Взаємовідносини, які виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 1 ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники договору) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Пунктом 2 ст. 1134 ЦКУ передбачено, що ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.
Статтями 1137 та 1139 ЦКУ встановлено порядок відшкодування витрат та збитків учасників та розподіл прибутку за договором про спільну діяльність.
Порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.
Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в частині оподаткування податком на прибуток підприємств. Зокрема, починаючи з 1 січня 2015 року Кодекс не встановлює особливий порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.
Одночасно для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування з податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Отже, оскільки розділ Ш «Податок на прибуток підприємств» Кодексу із внесеними змінами не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи, то починаючи з 01.01.2015 договори про спільну діяльність не є окремими платниками податку на прибуток підприємств.
Слід зауважити, що цивільним законодавством передбачено обов'язок ведення відокремленого бухгалтерського обліку спільної діяльності учасником простого товариства, визначеного договором з метою відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, розподілу прибутку, одержаного учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності тощо.
Виходячи з викладеного, у разі отримання прибутку в межах договору про спільну діяльність такий прибуток розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно. Сума прибутку, отриманого кожним учасником договору простого товариства у межах спільної діяльності є доходом кожного учасника та підлягає включенню з метою оподаткування до складу доходу окремої юридичної особи - учасника простого товариства.
ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м.Києві
e-finance.com.ua