База оподаткування з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Плата) є вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства (далі – Товарна продукція) – видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини визначеної на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства), яка обчислюється платником за більшою з таких її величин: фактична ціна реалізації або розрахункова вартість (далі – Розрахункова вартість) (п. п. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 ПКУ)

Згідно із п. п. 263.6.9 п. 263.6 ст. 263 ПКУ Розрахункова вартість обчислюється як співвідношення між сумою витрат на видобування Товарної продукції та прибутком, що визначається як добуток такої суми витрат на коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства (далі – Коефіцієнт рентабельності), та обсягом Товарної продукції у звітному періоді.

Коефіцієнт рентабельності зазначений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр (далі – Геолого-економічна оцінка), затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Водночас гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної Геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, зобов’язані обчислювати податкові зобов’язання із застосуванням Коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.

Підстави для виконання повторної Геолого-економічної оцінки державної експертизи та оцінка запасів родовищ корисних копалин визначені у п. 25 Положення і, умовно, можуть бути поділеними на регулярні та умовні. Зокрема, абзац перший цього пункту п. 25 Положення визначає регулярну підставу виконання Геолого-економічної оцінки державної експертизи та оцінка запасів родовищ корисних копалин через кожні п’ять років експлуатації ділянки надр.

З приводу визначення чинної редакції п. 25 Положення Державна фіскальна служба України листом ві 22.08.2014 № 1783/5/99-99-15-04-02-16 звернулася до Міністерства юстиції України.

Міністерство юстиції України листом від 11.09.2014 № 1163-0-26-14/8.3 повідомило, що постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 „Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин” п. 25 Положення викладено у новій редакції. Водночас вказано, що з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1236 „Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України” зміни та доповнення до Положення не вносились, попередня редакція п. 25 Положення не відновлювалася.

Отже, що Розрахункова вартість обчислюється за величиною Коефіцієнта рентабельності, визначеною під час Геолого-економічної оцінки, державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин виконаної з дотриманням норм п. 25 Положення, а у разі порушення норм цього пункту – за величиною Коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.

Зазначена інформація викладена в листі ДФС від 26.09.14 № 5564/7/99-99-15-04-01-17

ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві