2017–2018 роки стануть визначальними для столичного енергетичного комплексу. Так, 31 грудня цього року у Києва закінчується 16-річний контракт із «Київенерго» і міська влада має вирішити: продовжуватиме вона співпрацю з «Київенерго» чи шукатиме «більш надійні руки» для тепло- й електрозабезпечення жителів столиці. 

За повідомленням КМДА, вже розпочато переговори з фінською компанією Fortum – нещодавно відбулася зустріч заступника голови Київської міської державної адміністрації Петра Пантелєєва з віце-президентом компанії Хейки Андерсоном у Гельсінкі.

Втім, громадськість таки не покоїть ситуація, за якої може скластися так, що повернення майна за угодою з «Київенерго» до комунальної власності не відбудеться, а енергетична компанія й надалі управлятиме енергетичним комплексом столиці.

Про те, що міське майно експлуатується неефективно, навіть на чиновницькому рівні почали говорили ще в 2010 році. Тоді заступник Голови КМДА О. Мазурчак говорив, що 51 % тепломереж виробили свій нормативний ресурс і потребують заміни, близько 90 % прокладено за застарілими технологіями, що призводить до збільшення аварійних ділянок.

За два роки технічний аудит столичних теплових мереж, який здійснила Німецька компанія ECHI (Energieconsulting Heidelberg International), підтвердив їх жахливий стан. Експерти вже тоді рекомендували замінити близько 60 % трубопроводів із поступовою відмовою від центральних теплових пунктів (ЦТП) і встановленням індивідуальних (ІТП).

Причому, «інвестиції» на модернізацію та покращення столичних тепломереж «Київенерго» щорічно передбачало. Щоправда, як правило, йшлося не про реальні інвестиції в розвиток за рахунок компанії-власника, а споживацькі кошти, закладені в тарифи. Так, «Київенерго» передбачало оновлення обладнання, ремонт мереж, покращення виробництва як так звані «амортизаційні витрати», що були включені до інвестпрограм, а останні в свою чергу – до структури тарифів. Наприклад, у минулому році вся інвестпрограма «Київенерго» становила 240 млн грн. Тим не менше, з року в рік ми говоримо лише про погіршення стану теплового господарства столиці.

У 2015 році КМДА залучила британську аудиторсько-консалтингову компанію Ernst & Young здійснити аудит теплових мереж і теплового господарства, за висновками якого було прийнято остаточне рішення повернути теплоенергетичний комплекс у муніципальне користування, а відтак – передати тепломережі на конкурсних засадах іншому операторові. Втім, до завершення дії угоди міська адміністрація повинна виконати деяку «домашню роботу».

«По-перше, треба завершити незалежну експертну оцінку стану цього майна, а також оцінити його вартість на теперішній момент. Крім того, не треба забувати, що немає такої підстави для припинення договору, як закінчення строку його дії. І тому КМДА, щоб не згаяти момент, повинна подати відповідну заяву. Без неї він автоматично пролонгується», –  говорить юрист «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.

За його словами, на сьогодні вже є проект рішення Київради щодо припинення угоди, він погоджений із ПАТ «Київенерго». Проте рішення ради дотепер не прийнято і для уникнення наведеної вищенаведеної ситуації КМДА потрібно:

Ø  до 31 жовтня 2017 року надіслати результати аудиту на адресу «Київенерго»;

Ø  вказати на недоліки з утриманням міських мереж, посилаючись на недодержання компанією взятих зобов’язань відповідно до  ст. 610–611 ЦК України;

Ø  повідомити про відмову у продовженні дії угоди.

«Інформації про те, що проект рішення КМДА є, він погоджений із «Київенерго», і компанія в курсі про всі нюанси подальших дій влади, недостатньо. Міська влада має чітко дотримуватися всіх процесуальних аспектів, щоб у майбутньому в правовому полі не виникло жодних проблем із передачею тепломереж, а влада не розводила руки й не говорила, що зарадити ситуації неможливо», – резюмує Тарчинський.