Столичний метрополітен має чимало об'єктів і приміщень, крім відкритих щодня пасажирам. Вчора влада взяли на озброєння нову тактику перешкоджання протестам - перекриття центральних станцій метро, нібито за сигналами про замінування. Але заблокувати людям як вхід, так і вихід з підземки - це мала частина того, на що можна використовувати тунелі під Києвом.

При прокладанні метро були передбачені додаткові лінії і таємні підземні споруди. У разі війни метро може послужити бомбосховищем. На кожній станції існують металеві двері, які в закритому стані здатні витримати навіть ядерний вибух - так звані гермозатвори.

Біля станції метро "Арсенальна" розташований командний бункер. За часів "холодної війни" між США та СРСР, було вирішено побудувати бункер в самому центрі Києва. Щоб замаскувати будівництво, його почали за будівлею секретного тоді заводу "Арсенал". Роботи вели в три зміни, землю вивозили вночі за місто в накритих брезентом вантажівках. Коли основні роботи з вироблення штолень та спорудження спецблоку були закінчені - СРСР розвалився і про секретне будівництво забули. Збереглися частина маскувальних споруд на поверхні у вигляді звичайної бойлерної та заварений ґратами вихід на перегін "Хрещатик" - "Арсенальна". Ця станція побудована однією з перших і розташована в безпосередній близькості до адміністрації президента і Кабміну. Дослідники-любителі знайшли в тунелі непримітні двері, які привели в укриття, імовірно якраз для українського істеблішменту. Метрополітенівці наявність таких сховків підтверджують, однак відмовляються їх показувати й коментувати цю тему. Також під землею розташовані підземні цехи заводу "Арсенал", які імовірно також пов'язані з системою метрополітену діючою гілкою.

Радянської оборонною системою також був споруджений підземний бункер Міністерства оборони України під Повітрофлотським проспектом, на глибині 60 м. Тут же знаходиться командний пункт ПВО. Обидва підземні споруди пов'язані з перегінним тунелем метро "Вокзальна" - "Політехнічний Інститут" через спеціальний місток. Його можна помітити, якщо дивитися з вікна поїзда, що їде з "Політеху" на "Вокзальну". У тунелі є спеціальна службова платформа для потреб підземної фортеці.

Станцію "Львівська брама" почали будувати в 1991-му. До 1997-го роботи зі спорудження вестибюля й платформ були завершені - станції бракує тільки ескалаторного нахилу, який служив би виходом. Терміни закінчення будівництва багаторазово переносили і досі невідомі, хоча станція практично готова.

Будівництво станції "Теличка" почалося в 1990-х роках, були побудовані дві платформи на ділянці між станцією "Видубичі" і Південним мостом. Роботи припинили в 1992 році. Причина - станція розташована в районі з промислової забудовою з недостатнім пасажиропотоком. Станом на нинішній рік добудова станції не ведеться, проектні роботи також заморожені.

Будівництво станції "Герцена" теж почалося в середині 1990-х років. Вихід зі станції планували неподалік від Київського мотоциклетного заводу та Інституту міжнародних відносин Але з метою економії і прискорення будівництва лінії від станції відмовилися. "Герцена" вирішили зробити технічною станцією, побудувавши поєднану тягово- знижувальну підстанцію, платформи-містки в перегінних тунелях і аварійний вихід на поверхню.

Ще один недобудований об'єкт розташований в центрі Києва, у дворі на вулиці Городецького. Це - кинутий шахтний копер. У 1970-х роках тут будували захищений бункер на випадок надзвичайної ситуації, наприклад, атомної війни. Добудувати не встигли. Величезний командний блок повинен був мати три поверхи, а система ходів з'єднувалася з технічними приміщеннями метро "Майдан Незалежності".

Ще одна секретна споруда розташована під ботсадом поруч з метро "Університет". Телефонно-телеграфна станція заглиблена на рівень станції метро "Університет". Це потужний підземний вузол зв'язку, де кожен день працюють люди.

Крім трьох ліній - червона, синя, зелена - є ще одна додаткова гілка метрополітену, призначена для службового використання. Службова сполучна гілка - це комплекс технічних тунелів, який використовують для перегонки складів між трьома лініями метро. Довжина - понад 3 км. Поєднує станції метро "Кловська", "Хрещатик" та "Майдан Незалежності", доступ туди строго обмежений.

Проект Київського метрополітену був затверджений в 1936 році, але через війну роботи було призупинено.

6 листопада 1960 київська підземка прийняла перших пасажирів. Перша гілка була довжиною 5,2 км - від "Вокзальної" до станції "Дніпро".

Найглибша станція - "Арсенальна", 105,5 м.

Источник