Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася прес-конференція за участі завідувача сектором адміністрування екологічного податку та рентної плати управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Юлії Кирпи на тему «Адміністрування рентної плати та екологічного податку».
Вона розповіла, що екологічний податок це один із загальнодержавних податків і обов’язковий платіж, який сплачується з фактичних обсягів різних викидів, скидів, розміщення відходів у навколишньому середовищі.
Екологічний податок зобов’язані платити всі юридичні особи, якщо їх діяльність призводить до:
- викидів шкідливих речовин в повітря;
- скидів шкідливих речовин в річки, ставки, озера, канали, водосховища, моря або підземні води;
- розміщення відходів;
- утворення радіоактивних відходів, їх тимчасове зберігання понад терміну, установленого особливими умовами ліцензії.
Дозволи в залежності від видів відходів видають, зокрема місцеві представництва Державного управління охорони навколишнього природного середовища.
Платниками податку можуть бути, як суб’єкти господарської діяльності, так і представництва нерезидентів та бюджетні установи.
«У 2019 році відбулись суттєві зміни у податковому законодавстві щодо екологічного податку, які з одного боку зменшують податкове навантаження на підприємства малого та середнього бізнесу, а з іншого – підвищують економічну зацікавленість великих промислових підприємств у зменшенні викидів у атмосферу парникових газів», – зазначила Юлія Кирпа.
Одночасно, з метою стимулювання підприємств-забруднювачів до зменшення забруднення навколишнього природного середовища, а також наближення до ставок за викиди парникових газів в країнах ЄС з 1 січня 2019 року підвищено ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн за тонну до 10 грн за тонну.
Окремо Юлія Кирпа зупинилася на рентній платі. Вона повідомила що, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин відповідно до норм Податкового кодексу України є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах, зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктів (ділянок) надр.
Згідно з статтею 13 Кодексу про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці і особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
На кожен вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.
Дозволи надаються Державною службою геології та надр України.
«Ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в залежності від видів корисної копалини», – наголосила Юлія Кирпа.