Днями в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві відбувся сеанс телефонного звязку «гаряча лінія» на тему: «Cплата податку на землю під нежитловими приміщеннями, що перебувають у власності ФОП - платників єдиного податку».  На запитання платників відповідала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Світлана Юріївна Пелих.

     До Вашої уваги деякі запитання - відповіді, що порушувались під час телефонного сеансу:

1. Які пільги щодо сплати земельного податку встановлено для фізичних осіб?
Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу від сплати земельного податку звільняються:
-інваліди І і ІІ групи;
-фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
-пенсіонери (за віком);
-ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України № 3551-ХІІ;
-фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
-для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш ніж 2 га;
-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш ніж 0,25 га, в селищах — не більш ніж 0,15 га, в містах — не більш ніж 0,10 га;
-для індивідуального дачного будівництва — не більш ніж 0,10 га;
-для будівництва індивідуальних гаражів — не більш ніж 0,01 га;
-для ведення садівництва — не більш ніж 0,12 га.

2. Як розрахувати податок на землю на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено?

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = [І - 10]:100, 
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

3. Чи є платниками земельного податку ФОП, що перебувають на спрощеній системі оподаткування ?

Відповідно до підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності.
Отже, у суб’єкта господарювання, який обрав спрощену систему оподаткування (платник єдиного податку третьої групи), обов’язок сплачувати земельний податок або право на звільнення від його сплати настає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

4. Хто є платником податку на землю?

Згідно із статтями 269, 270 Податкового кодексу, платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
З врахуванням пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу, власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Разом з цим, відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу, підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Статтею 4 Закону України від 01.07.2004 № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають право власності, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
 
ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві