Відповідно до п.п. 1.1. п. 16 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Об’єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі (п.п. 1.3. п. 16 підр. 10 р. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до абз. другого п. 2 Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 зі змінами та доповненнями, платники збору подають щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, зазначений розрахунок контролюючому органу за місцем перебування на податковому обліку. Суму збору, зазначену в розрахунку, платник збору зобов’язаний сплатити протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання розрахунку.

Форма Розрахунку суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та Порядок заповнення розрахунку суми вказаного збору затверджені наказом ДПА України від 01.12.2009 № 671 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.02.2010 за № 125/17420.

Отже, платники збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства щомісячно подають розрахунок до органів доходів і зборів, в тому числі у випадку відсутності у суб’єкта підприємницької діяльності у звітному місяці факту реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, тобто незалежно від наявності у платників об’єкта оподаткування.

Згідно зі ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) та ст. 252, 254 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами і доповненнями суб’єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати зазначеної в ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями.

Ліцензія на торгівлю алкогольними напоями анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставах визначених у цій статті, однією з яких є подання заяви платником. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом підприємницької діяльності письмового розпорядження про її анулювання .

Враховуючи викладене вище, суб’єкт підприємницької діяльності може надати контролюючому і зборів, на обліку в якому він перебуває, письмове повідомлення (заяву) про припинення в подальшому господарської діяльності з реалізації алкогольних напоїв і пива в оптовій та/або в роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування, якщо він протягом поточного року припиняє продаж зазначеної продукції та у подальшому не передбачає її реалізацію.

Для суб’єкта підприємницької діяльності, що здійснював реалізацію алкогольних напоїв додатковою умовою є одночасне завершення строку дії ліцензії або отримання  контролюючим органом письмового повідомлення про анулювання ліцензії на реалізацію в оптовій та/або в роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв.

У цьому випадку суб’єкт підприємницької діяльності може не надавати розрахунок, починаючи із звітного періоду (місяця), наступного за місяцем отримання контролюючим органом таких документів.

ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві