2 вересня українська національна валюта – гривня – святкувала своє 25-річчя. Так, із цього дня ще у 1996 році розпочалася грошова реформа, яка мала на меті ввести в обіг гривню та зробити її єдиним законним засобом платежу на території країни.

Ми, як портал, що знає все про гроші, вирішили зібрати для вас найцікавіші факти про нацваюту України.

Прикраса чи валюта?

Кожен українець ще у школі чув історію про походження слова «гривня» від старослов’янського «гривна» – прикраса з золота чи срібла у вигляді обруча, який наші предки носили на шиї (тобто — на «загривку»). В історичні часи до Київської Русі така прикраса свідчила про високий суспільний статус особи, що її носила.

Однак перше згадування «гривні» у значенні грошової одиниці зустрічається в «Повісті минулих літ»: у VIII-IX ст. при торгах чи сплаті данини гривня використовувалась як міра ваги (гривня срібна – вагова) та лічби (гривня кун – лічильна). Наприклад, у гривні зважували срібло в злитках та уламках.

Згодом, з середини XI століття, злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами із назвою… «гривня». У ті часи перші монетні гривні виникли на Київщині: вони мали ромбоподібну форму і важили приблизно 164 грами. До речі, саме ця ромбоподібна форма злитку нині є логотипом Національного банку України.

«Друге пришестя» гривні

Ще у 1917-1921 роках для розбудови суверенної Української держави важливо було впроваджувати національну валюту й створювати незалежну банківську систему. Тож вже 1 березня 1918 року в Житомирі Мала Рада під головуванням Михайла Грушевського прийняла Закон «Про грошову одиницю, карбування (биття) монети та друк кредитових державних білетів», яким запровадила власну валюту, що отримала назву «гривня».

Така звична для нас, але зовсім нова у ті часи грошова одиниця – гривня – поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця. Тоді були запроваджені банкноти номіналом 2, 10, 100, 500 гривень.

“Другим пришестям” гривні стала визначна дата – 2 вересня 1996 року. Тоді НБУ припинив емісію українських карбованців, які можна було обміняти на нові гривні за курсом 100 тис. карбованців за 1 гривню.

Історія символу

Про створення графічного символу для нової грошової одиниці почали говорити у 2001 році, а вже за два роки НБУ організував відкритий конкурс української національної грошової одиниці. У ньому могли брати участь усі охочі: для цього було досить подати ескізи графічного знака та його письмове обґрунтування. Серед дванадцяти запропонованих варіантів було вирішено зупинитися на двох. Альтернативою офіційно затвердженого знака, який ми використовуємо нині, став графічний знак із заголовною латинською літерою «U» (Ukraine), яку перетинали дві вертикальні лінії.

До речі, про цікаві ініціативи та фінансові нововведення ми розповідаємо в нашому телеграм-каналі Finance_ukr. Приєднуйтесь і ви! Всього кілька кліків, і найважливіші новини для ваших гаманців завжди будуть у вашому улюбленому месенджері. ��

Уже 1 березня 2004 року Національний банк України затвердив графічний знак для позначення української валюти – ₴. Символ складається з двох елементів:

перший елемент базується на рукописному варіанті зображення української малої літери «г», як першої літери в назві «гривня»;
другий елемент – дві горизонтальні паралельні лінії (=), що «втілюють ідею стабільності грошової одиниці, високий потенціал та зростання національної економіки України» (хоча гривню важко назвати стабільною). Така ідея свого часу стала традицією і використовувалася при створенні багатьох знаків валют, зокрема, японської єни «¥» або євро «€»).
До речі, користувачі операційної системи Microsoft Windows можуть використовувати вбудовану підтримку вводу знаку гривні «₴» з клавіатури в українській розкладці клавіш: її слід набирати, утримуючи «Shift» — натиснути «‘» (зліва від клавіші «1», угорі від «Tab»).

Технічна сторона банкнот

Українська валюта нині виготовляється у два етапи:

перший – виготовлення паперу для банкнот на спеціальному підприємстві, розташованому у м. Малин Житомирської області;
другий – друк грошей у Монетному дворі Національного банку України.
Життєвий цикл кожної української купюри починається на Фабриці банкнотного паперу, де виробляють листи для подальшого друку грошей.

До речі, досить довго для виготовлення паперу, на якому друкується українська валюта, використовували узбецьку або турецьку бавовну. Тюки з бавовною розпушували, очищали лужними розчинами та відбілювали перекисом водню. Потім папір сушили, фарбували, наносили захисні стрічки, витискали водяні знаки і скручували ці заготовки грошей у великі сувої. Але з 2016 року для зниження витрат на виготовлення банкнот сировину змінили на український льон.

На фабриці майже всі процеси автоматизовані, однак за процесом роботи верстату з льоном має постійно слідкувати людина, аби не допустити браку. До слова, через те, що деякі верстати створюють шум, що перевищує 80 децибелів, співробітники фабрики отримують компенсацію або надбавку за шкідливість роботи.

Після виготовлення листів їх зважують, упаковують і перевозять на Банкнотно-монетний двір НБУ в Києві – саме там на банкноти наносяться зображення і гривня набуває звичний для нас зовнішній вигляд.

Як кажуть в Нацбанку, життя паперових купюр нетривале. Наприклад, дрібні купюри номіналом в 1, 2 і 5 гривень перебувають в обігу від півроку до 8 місяців. Потім найчастіше банкноти втрачають свій вигляд і Нацбанку доводиться змінювати їх. Купюри номіналом від 10 до 100 гривень зазвичай “служать” до трьох років, а ось 200 і 500 гривневі “живуть” від 5 років і більше.

Піки курсових коливань

Отже, гривня почала свій нелегкий валютний шлях у 1996 році. У той час наша валюта була досить міцною, а обмінний курс становив 1,74 гривні за долар. Проте на шляху нацвалюти України було декілька років, коли вона пережила серйозні девальвації.

Міцність гривні тривала майже до економічної кризи 1998 року: тоді у серпні гривня знецінилася майже втричі, а курс став більш ніж 5 грн за долар.

Курс залишався на такому рівні майже 10 років, після чого почав іти на зниження. Так, у червні 2008 через наступ глобальної фінансової кризи офіційний курс був 4,85 грн за долар, а на початку жовтня сягнув 5,15-5,30 грн.

На рівні 8 гривень за долар курс протримався до зими 2014 року, а з січня до серпня 2014 року гривня знецінилася відносно долара США на 73,85%.

У лютому 2015 року Національний банк вирішив іти ва-банк і відмовився від політики фіксованого курсу, яка діяла ще від запровадження гривні. Так було прийнято рішення перейти до формування плаваючого курсу, який визначається на міжбанківському валютному ринку.

І вже 26 лютого 2015 року курс гривні сягнув історичного мінімуму – понад 30 грн за долар.

Инф. finance.ua