Зараз в Уряді триває тяганина навколо затягування приватизації «Центренерго». Втім, як переконані в «Публічному аудиті», Україні не вигідно продавати прибуткове стратегічне підприємство, адже його вартість за нинішньої економічної ситуації та складного геополітичного становища буде недооцінена й занижена в рази. Серед ключових ризиків продажу компанії аудитори також називають можливу монополізацію ринку, завищення вартості енергії, втрати бюджету від виплат дивідендів та посилення соціальної напруги в суспільстві через скорочення робочих місць і підвищення тарифів для споживачів.  

«Для держави це прибуткова компанія, чистий прибуток якої у 2013 році становив 487 млн грн, у 2014-му — 70 млн грн. Як бачимо, економічна ситуація в країні позначились і на компанії. Проте, хоча чистий прибуток й скоротився у 7 разів (зокрема через підвищення собівартості реалізованої продукції), компанія сплатила податків до бюджету тільки на третину менше. У будь-якому випадку, такі результати діяльності підприємства обов’язково вплинуть на формування остаточної ціни при реалізації підприєства», — розповідає керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб. 
 
Він також додає, додатково за рахунок Уряду протягом останнього року «Центренерго» (йдеться про реконструкцію одного енергоблоку Трипільської ТЕС) було проінвестовано на понад мільярд гривень, також заплановано витратити 1 млрд грн бюджетних коштів на закупівлю вугілля, 261 млн грн додаткових платежів від НКРЕКП – усе це має відповідно підвищити й цінність лоту.  

«На сьогодні держава має всі важелі для регулювання безперебійного постачання сировини вітчизняним компаніям. Так, вона може зобов’язати купувати вугілля, видобуте на державних шахтах, що, по-перше, дозволяє контролювати собівартість та кінцеву вартість енергії, по-друге, забезпечує роботу тисячі шахтарям. Якщо ж «Центренерго» потрапить у приватні руки, новий власник сам зможе диктувати умови роботи. Якщо наразі ТЕС працюють на українському вугіллі з державних шахт, то в майбутньому є ризик, що новий керівник вирішить купувати вугілля в закордонних постачальників – через це українські шахти втратять великого клієнта й залишаться без роботи. Ще одна проблема — при приватному інвесторі державі буде набагато складніше регулювати тарифи, від чого безпосередньо постраждають українські споживачі», – зазначає фахівець.  

На його думку, ще одним ризиком приватизації компанії є монополізація ринку. Адже «Центренерго» – великий гравець на ринку тепло- та електрогенерації країни, а тому перед його продажом також важливо дочекатися висновків Антимонопольного комітету.  

Крім того, за словами аудитора, не відповідають закону урядові заяви про те, що «Центренерго» має бути продане іноземним компаніям, а не представникам «вітчизняних олігархічних структур». Відповідно до Закону «Про приватизацію» аукціон має бути відкритим, без жодної дискримінації учасників. «До того ж, у нас поширена практика, коли державні підприємства продають нібито іноземним компаніям, а їх кінцевими власниками, бенефіціарами є українські олігархи та чиновники, які через підставні компанії практично за безцінь купують прибуткове українське підприємство й отримують легкий спосіб швидкого особистого збагачення», – зазначає керівник «Публічного аудиту».  

На думку фахівця, через нинішню економічну кризу український бюджет може постраждати від подібних угод. «Центренерго» — це стратегічна компанія, одна з найбільших енергогенеруючих в Україні, яка забезпечує життєдіяльність Київської, Харківської і Донецької областей, а також столиці. Тому й ціна за її придбання має бути максимально справедлива. 

«Прем'єр аж надто наполягає на своїй позиції. Причому, в першу чергу хочуть приватизувати «Центренерго», Одеський припортовий завод та обласні енергетичні компанії. Саме ці активи найбільше приваблюють як місцевих, так і іноземних інвесторів, бо вони аж ніяк не можуть бути збитковими, більше того — забезпечуватимуть систематичний дохід», – резюмує Максим Гольдарб.  

Нагадаємо, за повідомленням ЗМІ в купівлі «Центренерго» зацікавлений французький бізнес. За різними оцінками, вартість компанії може становити щонайменше $ 500 млн, виходячи з цінностей її позиції на рину теплової генерації. Однак слід враховувати, що поточна капіталізація компанії становитиме близько $ 150 млн, що й приваблює французьких інвесторів.