Пенсійна реформа в Україні однозначно має бути впроваджена. Перепони лише у фінансових показниках країни та строках впровадження. Такого висновку дійшли представники органів державної влади, громадський сектор та міжнародні експерти під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі на тему «Реформа системи пенсійного забезпечення в Україні: загрози, виклики та перспективи».

За словами Олексія Зарудного, голови Пенсійного Фонду України, законопроект, який направлений до Кабінету міністрів України на доопрацювання, обов’язково має бути ухвалений парламентом у цілому, оскільки відновлює соціальну справедливість та запроваджує єдині принципи нарахування пенсій. У нинішній солідарній системі відсутня мотивація наповнення Пенсійного фонду та стимули легалізувати зарплатню. «В Україні за рік ми маємо до 200 мільярдів гривень тіньової зарплати, щорічні втрати Пенсійного фонду становлять близько 60 мільярдів», – зазначив пан Зарудний.

Цей законопроект може бути взірцем опрацювання законодавчих актів. Адже у нас багато гарно написаних законів. «А над розробкою мають працювати, як мінімум, три сторони, – законодавча гілка влади, виконавчі органи та громадськість з експертного середовища», – пояснила Наталія Веселова, народний депутат України, член комітету ВР із питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Та додала, що зазвичай над такими місткими ініціативами працюють більше року, цією робочою групою буквально за місяць втілено напрацювання усіх трьох секторів.

Андрій Матвійчук, експерт Реанімаційного пакету реформ (РПР), який провів дослідження та прогнозування показників пенсійного сектору, вказав на те, що тривалий час буде дірка у Пенсійному фонді, за солідарною системою вона буде збільшуватися, але разом з тим, вона перекривається, якщо брати перехід до реальних грошей. «Через певний час ми виходимо на суттєвий плюс для тих, хто зможе скористатися перевагами цієї пенсійної системи»,- спрогнозував пан Матвійчук.

Експерти USAID, FINREP, Гарі Хендрікс та Наталія Горюк, які співпрацювали з робочою групою щодо впровадження пенсійної реформи, відзначили правильний підхід до питання. Проте не згодні, що вже зараз слід вказувати конкретну дату запуску закону. Все залежатиме від показника інфляції, а також готовності Пенсійного фонду,зокрема, до модернізації, на що потрібна донорська допомога та інвестиції. Експертів турбує прогноз НБУ щодо показника інфляції у 30% до кінця цього року. Бо для збереження накопичення пенсійних внесків, важливо не втрачати їх за рахунок інфляції, пояснила пані Горюк. На її думку, другий рівень пенсійної реформи можна буде впроваджувати у 2017 році, а третій – до 2018 року. «Запровадження другого рівня реформи не слід прив’язувати до конкретної дати, його треба відкласти до тих часів, коли рівень інфляції становитиме менше 7%», – підкреслив Експерт USAID, FINREP, Гарі Хендрікс.

З таким підходом погодилася й Елла Лібанова, експерт Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. Серед основних ризиків вона назвала економічну кризу, інфляцію та високий рівень тінізації економіки. Позитивом вона назвала початок перерозподілу внесків між працівниками та працедавцями, бо нині за все платить працедавець, чого немає в інших країнах. «Це фактично означає, що з часом ми вводимо щось на зразок додаткового податку на заробітну плату. Зарплата зменшиться,бо платити буде найманий працівник. Ми просто маємо це усвідомити»,- підкреслила Елла Лібанова. Крім того, на її думку, звільнення Пенсійного фонду від недоцільних витрат, доплати до прожиткового мінімуму пенсіонерам, які отримують маленькі пенсії, має здійснювати не ПФ, а державний бюджет. «Я взагалі не розумію цей розподіл між бюджетом Пенсійного фонду та держбюджетом, є публічні фінанси, якщо у Пенсійному фонду не вистачає коштів, це має компенсувати державний бюджет», – пояснила експерт.

Зміни можна запроваджувати, лише коли економіка зростатиме. Система повинна вводитися при певних сприятливих умовах. «Ми повинні задати певні параметри росту економіки, інфляції, наявності внутрішньої мінімальної бази інфраструктури, фондового ринку, після чого можна ефективно впроваджувати реформу», – зауважив заступник міністра фінансів України Роман Качур.

Олександр Панченко, член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, підсумував, що фінансовий ринок готовий до впровадження пенсійної реформи, тепер це суто політичне рішення. «Або ми приймаємо цей закон, або й далі пасемо задніх», – акцентував він.

Також у круглому столі взяли участь Ганна Іванова, провідний спеціаліст відділу реформування пенсійної системи Міністерства соціальної політики України, Тетяна Шевкун, директор Національної асоціації недержавних пенсійних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, Тарас Козак, координатор ГП «Нова країна», Віталій Шапран, член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків, Борис Соболєв, Голова Координаційної Ради Українського Кредитно банківського союзу та Галина Третьякова, експерт РПР.