Нагадуємо, що відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України (далі за текстом – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

Згідно зі статтею 82 Земельного кодексу України (далі за текстом – ЗКУ) юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зокрема у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу.

Статтею 126 ЗКУ визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі  за текстом – Закон № 1952).

            Так, відповідно до частини 3, частини 4 статті 3 Закону № 1952 права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону № 1952, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Закону № 1952, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом № 1952, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

            Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, зокрема юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об’єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками), яке підписується державним реєстратором прав і засвідчується печаткою (ст. 18 Закону № 1952).
            Згідно з пунктом 1, 2 частини першої статті 19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі:

     - договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

     - свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог Закону №1952.
            Отже, юридична особа сплачує податок за земельну ділянку, внесену до статутного фонду юридичної особи її засновником, починаючи з місяця виникнення права власності на таку ділянку на підставі документів, визначених пунктом 1, 2 частини першої статті 19 Закону № 1952.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві