Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що листом від 05.05.2017 №11356/7/99-99-14-03-03-17 (далі – Лист №11356) Державна фіскальна служба України з метою забезпечення належної реалізації положень статті 102 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) надала роз’яснення в частині застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок, самостійному визначенні сум грошових зобов’язань платників податків.
Зокрема, ДФС України нагадує, що з 01 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені до ст.102 Кодексу Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».
Так, відповідно до п.102.1 ст.102 Кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 ст.102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної  п.133.4 ст.133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання.
Отже, при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 01.01.2017 строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.
З метою дотримання вимог, визначених у ст.81 Кодексу, при зазначенні у наказі про проведення документальної перевірки, періоду діяльності, який буде перевірятися, необхідно враховувати обмеження, встановлені п.102.1 ст.102 Кодексу.
При цьому, якщо обчислення граничних строків визначення грошових зобов’язань здійснюється з урахуванням дати прийняття податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, то з метою дотримання строків давності, передбачених ст.102 Кодексу, період, який може бути охоплений перевіркою, обчислюється з урахуванням дати початку перевірки, зазначеної у наказі про проведення перевірки.
Слід також звернути увагу, що у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Отже, у випадках подання у періоді, що підлягає перевірці, платником податків уточнюючих розрахунків за податкові періоди, граничні терміни визначення податкових зобов’язань за якими, станом на дату початку перевірки минули, можливість проведення перевірок таких уточнюючих розрахунків та податкових декларацій передбачено абзацом другим п.102.1 ст.102 Кодексу.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (у т.ч. від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.