Експерти та активісти у медіа-сфері озвучили основні виклики, які стоять перед новим Парламентом та Кабміном у реалізації медіа-реформи. Серед таких викликів – початок повноцінної роботи суспільного мовлення з 2015 року, роздержавлення друкованих ЗМІ, приведення законодавчої бази у сфері телебачення і радіомовлення, реклами до міжнародних стандартів, ліквідація Національної експертної комісії з питань суспільної моралі, вдосконалення правового регулювання за перешкоджання професійній діяльності журналістів.

«Більшість із цих завдань, сформульованих громадськими експертами, відображені у тексті Коаліційної Угоди», відзначив юрист Інституту Медіа Права Ігор Розкладай.

Журналістський рух «Стоп цензурі!», група з питань медіа-реформи Реанімаційного Пакету Реформ та низка медійних організацій пропонують Парламенту обрати головою Комітету з питань свободи слова та інформації дієвого медіа-реформатора. На вибір запропонували колишніх медіа-активістів, а нині – новообраних депутатів – Світлану Заліщук, Мустафу Найєма, Вікторію Сюмар та Сергія Лещенка.

«Неприпустимим є призначення на посаду голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації членів нинішньої опозиції, яка причетна до численних утисків свободи слова та порушень прав журналістів в Україні», – наголосила журналістка Громадського Радіо та активістка Наталя Соколенко.

Медіа-спільнота висунула своїх представників до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, які були обрані після серйозних консультацій і які є справжніми професіоналами і мають довіру середовища.

«Ми закликаємо Президента України призначити до Нацради кандидатів, підтриманих журналістськими організаціями та рухом «Стоп Цензурі!» — професійних юристів Тараса Шевченка та Тетяну Котюжинську, і, таким чином, забезпечити незалежність та професійність Нацради», – сказала журналістка ГО «Телекритика» Світлана Остапа.