Міністерство освіти України відстояло інтереси освітян та студентства у проекті бюджету на 2015 рік, але разом із тим упродовж наступного року МОН має побудувати серйозне підґрунтя для докорінних змін у фінансуванні освіти. Таку думку під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі висловив експерт Центру дослідження суспільства Єгор Стадний. «У нас цього року постало питання про скорочення різних видатків, але не постало питання ефективності розподілу тих видатків, які є. Це питання треба піднімати. У МОН розробляються наразі різні моделі. Але їхня реалізація потребує співпраці різних міністерств, якої сьогодні ми, на жаль, не бачимо», – зазначив експерт.

Серед ключових напрямків реформування експерт назвав зміни у підходах визначення стипендій студентам та фінансування наукових розробок.

Зокрема в частині стипендій студентам Єгор Стадний вважає за доцільне скористатися європейським досвідом. Він зазначив, що наразі в Україні студенти отримують два різновиди стипендій – соціальну, що надається пільговим категоріям, та академічну – за результатами навчання. Але насправді, жодна з них не відіграє покладену на них функцію. «Потрібно підходи змінити докорінно. Соціальна стипендія має надаватися за рівнем доходу студента чи родини, вартістю проживання у населеному пункті, де розташовано вищий навчальний заклад, а не за фактом належності до пільгової категорії, як зараз відбувається в Україні. Щодо академічної стипендії, то за законом, її мають отримувати 2/3 студентів-бюджетників у групі. Це популізм. Ви не знайдете такої норми ніде в Європі. Академічна стипендія, яка є стимулом для навчання, надається дуже обмеженій кількості студентів. Як правило, лише відмінникам, які конкурують видатними досягненнями. Загалом таку стипендію отримують, наприклад, в Польщі не більше 10% найкращих студентів», – вважає експерт Центру дослідження суспільства.

Щодо фінансування наукових розробок, то, на думку експерта, треба відмовитися від фіксування в за окремими інституціями обсягів коштів на користь грантової системи, що будується на конкурсних засадах. «У держбюджеті на науку  передбачено загалом це 4,427 млрд грн, які розподіляються без будь-якого конкурсу. Так немає бути. В держбюджеті має бути один рядок, де вказано суму. А вже розподіл цих коштів має ґрунтуватися на конкурсних засадах та проходити експертизу. Це дуже важко впровадити. Потрібно шукати фахівців, можливо доведеться шукати консультантів », – наголошує експерт Центру дослідження суспільства.

Разом із тим експерт зазначив, що зміни у фінансуванні вищої освіти вже можуть початися наступного року через ухвалення норм Бюджетного кодексу, які дозволяють вищим навчальним закладам самостійно визначати порядок витрачання коштів, зароблених завдяки наданню додаткових навчальних послуг та розміщувати їх на рахунках державних банків, а не Держказначейства.