Результати громадського обговорення проекту Концепції реформування освіти в Україні на 2015-2025 роки засвідчили невисоку готовність педагогів до радикальних якісних змін у сфері викладацької роботи, проте ці зміни є невідворотними на шляху подолання тих викликів, які наразі стоять перед українською освітою. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявили експерти галузі.

«Ситуація із впровадженням реформи дуже складна. По-перше, вона здійснюється за несприятливих умов – економічної кризи та війни. По-друге, існує проблема зі сприйняттям змін: за нашим оцінками, ситуація з підтримки реформи освіти «50 на 50». Ініціатором реформи освіти виступають політичні та бюрократичні еліти. А «знизу» її підтримують переважно батьки і активна частина освітянської спільноти. Більша ж частина вчителів дуже важко сприймає ідею, що треба щось змінювати», – констатував Георгій Кас’янов, директор Інституту розвитку освіти.

Ліля Гриневич, Голова парламентського комітету з питань освіти і науки, зазначила, що наразі комітет разом із експертним середовищем та МОН працює над проектом закону «Про освіту», який орієнтовно має бути внесений до сесійної зали в травні цього року. «Ми маємо узгодити з суспільством ключові напрямки реформи. Адже до сфери освіти сьогодні залучені майже 10 млн осіб, це четверта частина населення країни. І якщо ці люди не будуть переконані у перевагах реформи, то будуть її саботувати», – зазначила Ліля Гриневич.

Серед ключових напрямків реформи вона назвала перехід до компетентного підходу (визначення компетенцій, якими має оволодіти людина після здобуття загальної середньої освіти), забезпечення можливості навчання впродовж життя, консолідацію громадян на єдиній виховній платформі, яку повинна забезпечити школа через новий зміст освіти. «Цей зміст неможливо реалізувати в межах 11-річного навчання у школі. Тому ми маємо визначити новий єдиний стандарт шкільної освіти і подовжити її до 12 років, із яких 5 років – це початкова школа, відокремлена, бо потреби дітей в цьому віці дуже відрізняються від потреб підлітків. І 3 роки складатиме старша школа, яка буде академічного та професійного спрямування», – зазначила Ліля Гриневич.

Інна Совсун, перший заступник міністра освіти, зазначила, що держава має забезпечити рівній доступ до середньої освіти, рівні права дітей, що навчаються в школах на рівних засадах. І цей підхід буде збережено в ході реформи. «Не може бути якісної вищої освіти без змін у шкільній. Але це тривалий процес: школи не зміняться за рік чи навіть за п’ять. Але важливо запустити зміни, які зроблять процес реформування незворотнім», – зазначила Інна Совсун.

Зі свого боку Георгій Кас’янов зазначив, що впровадження змін в освіти потребує постійної комунікації з викладачами, донесення до них не лише інформації та роз’яснень, але й значних коштів. «Потрібна дуже серйозна підтримка міжнародних донорів. Під час конференції донорів, проведення якої заплановано на весну, ми будемо намагатися переконати їх, що сфера освіти потребує серйозних інвестицій», – зазначив експерт.