Україна не виконує свої зобов’язання щодо адаптації законодавства про аудиторську діяльність до європейських стандартів, попри те, що це передбачено Угодою про асоціацію з ЄС. Таку думку висловила координатор Парламентської експертної групи, президент Фундації «Відкрите суспільство» Леся Шевченко, коментуючи поданий до Верховної Ради проект закону №2534 «Про аудиторську діяльність».

«Експерти нашої групи проаналізували цей документ, і на жаль, дійшли висновку, що за низкою статей законопроект прямо суперечить стандартам ЄС та Угоді про асоціацію, хоча й декларує адаптацію вітчизняного законодавства до європейських норм», - відзначила Л.Шевченко. За її словами, автори документу пропонують встановити нерівні умови ведення бізнесу для національних та іноземних аудиторів, що є дискримінаційною нормою, неприйнятною у ЄС. Механізм притягнення до відповідальності аудиторів є непрозорим, не прописані санкції та стягнення за порушення, що також не відповідає праву ЄС. Експерт звернула увагу, що згідно зі статтею 88 Угоди про асоціацію, Україна взяла на себе зобов’язання лібералізувати ринок послуг, встановити для надавачів послуг з країн ЄС ті ж умови ведення діяльності, що і для національних.

До того ж, наголосила Л.Шевченко, відкриття Зони вільної торгівлі з ЄС передбачає, що вже з 1 січня 2016 року Україна має встановити для товарів та більшості послуг з країн ЄС той самий режим, що і для резидентів. Тобто деякі новації законопроекту №2534 ідуть в розріз з інтересами України і не можуть бути прийнятими, резюмувала експерт.

Водночас вона нагадала, що чинний Закон України «Про аудиторську діяльність» є не просто рамковим, він відверто застарів і не містить багатьох понять та нормативів, які мають бути чітко визначені, згідно з вимогами права ЄС. І тому відповідних змін до законодавства не уникнути. Зокрема, у ЄС дуже жорстко регламентуються вимоги до учасників ринку аудиторських послуг – до рівня професійності, є чіткі положення щодо реєстрації та ліцензування тощо. І дуже добре, що законодавці керувались положеннями відповідних директив ЄС при написанні законопроекту, намагаючись внести до вітчизняного законодавства базові дефініції, терміни та стандарти, порядок сертифікації, ведення реєстрів аудиторів та багато іншого, тому, після доопрацювання і усунення суперечностей законопроект може бути прийнятий, вважає експерт.
Однак, вона застерігає, що часу на ці та інші новації у законодавців залишилось обмаль, враховуючи нові умови ведення бізнесу в Україні вже з початку 2016 року, з введенням ЗВТ.

Довідка: За ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та Фундації «Відкрите суспільство» створено парламентську експертну групу з євроінтеграції, яка проводить експертизу поданих до парламенту законопроектів щодо їх відповідності європейському праву.