Пунктом 3 статті 6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі за текстом – Закон № 3543) визначено, що виконання військово-транспортного обов'язку під час мобілізації, якщо не введений правовий режим воєнного чи надзвичайного стану, здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації.

Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.

Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.

Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ), з метою оподаткування податком на додану вартість постачанням товарів вважається будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також і постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу чи орендарю.

У випадку залучення транспортних засобів згідно з Мобілізаційним планом України для забезпечення потреб Збройних Сил України переходу права власності не відбувається, така передача здійснюється на умовах повернення транспортних засобів (тобто відбувається передача в тимчасове користування), а тому в обліку платника податку на додану вартість, що передає в користування такий транспортний засіб, така передача не визначається як об'єкт оподаткування, оскільки не відбувається операції з постачання товару.

Якщо після мобілізації транспортний засіб не повертається підприємству і за нього нараховується компенсація, то така компенсація розглядається як оплата вартості такого транспортного засобу. У цьому разі транспортний засіб визнається проданим за бюджетні кошти, і на дату отримання таких коштів (компенсації) мають бути визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Зазначена інформація міститься в листі Державної фіскальної служби України від 16.10.2014 року № 5229/6/99-99-19-03-02-15.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві