ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що підпунктом 14.1.258 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі за текстом - Кодекс) визначено, що з метою оподаткування кошти, що надаються нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент, є фінансовим кредитом.

Відтак, кошти або майно, залучені платником податку у зв’язку з отриманням платником податку основної суми фінансових кредитів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, відповідно до положень підпункту 153.4.1 пункту 153.4 статті 153 Кодексу не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню податком на прибуток.

Відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Кодексу нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) включаються до складу витрат платника податку при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у складі фінансових витрат.

Згідно з вимогами підпункту 138.5.2 пункту 138.5 статті 138 Кодексу датою визнання таких витрат є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку їх сума.

При цьому витрати платників податку на оплату вартості товарів на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів (робіт, послуг), включаються до складу їх витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг) (пункт 161.2 статті 161 Кодексу).

Правило, визначене цим пунктом, починає застосовуватися з календарного кварталу, що настає за кварталом, на який припадає офіційне опублікування переліку офшорних зон, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Умовою для включення таких витрат при визначенні об'єкта оподаткування є те, що фінансовий кредит використовується платником податку у його господарській діяльності.

Відповідно до положень підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Кодексу визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Тобто для цілей оподаткування податком на прибуток до складу доходів та витрат включаються доходи та витрати у вигляді позитивних чи від'ємних курсових різниць, отриманих від перерахунку заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

Зазначена інформація міститься в листі Державної фіскальної служби України від 10.10.2014 р. N 6954/7/99-99-19-02-02-17.

ДПІ у Шевченківському  районі  ГУ Міндоходів м. Києві