Через перепони на шляху здійснення реформи децентралізації місцеві бюджети недоотримують 100-200 мільярдів гривень. Головним чином, через забуті та невиконані політиками обіцянки у сфері фіскальної децентралізації, зобов’язання зафіксовані у Коаліційній угоді. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявили представники експертної спільноти. Йдеться про порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), податку на нерухомість, встановлення чітких строків проходження всіх платіжних доручень місцевих бюджетів та відповідальності за їхнє виконання з боку Держказначейства. Взяті зобов’язання щодо фіскальної децентралізації мають бути виконаними у 1 кварталі 2015 року, а отже, фактично коаліціанти наближаються до фінішу.

Наразі ПДФО – головне джерело наповнення місцевих бюджетів – і досі сплачується за місцем реєстрації суб’єкта господарювання, хоча мав би почати сплачуватися виключно за місцем здійснення діяльності працівника.

Податок на нерухомість розраховується на основі мінімальної зарплати, а не оціночної вартості нерухомості, яка суттєво коливається залежно від розміру населених пунктів. «Ці недоліки дають підстави політикам на місцевому рівні перекладати відповідальність на центральну владу. Тому ми підготували відкрите звернення до політичних сил щодо необхідності виконання зобов’язань щодо ПДФО, податку на нерухомість та встановлення чітких строків проходження всіх платіжних доручень місцевих бюджетів та зазначення відповідальності посадових осіб Держказначейства», – заявив під час прес-брифінгу Іван Сікора, директор фундації «Відкрите суспільство», експерт Реанімаційного пакету реформ.

Тетяна Острікова, народний депутат (фракція «Самопоміч»), член комітету ВР із питань митної та податкової політики, зазначила, що зміна ставок та порядку адміністрування податку на нерухомість виявилася однією з найбільш дискусійних. «Встановлення ставок податку на нерухомість віддано на відкуп місцевих рад. Максимальній розмір податку – 24 гривень за метр квадратний. Але в Україні майже ніде його не встановлено у такому розмірі», – зазначила народний депутат.

Юрій Ганущак, головний експерт РПР із децентралізації, зі свого боку нагадав, що фіскальна децентралізація мала йти третьою – після адміністративної та територіальної реформ. Але сталося так, що вона стала першою. Відтак, аби стати драйвером означених реформ, недоліки на шляху її реалізації мають бути усунені. «Але без решти реформ – адміністративно-територіальної та розмежування повноважень між центральною і місцевою владою – реформа фінансової децентралізації буде недовершеною і не принесе очікуваних результатів», – зазначив Юрій Ганущак.