Проведення енергоаудиту є першим і необхідним кроком на шляху переходу до ощадливого використання  енергоресурсів. Він має якнайшвидше охопити максимальну кількість будівель. Таку думку висловили експерти – учасники круглого столу «Навіщо потрібен енергоаудит українським будинкам?» в Українському кризовому медіа-центрі.

Близько 90% житлових будинків в Україні побудовано понад 25 років тому. Середнє питоме річне енергоспоживання у них майже вдвічі більше за аналогічний показник в Болгарії чи Норвегії. Термомодернізація дозволяє зекономити витрати на енергоресурси на 20-60%, але лише за умови проведення комплексної програми дій. Тоді як у більшості випадків такі заходи мають фрагментарний характер. «Один чи два заходи не призводять до економії енергоресурсів, а лише – до збільшення середньої температури всередині будинку. Тому спочатку треба провести енергаудит, і лише на його основі розроблювати заходи з термомодернізації», – зазначив Тарас Малишевський,  керівник аналітичної служби Центру дослідження енергетики.

Петро Пантелеєв, заступник голови Київської міської державної адміністрації, визнав, що подібний ретельний аналіз є необхідним, проте місцева влада була змушена у 2014 році вдатися до поверхневого аудиту, аби хоча б у якийсь спосіб прискорити зменшення споживання енергоресурсів. Цей аналіз виявив у Києві близько 2 тис будинків із витратами понад 150 кВт на 1кв. м. Саме їх будуть модернізувати у першу чергу. Крім того Петро Пантелеєв анонсував запуск у 2015 році програми з фінансової підтримки заходів із термомодернізації. Насамперед йдеться про встановлення лічильників тепла. «Ми маємо домогтися, аби споживач сплачував за фактично спожиті послуги. Проте люди мають усвідомити, що їм треба не тільки покладатися на допомогу з місцевого бюджету, а й фінансувати термомодернізацію будинків також власним коштом. Бо вони  є спільними власниками цієї нерухомості», – зазначив заступник голови КМДА.

Цю тезу підтримав і Сергій Кушнір, директор департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Мінрегіону України. Аби стимулювати власників житла активніше долучатися до участі термомодернізації, Верховна Рада має ухвалити закони, що регулюватиме особливості реалізації права власності у багатоквартирних будинках, та надання послуг в ЖКГ. «Ми маємо усвідомити, що очікування того, що хтось, окрім самих власників будинків, профінансує їхній капремонт, є нереальними. По великому рахунку, багато квартир громадяни отримали безкоштовно у приватну власність у ході приватизації. З набуттям права власності вони отримали й зобов»язання нести відповідальність по її утриманю», – зазначив представник Мінрегіону.

Натомість Євген Ільїнов, заступник директора департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку, вказав на низьку обізнаність ОСББ щодо можливостей фінансової підтримки з боку держави, що частково обумовлює низьку ефективність проведення термомодернізації у житловому секторі. За його інформацією із близько 17 тис. ОСББв країні про можливість отримання кредитів обізнані близько 300-400, а заявки щодо отримання кредиту подають одиниці, хоча умови отримання позик є цілком прийнятними для ОСББ.  Представник Укргабанку повідомив, що ймовірно ближчими місяцями Кабмін може запровадити новацію, за якою держава компенсуватиме позичальникам до 40% витрат на термомодернізацію, що зробить кредити на відповідні цілі ще доступнішими.

У круглому столі також брали участь:

Євген Бушма, комерційний директор ПАТ «Київенерго»

Григорий Романюк, директор компании «Еско Україна», координатор напрямку «Енергоаудит будівель».

Євген Нікітін, директор ООО «АРНІКА-Центр»