Проведення Саміту G20 було присвячено найбільш важливим викликам сьогодення. Мова йшла не тільки про необхідність стабілізації світової фінансової системи, а й про питання енергетичної ефективності та боротьби зі зміною клімату. Чи вдалося світовим лідерам врахувати рекомендації Ради з фінансової стабільності та її Спеціальної робочої групи з питаннь розкриття інформації, яка стосується зміни клімату? Чи змінилася позиція США щодо цього питання?

"Вічне питання"

Зустріч світових лідерів у Гамбурзі 7-8 липня 2017 року повинна була стати важливою віхою в питанні протидії зміні клімату, оскільки на порядок денний було винесено рекомендації, розроблені представниками найбільших фінансових установ та компаній світу щодо розкриття кліматичних ризиків. Особливої пікантності ситуації надавала позиція США в цьому питанні і заява про бажання вийти з Паризької кліматичної Угоди.

Саме наявність такого ставлення однієї з наймогутніших країн світу до глобальної проблеми людства могло стати перешкодою для підписання підсумкового документу. Як наслідок, під загрозою могли опинитися багаторічні зусилля пошуку консенсусу по даному питанню.

Поки увага всіх ЗМІ була прикута до зустрічі лідерів Росії та США, практично непоміченою залишилась робоча зустріч "Сталий розвиток і зміна клімату". Підсумки даної зустрічі стали предметом прискіпливої уваги експертів.

Важливим був і той факт, що всі країни-учасниці погодили підсумковий документ зустрічі, хоч і з урахуванням особливої думки США щодо кліматичного питання.

Чи було почуто голос ринку?

Проте з точки зору подальшого економічного та фінансового розвитку важливим було те, чи зможуть учасники Саміту підтримати рекомендації Спеціальної робочої групи з питаннь розкриття інформації, які повинні значно покращити транспарентність в питаннях розкриття кліматичних та пов'язаних ризиків, надати можливість учасникам фінансового ринку підвищити якість оцінки ризиків і, як підсумок, скоротити трансакційні витрати. Це, у свою чергу, повинно знизити вартість фінансових ресурсів, призначених на проекти для боротьби зі зміною клімату, полегшити спілкування акціонерів та керівників компаній.

Більш детально про рекомендації Робочої групи читайте у статті "Напередодні Саміту G20: Як фінансисти світ від зміни клімату рятували").

Підсумковий документ містив окремий розділ "Сталі умови життя", де головне місце відведено саме питанням "Енергетики та клімату". Хоча прямого згадування про рекомендації Робочої групи не надано, проте сторони погодилися на провадження Енергетичного та кліматичного плану дій G20 у Гамбург.

Важливою частиною цього плану є Інструментарій G20 із залучення інвестицій у енергоефективні проекти, де наголошується на важливості рекомендацій Робочої групи, які дають можливість врахувати добровільні напрацювання представників фінансового ринку і спрямувати інформацію щодо рівня кліматичних ризиків, яка до цього розкривалася на добровільній основі, до фінансової звітності.

Таким чином користувачі інформації зможуть одразу побачити взаємозв'язок між кліматичними ризиками та фінансовими результатами.

Важливість питання енергоефективності визнається з огляду як на політичні фактори, так і з урахуванням необхідності переходу до нових умов розкриття інформації на рівні компаній.

Саме тому наступним завданням для існуючих ініціатив з розкриття нефінансової інформації компаній буде розробка відповідних індикаторів, які дозволять в повній мірі розкривати не тільки кліматичні ризики, а й ті, що пов'язані із підвищенням рівня енергоефективності.

Реакція ринку

Після того як рекомендації Робочої групи були схвалені на рівні світових лідерів, учасники фінансового ринку одразу продемонстрували готовність до запровадження цих приписів на практиці. Зокрема одразу після закінчення Саміту G20 одинадцять найбільших світових банків (серед них Barclays, Citi, Santander, тощо), які мають в управлінні активів на більш як $7 трлн, разом з UNEP FI оголосили про початок роботи з підвищення якості наявних механізмів розкриття та індикаторів оцінки ризиків, а також можливостей, пов'язаних зі зміною клімату.

Всі учасники такої ініціативи одноголосно висловили свою підтримку рекомендацій Робочої групи щодо покращення процесів розкриття та оцінки нефінансової інформації та підкреслили їх важливість у створенні нової інфраструктури на ринку, сприянні економічному розвитку та формуванні умов для сталого розвитку.

Наслідки для України

Навіть попри той факт, що Україна не є учасником заходів такого рівня, необхідність запровадження рекомендацій Робочої групи стосуватиметься і нас. Мова йде, знову ж таки, про Угоду про асоціацію з ЄС і директиви, які стосуються розкриття нефінансової інформації (2013/34, 2014/95).

Європейський Союз у відповідь на публікацію рекомендацій Робочої групи та напередодні Саміту G20 оприлюднив документ, яким уточнюються вимоги щодо розкриття великими компаніями (кількість працівників більше 500 осіб) нефінансових показників, де було враховано найбільш важливі з цих рекомендацій.

Зокрема, мова йде про необхідність подання аналізу стійкості компанії по відношенню до нефінансових (кліматичних в першу чергу) ризиків у розрізі різних сценаріїв підвищення температури на планеті. Така інформація дасть можливість в повній мірі продемонструвати всім зацікавленим сторонам, наскільки компанія готова до змін, які нас очікують у наступні 20-30 років.

Олег Гичка
Заступник голови Center for Blended Value Studies

Олександр Сущенко
голова Center for Blended Value Studies

Инф. delo.ua