Недоречно говорити про діяльність новоствореної Державної Агенції з питань Криму, доки РНБО не прийме державну стратегію щодо окупованого Криму, а Президент України її не затвердить. Зараз робота гальмується від нерозуміння важливості цієї теми. Про це заявив Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров під час панельної дискусії «Крим. Спогади, реалії та візії» в Українському кризовому медіа-центрі. «Стратегія – це не просто чиясь забаганка чи просто модне слово. Від стратегії залежить прийняття багатьох щоденних практичних рішень. У першу чергу вона повинна дати напрямок того, як ми маємо захищати права українців, які залишились у Криму», – зазначив він.

За словами голови Державної Агенції з питань Криму Аслана Омера Киримли, таке запізнення із визначенням вектору держави щодо Криму відбувається через бюрократію, що є пережитком минулого. Громадські організації вже подали свої бачення стратегії, рішення за керівництвом держави. Серед іншого, Аслан Омер Киримли відзначає важливу роль та чітку позицію європейських дипломатів у питанні окупованого півострова. «Дипломати та міжнародна спільнота стала на цивілізований бік і не підтримала анексію Криму. Це був переломний момент, коли цивілізований світ сказав агресору, що у XXI столітті країни цивілізованого світу не визнаватимуть агресію та безлад, жорсткий акт насилля щодо незалежної України», – заявив він.

Ольга Скрипник, заступник голови Кримської польової місії з прав людини в Україні, відмітила під час дискусії, що система, яка панує у Криму, ставить за мету зламати будь-який опір, зокрема, проукраїнські погляди багатьох наших співгромадян, які залишились на окупованій території. У Криму немає способів правового захисту. «Це ефемерність російського права – якщо воно там і застосовується, то для того, аби продовжувати проводити репресії», – підкреслила вона, та закликала розділяти поняття територій та людей, які залишаються практично забутими у Криму. Голова Кримської польової місії з прав людини зазначила, що статус нерезидента – це дискримінація, а новий порядок проходження адміністративного кордону потребує урегулювання. Ольга Скрипник закликала унеможливити блокаду в’їзду іноземців. Особливо це гальмує роботу адвокатів, які захищають наших громадян та знаходяться у діалозі з Україною. «Зрозуміло, що слід приймати рішення щодо економічних дій, торгівлі, проте блокада не повинна погіршувати ситуацію звичайних людей. Якщо буде повна блокада, ми маємо усвідомлювати, що ми втратимо Крим та усі зв’язки з тамтешніми людьми», – підкреслила Ольга Скрипник.

Ї.В. д-р Аргіта Даудзе, Надзвичайний та Повноважний посол Латвії в Україні, яка побувала у Криму минулого року під час весняних подій 2014-го, наголосила, що Латвія попри те, що завершує своє головування у Раді Європи, і надалі підтримуватиме територіальну цілісність України та Криму в її складі. «Політика невизнання анексії – це основа, що допоможе повернути ситуацію, яка була до окупації», – підкреслила пані Посол. За її словами, над поверненням Криму мають працювати не лише інституції, а й громадськість, має відбуватись тісніша співпраця з європейськими країнами.

Колишній посол Литви в Україні Пятрас Вайтіекунас переконаний, щоб змінити позицію Європи, «треба зрозуміти мислення і достукатись до сердець європейців». Серед іншого, він закликав українців проводити реформи всередині країни, а Захід – активніше підтримувати Україну фінансово та надати зброю. «Слід спинити Путіна та допомогти Україні», – підкреслив він. Пан Вайтіекунас також зауважив, що певна провина у нинішній ситуації є як в слабкій позиції Європи, так і самої України. Усі роки незалежності Україна не дотримувалась одного геополітичного напрямку – зокрема ЄС та НАТО. Те, що відбувається зараз Пятрас Вайтіекунас відверто назвав війною Росії, точніше, Путіна проти України. «Дві нації воюють, бо одна з них сказала, що хоче належати до європейської цивілізації», – зауважив Пятрас Вайтіекунас.