдиний податок та військовий збір, та які ймовірно не можуть виконувати свої податкові обов’язки. Відпрацьовується кожна історія,
− проведено інвентаризацію скарг та листів ФОПів щодо списання нарахованих податкових зобов’язань з дати їх мобілізації,
− інформує мобілізовані ФОП та їх родини про існуючі законодавчі механізми для уникнення негативних наслідків від несплати податків.
Руслан Кравченко також відзначив, що ДПС напрацювала пропозиції щодо збільшення з 10 до 180 днів терміну подання після демобілізації самозайнятою особою заяви на звільнення від сплати податків.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/897943.html

Сергій Лисеюк привітав переможців конкурсу «Податківець майбутнього»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/898088.html повідомила.
Заступник Голови ДПС Сергій Лисеюк взяв участь у нагородженні переможців IX Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього», організованого Державним податковим університетом за сприяння ДПС.
«Важливо, що такі заходи об’єднують талановиту молодь із різних регіонів України, сприяють розумінню важливості сплати податків не тільки у майбутніх платників, а й тих, хто можливо в майбутньому поєднає своє професійне життя з податковою службою», – зазначив Сергій Лисеюк.
Цього року учасники змагалися за перемогу в інтелектуальній та мистецькій частинах конкурсу.
До інтелектуального конкурсу долучилися 575 учасників з 21 області України та м. Києва – учнів старших класів і студентів фахової передвищої освіти.
Учасниками мистецької частини конкурсу «Податкова абетка», «Сьогодення податкової та митної справи» стали учні закладів загальної середньої освіти, позашкільної та дошкільної освіти, фахової передвищої освіти.
Конкурсанти змагалися у образотворчому мистецтві та літературній творчості. Вони подали 439 робіт, серед яких малюнки, аплікації, літературні твори (майже на 300 робіт більше, ніж торік).
Важливо, що цьогоріч у конкурсі уперше участь брали вихованці Інклюзивно-ресурсних центрів.

Як отримати реквізити рахунків для сплати податків
та єдиного внеску: покрокова інструкція від ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/898248.html повідомила.
Інформацію про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску платники податків можуть отримати у рубриці «Рахунки для сплати платежів» на вебпорталі ДПС.
Для цього необхідно:
- перейти на вебпорталі ДПС у розділ «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/;
- обрати територіальний орган ДПС за місцем основного або неосновного податкового обліку;
- завантажити необхідну таблицю з реквізитами рахунками;
- здійснити пошук за відповідним кодом класифікації доходів бюджету / технологічним кодом класифікації єдиного внеску та назвою територіальної громади;
- використати реквізити рахунків при заповненні платіжної інструкції для сплати платежів до бюджету та єдиного внеску.
Звертаємо увагу!
Для допомоги платникам на вебпорталі ДПС створений розділ «Онлайн навчання».
Там зібрано корисні відео, презентації та матеріали про:
- сплату податків та ЄСВ,
- повернення платежів з бюджету,
- та багато іншого.
 
Перейдіть за посиланням:
https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/splata-podatkiv-ta-edinogo-vnesku--povernennya-platejiv-z-byudjetu

Відшкодування ПДВ без бар’єрів:
податківці Дніпропетровщини у діалозі довіри з бізнесом регіону

Відкрита розмова, практичні поради та спільна мета – зробити бізнес міцнішим, а економіку – прозорішою. Саме така головна задача онлайн зустрічі, де податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та платники податків об’єднали зусилля, щоб розібратися у деталях відшкодування ПДВ. Це розмова не про цифри у деклараціях, а про довіру, співпрацю та спільний рух до стабільності у непрості часи.
Відшкодування ПДВ із державного бюджету – це важливий механізм для підтримки спроможності бізнесу. Для платників Дніпропетровщини, як і для всієї України, ключовим є розуміння умов, сум та термінів цього процесу, щоб уникнути затримок і відмов.
Фахівці ГУ ДПС звернули увагу учасників зустрічі, що право на покриття своїх витрат за рахунок бюджетних коштів мають платники, які відповідають вимогам Податкового кодексу України (ПКУ). Це юридичні особи та фізичні особи – підприємці, зареєстровані як платники ПДВ, у яких сума податкового кредиту перевищує податкові зобов'язання за звітний період.
Платник має право вибору, в якій формі отримати відшкодовані кошти. Зокрема, він може одержати заявлену суму на рахунок, або зарахувати її у сплату боргу з ПДВ чи у сплату загальнодержавних податків і зборів, наприклад, самого ПДВ, акцизного податку, деяких видів рентної плати. Але не можна використати відшкодування для сплати місцевих податків, а також тих податків, які розподіляються між державним і місцевим бюджетом: рента за спецводокористування, податок на прибуток підприємств.
Одним з етапів відшкодування ПДВ є проведення камеральної перевірки протягом 20 календарних днів. У цей час податківці можуть призначити позапланову документальну перевірку, яка проводиться протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації. При цьому, по платниках податків, які включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, терміни проведення камеральних і документальних перевірок скорочені до 5 і 10 календарних днів, відповідно.
Фахівці ГУ ДПС розповіли учасникам зустрічі про найтиповіші помилки під час камеральних перевірок, які можуть призвести до відмови у відшкодуванні чи затримки процесу.
У разі ж успішного виконання всіх умов відшкодування здійснюється у заявлений платником податку спосіб протягом 5 операційних днів після узгодження суми.
Зустріч у ГУ ДПС підтвердила, що відшкодування ПДВ – це не лише фінансовий інструмент, а й лакмусовий папірець довіри між бізнесом та державою. Для платників податків ключовим є ретельна підготовка документів, використання електронних сервісів і своєчасне подання звітності.
Для обізнаності у всіх деталях бізнесової діяльності та законодавства, податкова служба Дніпропетровщини активно впроваджує сучасні формати спілкування з платниками податків. Від Електронного кабінету, онлайн та офлайн зустрічей, семінарів і вебінарів, круглих столів, до роз’яснень у соцмережах і на комунікаційних платформах. До речі, соціальні мережі та відеохостинг YouTube дозволяють ГУ ДПС бути ближчим до молодих підприємців і тих, хто активно використовує цифрові технології. Всі сучасні інструменти спілкування з платниками податків трансформують взаємодію бізнесу і податкової, роблячи її оперативнішою, відкритішою та зручнішою, скорочують бюрократичні процедури та зменшують потребу в особистих візитах, що особливо актуально під час воєнного стану.
Податківці звернули увагу учасників зустрічі на інформаційні джерела, які створені та працюють саме задля обізнаності платників, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області, які щоденно оновлюються та наповнюються актуальною інформацією.
Спільна робота податківців і платників податків Дніпропетровщини закладає фундамент для стабільного розвитку регіону. А діалог, побудований на довірі, зміцнює партнерство і створює умови для прозорої економіки.

Разом проти податкового боргу: відверта розмова податківців Дніпропетровщини з бізнесом м. Дніпро

Податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) зустрілися з представниками бізнесу, які здійснюють діяльність у м. Дніпро і мають заборгованість по платежах до бюджетів та з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Захід став платформою для конструктивного діалогу, спрямованого на вирішення актуальних питань і зміцнення партнерських відносин між податковою службою та бізнес-спільнотою.
На обговорення запросили суб’єктів господарювання (СГ) різних сфер діяльності: виробництва машин i устаткування для добувної промисловості та будівництва, сільського господарства, відведення й очищення стiчних вод, монтажу водопровiдних мереж, систем опалення та кондицiювання, надання в оренду автомобілів.
Розглядаючи питання наявності податкового боргу у платників та підстави його виникнення, фахівці ГУ ДПС наголосили, що борг часто з’являється через несвоєчасну сплату податків, помилки в обліку або невиконання платниками податкових обов’язків. Податківці ознайомили підприємства-боржники з уже вжитими заходами ГУ ДПС щодо погашення податкового боргу. Учасники зустрічі проаналізували економічні виклики, з якими стикаються підприємства, їхній фінансовий стан і план заходів з погашення та недопущення зростання заборгованості протягом цього року.
Представники підприємств отримали відповіді на актуальні запитання, що виникають у процесі господарської діяльності з урахуванням особливостей відповідної галузі.
Податківці наголосили на важливості своєчасної сплати податків для забезпечення економічної стабільності регіону. Відвертий діалог допоміг не лише виявити проблемні питання, а й напрацювати спільні заходи для їх вирішення.
Зустріч стала прикладом ефективної взаємодії між податковою службою та бізнесом. Своєчасна сплата податків – це внесок у розвиток громад, підтримку соціальних проєктів та посилення обороноздатності регіону.
Діалог з платниками податків триває, діємо разом!

Ліцензування підакцизних товарів: податківці Дніпропетровщини
нагадали бізнесу основні правила

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася онлайн зустріч із суб’єктами господарювання (СГ), які працюють у сфері обігу підакцизних товарів. Захід став майданчиком для роз’яснення ключових аспектів ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального.
Податківці наголосили, що ліцензія – це не лише вимога законодавства, а й інструмент, який забезпечує прозорість бізнесу та захист прав споживачів.
Фахівці управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС детально роз’яснили процедуру отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, які документи для цього необхідні та надали покрокову інструкцію для роботи у цій сфері.
Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним передбачено подання заяви встановленої форми. Така заява подається СГ до ГУ ДПС у паперовому вигляді або через Електронний кабінет.
Учасникам зустрічі наголосили, що разом із заявою додатково подаються, зокрема, документи, що засвідчують право користування земельною ділянкою, введення об’єкта в експлуатацію відповідно до законодавства та дозволи на виконання робіт з підвищеною небезпекою, а також експлуатацією машин і механізмів.
Крім того, важливо знати, що ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності надаються за умови проходження електронної ідентифікації онлайн в Електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через Електронний кабінет.
Під час заходу податківці надали вичерпні відповіді на питання представників бізнесу з посиланням на норми діючого законодавства.
Ця зустріч підтвердила, що ліцензування – це не бар’єр, а можливість зробити бізнес прозорим і відповідальним. Податківці Дніпропетровщини роблять все можливе, щоб СГ могли легко адаптуватися до вимог законодавства.
Співпраця між ГУ ДПС та бізнесом через сучасні канали комунікації забезпечує прозорість у сфері обігу підакцизних товарів. А своєчасне отримання ліцензій, використання цифрових сервісів і дотримання законодавства дозволяють уникнути штрафів та зміцнити позиції бізнесу на ринку.

На зустрічі з податківцями ФОПи Дніпропетровщини розбиралися в системах оподаткування та пільгах для мобілізованих

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) провело важливу зустріч з фізичними особами – підприємцями (ФОП). На дискусійному майданчику обговорили ключові аспекти спрощеної та загальної систем оподаткування, особливості виконання податкових зобов’язань мобілізованими ФОПами та відповіли на запитання підприємців.
«Комунікації з платниками податків – завжди у пріоритеті роботи податкової служби Дніпропетровщини. Податківці регіону, використовуючи різноманітні формати спілкування, обговорюють важливі теми та актуальні питання, щоб інформаційно допомогти та підтримати платників у непростий час викликів сьогодення», – зазначив Микола Бородюк, в. о. заступника начальника ГУ ДПС.
Питання спрощеної та загальної систем оподаткування стало одним з центральних на зустрічі з ФОПами. Фахівці ГУ ДПС детально пояснили переваги й обмеження кожної, щоб підприємці могли зробити усвідомлений вибір.
Особливу увагу на зустрічі приділили питанням мобілізованих ФОПів, які не можуть виконувати свої податкові зобов’язання. На період служби вони звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з ПДФО, єдиного податку та військового збору.
У податковій службі області працюють номери телефонів «гарячої лінії» з надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам, ветеранам та/або членам їхніх родин з податкових питань. Інформацію про механізми підтримки можна отримати за телефонами: (096) 862 1070, (095) 159 0970, (093) 606 3045, (099) 510 1159.
Зустріч організована традиційно у форматі відкритого діалогу, що дозволило ФОПам поставити запитання, які їх непокоять. Серед найпоширеніших тем: перехід з однієї системами оподаткування на іншу, правила виправлення помилок у звітності, визначення основного виду діяльності ФОПом під час реєстрації та скільки КВЕДів має право обрати.
ФОПи отримали чіткі роз’яснення на кожне поставлене запитання. Особливо цінним було те, що податківці не лише консультували, а й надавали практичні поради.
Увагу учасників зустрічі звернули на інформаційні джерела, які створені та працюють саме задля обізнаності платників, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області:
- субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС (https://www.dp.tax.gov.ua);
- сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk);
- сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі (https://m.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA).
Підприємці залишили захід із чітким розумінням своїх прав та обов’язків, а також з переконанням, що їхні питання не залишилися без відповіді. Такий дискусійний майданчик для спілкування не лише підвищує податкову грамотність, а й зміцнює довіру між бізнесом і державою.

Удосконалюємо взаємодію з платниками: за допомогою різних комунікаційних форматів податківці Дніпропетровщини продовжують діалог з бізнесом та громадськістю на податкову тематику

Як визначено місією, податкова служба є повністю транспарентною, сучасною та технологічною податковою службою, яка, зокрема надає якісні та зручні послуги платникам.
Роз’яснювальна робота – це один із важливих векторів діяльності податкової служби. Податківці Дніпропетровщини приділяють особливу увагу своєчасному інформуванню представників бізнесу і громадськості щодо змін і норм податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.
На минулому тижні фахівці податкової регіону проводили інформаційно-роз’яснювальну роботу з платниками під час засідань «круглих столів», зустрічей та на семінарах.
Так, на засіданнях «круглих столів», проведених для платників Криворіжжя та міст Дніпро, Кам’янське, Жовті Води, Нікополь, Синельникове йшлося про особливості оподаткування самозайнятих осіб, мобілізованих на військову службу. Платників проінформовано щодо отримання такими особами консультацій з податкових питань, зокрема, за номерами телефонів «гарячих ліній», на які, у разі потреби, можна звернутись для отримання роз’яснень. Крім того, суб’єктам господарювання нагадали про роботу електронних сервісів ДПС, за допомогою яких платники можуть оперативно у зручному форматі отримати необхідні послуги онлайн.
Окремо увагу акцентовано на сервісі ДПС України «Пульс», на який приймаються звернення громадян та суб’єктів господарювання щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів.
Також учасникам заходів розповіли про зміни законодавства у сфері застосування РРО та ПРРО, що набули чинності у поточному році і які спрямовані на удосконалення механізмів контролю за готівковим обігом та сприяння детінізації економіки.
На семінарах, які податківці Дніпропетровщини організували для представників бізнесу м. Дніпра, м. Нікополя, м. Синельникове, м. Кам’янське та м. Павлограда спілкувались про новації податкового законодавства та обговорили: актуальні питання оподаткування виплат благодійної допомоги внутрішньо переміщеним особам в умовах дії воєнного стану, особливості визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб, правильність заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань тощо.
Платників ознайомили з етапами реформування Державної податкової служби України в рамках Національної стратегії доходів до 2030 року та особливостями системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).
На зустрічах, які відбулись у форматі онлайн з представниками бізнесу м. Дніпра за участі керівників підрозділів Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), під час діалогу, крім детального розгляду законодавчих норм, мова йшла про легалізацію праці, рівень заробітних плат для найманих працівників і вплив офіційного оформлення трудових відносин на соціальні гарантії для працюючих громадян.
Не поза увагою у фахівців обласної податкової служби і робота з молоддю.
У м. Кам’янське проведено онлайн-навчання для студентів Відокремленого структурного підрозділу «Дніпровський фаховий коледж інженерії та педагогіки Українського державного університету науки і технології». Тематика заходу – право громадян на податкову знижку.
Під час проведення навчання аудиторії нагадали про можливість громадян скористатися податковою знижкою. Це право передбачено для платників податку на доходи фізичних осіб, які протягом року здійснювали витрати, що підлягають компенсації з бюджету.
Студентів ознайомили, які документи і в які строки необхідно подати для отримання податкової знижки за витратами 2024 року. Повідомили, що у разі, якщо громадянин – платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. 
Крім того, юнаків та дівчат ознайомили з інформаційними джерелами ГУ ДПС, що надають можливість отримати актуальну та оперативну інформацію у частині роз’яснень норм законодавства та діяльності податкової служби регіону.
Комунікації з платниками податків на постійній основі сприяють прозорій взаємодії з представниками бізнесу і громадськості, а відвертий діалог допомагає визначати проблемні питання платників і оперативно їх вирішувати. Тому податківці Дніпропетровщини приділяють значну увагу відкритим взаємовідносинам з платниками, які спрямовані не тільки на підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками, а й на зміцнення довіри до податкових органів.
Робота триває.

Дніпропетровщина: місцеві бюджети отримали
від платників понад 8,0 млрд грн ПДФО

Упродовж січня – квітня 2025 року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 8,0 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що на понад 1,2 млрд грн, або на 18,2 відс., більше ніж за підсумками січня – квітня минулого року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
«Податок на доходи фізичних осіб є одним із основних джерел наповнення місцевих бюджетів. Сьогодні позитивна динаміка надходжень ПДФО свідчить про забезпечення фінансової стійкості і спроможності громад. Адже своєчасно отримані кошти дають змогу реалізовувати важливі соціальні програми на місцевому рівні. Висловлюємо вдячність кожному платнику, хто виплачує офіційну заробітну плату, сумлінно відраховує відповідні податки і збори, і тим самим, підтримує розвиток нашого регіону, дбає про соціальну захищеність громадян!» – підкреслила Теодозія Чернецька.

Платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 7,6 млн гривень

З початку 2025 року платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на понад 7,6 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2024 року надходження збільшились на 322,8 тис. грн, темп росту – 104,4 відсотків.
Нагадуємо, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

За користування надрами від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 23,1 млн грн рентної плати

У січні – квітні поточного року до загального фонду державного бюджету за користування надрами платники Дніпропетровщини спрямували понад 23,1 млн грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що 30.05.2025 – останній день сплати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за квітень 2025 року.

Податковий календар на 20 травня 2025 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що

20 травня 2025 року, вівторок,

► останній день подання за квітень п. р.:
- декларації з акцизного податку;
- податковими агентами та платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) у разі неподання податкової декларації на 2025 рік;
- податкової декларації з податку на додану вартість;
- податкової декларації з рентної плати з розрахунком:
• рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

► останній день сплати:

1) за квітень 2025 року:
- єдиного внеску;

2) за травень 2025 року:
- авансового внеску з військового збору фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
- авансового внеску з єдиного податку платниками єдиного податку першої та другої груп;
- авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним підприємствами, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;

3) за І квартал 2025 року:

- військового збору платниками єдиного податку третьої групи;
- екологічного податку;
- єдиного податку платниками єдиного податку третьої групи;
- збору за місця для паркування транспортних засобів;
- податку на прибуток підприємства;
- податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції;
- частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності;
- туристичного збору;
- рентної плати:
• за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
• за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин,;
• за спеціальне використання води;
• за спеціальне використання лісових ресурсів.

Особливості оподаткування одноразової страхової виплати застрахованій особі за договором довгострокового страхування життя за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) договір довгострокового страхування життя – це договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.
Згідно з п.п. 170.8.1 п. 170.8 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – отримувача виплати, довічної пенсії чи викупної суми є страховик-резидент, який нараховує страхову виплату чи викупну суму за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя.
Відповідно до п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 ПКУ податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.) з 60 відс. суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.
Враховуючи вищевикладене, уся сума одноразової страхової виплати, яка виплачується застрахованій особі, що дожила до закінчення строку договору довгострокового страхування життя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, однак оподатковується лише 60 відс. від такої суми.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Пунктом 201.16 ст. 201 ПКУ передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (п. 4 Порядку № 520).
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п. 12 Порядку № 520).
Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН передбачає відповідальність згідно п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.
Одночасно пунктом 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ зазначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН, відповідно до абзацу двадцять четвертого п. 201.10 ст. 201 ПКУ, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.
У разі, якщо за результатами документальної перевірки контролюючим органом встановлено факт здійсненої операції (підтверджено настання «першої події» і дати виникнення податкових зобов’язань) без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, то до такого платника застосовуються штрафні санкції, визначені п.120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.
Отже, у разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН була зупинена і платником вживаються заходи по її розблокуванню (протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування), та/або платником податку оскаржується в адміністративному/судовому порядку рішення про відмову в їх реєстрації, то штрафні санкції до таких податкових накладних/розрахунків коригування не застосовуються.
У разі, якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН була зупинена і платником податку протягом 365 календарних днів, за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування, не вживалися заходи по її розблокуванню або отримане рішення про відмову в їх реєстрації не оскаржено в адміністративному/судовому порядку, та, за результатами проведеної документальної перевірки виявлені факти здійснення операції (підтверджено настання «першої події» і дати виникнення податкових зобов’язань) без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, то до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.

Платникам податку на прибуток підприємств
про коригування фінансового результату до оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.
Якщо у платника податку, який прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 40 млн. грн., такий платник податку визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Слід зазначити, що зміна прийнятого рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці платником податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, нормами ПКУ не передбачена.
Отже, платник податку на прибуток, який використовував право на незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), не може у наступному звітному році визначати у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, якщо дохід платника податку на прибуток за такий рік не перевищує 40 млн. гривень.
Якщо дохід платника податку на прибуток за такий рік перевищує 40 млн грн, такий платник зобов’язаний застосовувати всі різниці передбачені розд. ІІІ ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування.

Щодо подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств
за оновленою формою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 21.01.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.12.2024 № 621 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
Крім того, 04.04.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.02.2025 № 94 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2025 № 133.
Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Згідно з п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням зазначеного платникам податку на прибуток необхідно подавати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – півріччя 2025 року.
Водночас платникам податку, що декларують показники, визначення яких пов’язано зі змінами до положень ПКУ, що набрали чинності у 2024 році, рекомендуємо за звітний (податковий) період – 2024 рік та І квартал 2025 року подати уточнюючу Декларацію за оновленою формою, із відображенням, зокрема:
у рядку 26 ЩАВ Декларації – нарахувань авансових внесків, із відповідним заповненням у додатку ЩАВ розрахунку авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним відповідно до п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПКУ;
у додатку МПЗ-З до Декларації – деталізованих показників розрахунку мінімального податкового зобов’язання, з урахуванням положень п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
у додатку АМ до Декларації за оновленою формою – інформації щодо нарахованої амортизації, з урахуванням положень пп. 43 прим. 1 та 69 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ в разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Відповідні роз’яснення наведені на вебпорталі ДПС України за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Податок на прибуток підприємств/Листи/2025 рік/лист ДПС від 09.04.2025            № 9616/7/99-00-21-02-01-07.

Суб’єкт господарювання не здійснює реалізацію пального і незареєстрований платником акцизного податку, але має діючі ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним: чи подавати декларацію з акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 49.2 прим. 1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію, зокрема, пального підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, у разі, якщо суб’єкт господарювання отримав ліцензію на право оптової або роздрібної торгівлі пальним, але не почав здійснювати господарську діяльність, у такого суб’єкта господарювання не виникатиме обов’язок з реєстрації платником акцизного податку, та подання декларації з акцизного податку, оскільки п. 49.2 прим.1 ст. 49 ПКУ передбачає подання декларації з акцизного податку особами, що зареєстровані платниками акцизного податку.

Чи оподатковується ПДФО дохід фізичної особи – резидента з джерела його походження в Україні, отриманий не від податкового агента?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Разом з тим, ст. 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО).
За нульовою ставкою податку оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Водночас, згідно з п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується (отримується у дарунок) спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від  спадкодавця – резидента застосовується ставка податку 18 відс., визначена п. 167.1 cт. 167 ПКУ.
Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:
дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як неправомірна вигода, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (п.п. 164.2.12 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім випадків передбачених підпунктами «а» – «ґ» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (дохід від здійснення продажу (реалізації) фізичною особою товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі) (п.п. 164.2.2, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 та 173 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником ПДФО від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Відповідно до абзацу другого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Разом з тим, не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну): житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці); земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення; земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину (абзаци перший – четвертий п. 172.1 ст. 172 ПКУ).
Відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Як виняток, із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (абзац третій п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

З якої дати застосовується рішення органу місцевого самоврядування щодо нової НГО земельних ділянок, якщо в ньому визначена дата дії цього рішення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Нормами ст. 271 Податкового кодексу (далі – ПКУ) врегульовано питання щодо набрання чинності рішень рад про встановлення нормативної грошової оцінки (НГО) земельних ділянок.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період) (далі – плановий бюджетний період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (абзац перший п. 271.2 ст. 271 ПКУ).
Положення п. 271.2 ст. 271 ПКУ не поширюються на рішення рад:
щодо НГО земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які надаються в оренду, нормативна грошова оцінка яких раніше не проводилася та/або не була затверджена в порядку, визначеному законодавством, та за умови, що розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір нормативної грошової оцінки відповідної площі ріллі по області (абзац другий п. 271.2 ст. 271 ПКУ).
Такі рішення рад оприлюднюються органом місцевого самоврядування не пізніше 10 днів з дня прийняття відповідного рішення та застосовуються з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття такого рішення (абзац третій п. 271.2 ст. 271 ПКУ).
Отже, рішення рад щодо НГО земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПКУ, а саме, якщо:
1) рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах відповідної територіальної громади офіційно оприлюднено до 15 липня року, що передує плановому бюджетному періоду – з 01 січня планового бюджетного періоду;
2) рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах відповідної територіальної громади офіційно оприлюднено після 15 липня року, що передує плановому бюджетному періоду – з 01 січня бюджетного періоду, що настає за плановим бюджетним періодом;
3) рішення щодо нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, яка надається в оренду (розташована за межами населеного пункту) та за умови його оприлюднення не пізніше 10 днів з дня прийняття такого рішення – з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття такого рішення;
4) нормативна грошова оцінка земельних ділянок раніше не проводилася та/або не була затверджена в порядку, визначеному законодавством, та якщо розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір нормативної грошової оцінки відповідної площі ріллі по області, то за умови його оприлюднення не пізніше 10 днів з дня прийняття такого рішення – з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття такого рішення.
Також зазначаємо, що відповідно до частини п’ятої ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 280) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
З урахуванням частини п’ятої ст. 59 Закону № 280, якщо у рішеннях рад, зазначених у частинах 3 та 4 цієї відповіді, визначений пізніший строк введення їх у дію (конкретна дата), то НГО, затверджена цими рішеннями, застосовується з дати, визначеної у таких рішеннях.