Згідно з пунктом 328.2 статті 328 Податкового кодексу України (далі за текстом - Кодекс) платники збору за спеціальне використання води (далі за текстом - Збір) обчислюють податкові зобов'язання зі Збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації зі Збору (далі за текстом - Декларація) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2012 р. N 1403, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.01.2013 р. за N 123/22655.

Декларації зі Збору подаються платниками Збору за місцем податкової реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Права платників Збору на уточнення податкових зобов'язань зі Збору забезпечено у формі перерахунку - невід'ємної частини Декларації. Самостійне виправлення помилок у раніше поданих Деклараціях Збору виконується платником Збору у порядку, визначеному статтею 50 Кодексу.

Суб'єкти господарювання, які використовують обсяги води виключно для цілей, визначених пунктом 323.2 статті 323 Кодексу, можуть не подавати Декларацію починаючи з податкового (звітного) періоду, у якому відбулося припинення використання обсягів води, на цілі, відмінні від задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб. При цьому платник Збору зобов'язаний подати до контролюючого органу заяву у довільній формі про відсутність об'єкта оподаткування Збором.

Контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом (пп. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Кодексу).

Відповідно до статті 255 КУпАП уповноважені посадові особи контролюючих органів мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення, у т. ч. за статтею 1631 КУпАП.

Статтею 1631 КУпАП визначено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Строки накладення адміністративного стягнення визначені статтею 38 КУпАП, а саме: адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває далі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якого-небудь часу. Іноді такий стан триває значний час і весь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Отже, триваючі податкові правопорушення - це порушення правових приписів шляхом бездіяльності.

Таким чином, триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок (наприклад, у разі виявлення таких проступків: відсутності обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов'язкову форму обліку (обліку результатів підприємницької діяльності відповідно до вимог чинного законодавства), бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, ведення його з порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правопорушень, пов'язаних із нарахуванням податків, і встановити які можна тільки в ході документальної перевірки на підставі первинних документів).

Стягнення за такі адміністративні правопорушення може бути накладено в строк не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення (з дати складання та підписання акта перевірки).

Зазначена інформація міститься в листі ДФС України від 23.10.2014 р. N 5535/6/99-99-22-03-02-15.

ДПІ у Шевченківському  районі  ГУ ДФС у  м. Києві