В ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, пройшов семінар щодо застосування норм податкового законодавства на тему: «Сплата податку на землю під нежитловими приміщеннями, що перебувають у власності ФОП – платників єдиного податку».
Відбувся відкритий діалог серед податківців, представників Громадської ради при ГУ ДФС у м. Києві та запрошених на семінар представників бізнесу – суб`єктів підприємницької діяльності Подільського району.
Семінар розпочався із розкриття тематики семінару, вступне слово було надане першому заступнику ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві Колеснікову Миколі Олеговичу, він зауважив, « -У зв’язку зі змінами, внесеними до Податкового кодексу України Законом від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, були збільшені граничні показники ставок земельного податку. Якщо раніше діяла редакція, що встановлювала фіксований розмір земельного податку у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі, то згідно з внесеними змінами ставка податку на землю може становити до 3% (за винятком сільськогосподарських угідь та земель загального користування). Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12% від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної власності).»
Значну увагу приділила темі сімінару голова Громадської ради при ГУ ДФС у м. Києві Нараєвська Ірина Леонтіївна, вона детально розповіла присутнім про особливості сплати податку на землю, - «Плата за землю - це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
У аналогічному порядку контролюючі органи здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності.»
На завершення, між платниками податків та податківцями відбувся діалог із запитаннями – відповідями, на поставлені запитання платників були надані вичерпні відповіді. Наводимо деякі із основних запитань:
Хто є платником податку на землю?
Платниками податку на землю є:
· власники земельних ділянок;
· власники земельних часток (паїв);
· землекористувачі.
Що входить до об'єктів оподаткування земельним податком?
Об'єктами оподаткування є:
· земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
· земельні частки (паї), які перебувають у власності.
На підставі чого розраховується податок на землю?
Базою для розрахунку податку на землю є:
· нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
· площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = [І - 10]:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Як розрахувати податок на землю на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено?
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Чи передбачені законодавством України пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб?
Від сплати податку на землю звільняються такі категорії фізичних осіб:
· інваліди першої і другої групи;
· фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
· пенсіонери (за віком);
· ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
· фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
При цьому слід мати на увазі, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм.
Як нараховуються суми земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, належні до сплати фізичними особами?
Облік фізичних осіб — платників податку і нарахування відповідних сум податку проводяться щороку до 1 травня (п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами ДПС, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Підставою для нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є договори оренди земельних ділянок.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати до органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган ДПС про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Отже, нарахування громадянам сум земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться органами ДПС, які видають до 1 липня поточного року податкові повідомлення-рішення про внесення земельного податку або орендної плати.
Громадяни, які мають підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинні подати до органів ДПС документи, що посвідчують їх право на пільгу.
Які особливості справляння плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності) встановлено для фізичних осіб — нерезидентів?
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним.
Платниками податку є:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
землекористувачі.
Власники земельних ділянок — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності.
Землекористувачі — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надано у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Отже, норми Податкового кодексу не передбачають окремого порядку плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності) фізичними особами — нерезидентами.
Чи звільняються від сплати земельного податку фізичні особи — власники земельних ділянок (земельних часток (паїв)) у разі надання земельних ділянок (земельних часток (паїв)) в оренду платнику ФСП?
Відповідно до Податкового кодексу від сплати земельного податку звільняються на період дії ФСП власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику ФСП.
Таким чином, фізичні особи — власники земельних ділянок (земельних часток (паїв)) мають пільги щодо сплати земельного податку при передачі земельних ділянок, земельних часток (паїв) в оренду платникам ФСП.
ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві
