Держветфітослужба України врегулювала питання щодо експорту в країни ЄС продукції тваринного походження, зокрема й меду. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики і продовольства.

Відтепер український мед знову з’явиться на ринках Німеччини, Польщі, Чехії та інших країн ЄС. Що чекає українських експортерів та бджолярів і чому європейці їдять саме український мед – розповіли пасічники.

«У Європі є попит на мед, адже люди там усвідомлюють його користь та не економлять на здоровому харчуванні. Проте ЄС не може забезпечити потреби власного ринку. Тому європейці змушені імпортувати. Український мед дуже цінується за смаковими властивостями, він якісний і тому має попит у всьому світі. Лише торік Україна продала за кордон 36 тисяч тонн меду і заробила 84 мільйона доларів», — розповідає Володимир Рубан, директор підприємства-експортера меду «Асканія-Пак».

Проте, не весь український мед придатний для споживання. За словами експортерів, мед, у якому виявлені залишки антибіотиків та ветпрепарати не може потрапити до ЄС.

«Продукти пасічництва бувають різними. Часом трапляється мед, у якому знаходимо 20, а то й 50 відсотків залишку антибіотиків та ветпрепаратів. Це недопустимо. У меді не може бути жодних домішок, особливо, антибіотиків чи ветпрепаратів. Це є основною вимогою для успішного пасічництва та експорту. Від культури пасічництва залежить якість меду, саме тому бджолярів варто усіляко підтримувати», —  наголошує Володимир Рубан.

Про важливість дотримання санітарних умов говорять і самі пасічники. Зокрема, на якість меду може впливати не лише наявність антибіотиків, але й місце розташування пасіки.

«Українські пасічники можуть самостійно гарантувати якість свого меду, — розповідає бджоляр із 30-річним стажем Геннадій Красилець, — аби відповідати всім вимогам експортерів, пасічникам треба дотримуватися елементарних правил. Зокрема, необхідно не зловживати ліками, особливо, під час медозбору, використовувати лише перевірені бджолопакети та лощину, а також не тримати пасіку поруч із хімічними складами, чи, наприклад, свинокомплексами. Адже комахи можуть принести антибіотик звідти. Бджола може літати на відстань до 10 км і може взяти воду або білкові домішки з будь-якого тваринного комплексу, що є поряд», — говорить бджоляр Геннадій Красилець.

Нагадаємо, в січні в Україні призупинили видачу документів на експорт меду в ЄС через виявлення заборонених речовин.