На угоду про "відкрите небо" чекали сім років. Що зміниться для українців та вітчизняних авіакомпаній?
12 жовтня під час спільного саміту Україна та Європейський Союз підписали угоду про Спільний авіаційний простір, більше відому як угода про "відкрите небо" або авіабезвіз.

Що вона змінює?

Нові можливості

Підписати угоду планували ще у 2014 році, але процес розтягнувся на сім років. Формально – через конфлікт між Великою Британією та Іспанією про статус Гібралтару. У 2019-му представник ЄС в Україні Хюг Мінгареллі заявив, що "відкрите небо" підпишуть після Брекзіту, коли Велика Британія покине ЄС і суперечка про статус Гібралтару в ЄС припиниться.

Однак погодити всі деталі вдалося лише в червні цього року.

Документ ще мають ратифікувати усі 27 країн-членів Євросоюзу. Текст угоди передбачає прискорену процедуру. За даними ЄП, застосування "відкритого неба" у найоптимістичнішому варіанті може розпочатися з 1 листопада чи з 1 грудня.

Угода поширюється не лише на пасажирські, а й на вантажні та поштові перевезення.

Кінець монополій та більше прав
"У нас будуть діяти такі самі можливості, правила й стандарти в галузі авіаперевезень, як і в держав-членів Євросоюзу, – пояснює прем'єр Денис Шмигаль".

"Для українських мандрівників на практиці це означає отримання додаткових прав та фінансових гарантій. Наприклад, у разі тривалої затримки рейсів вони зможуть отримувати від [українських] компаній компенсації від 250 до 600 євро. Зараз на такі компенсації українські пасажири можуть розраховувати лише в разі, якщо українська авіакомпанія скасує рейс менше ніж за 14 днів до вильоту", – зазначає профільний сайт avianews.com. 

Також перевізника зобов’язують надати пасажирові харчування та готель, якщо щось пішло не так і літак не може вилетіти.

"Це найбільше досягнення за останні 7-8 років – принаймні в авіації ми стали Європою", – пояснює ексочільник Державної авіаційної служби Денис Антонюк. Тепер усі наші вимоги – від авіабезпеки, аеропортів та авіанавігації до навчання пілотів – відповідатимуть європейським, каже він.

Для фіналізації процесу Україна ще має імплементувати до національного законодавства положення 54 регламентів та 6 директив ЄС, повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

Також тепер ЄС визнаватиме українські сертифікати, видані літакам українського виробництва, що, зокрема, може позитивно позначитися на компанії "Антонов", зазначив Шмигаль.

Більше рейсів і перевізників

Згідно з документом, угода знімає ринкові обмеження та пов’язує Україну з внутрішнім авіаційним ринком ЄС: європейські компанії без обмежень зможуть літати в будь-які аеропорти України, серед іншого здійснювати внутрішні рейси. А українські авіаперевізники – у будь-які аеропорти країн ЄС, щоправда з нюансами.

Зараз між Україною та кожною з європейських країн діють двосторонні угоди про повітряне сполучення. Вони встановлюють обмеження на кількість перевізників та щотижневих рейсів.

Підписана угода знімає обмеження, потрібен буде лише дозвіл від аеропортів.

Про плани експансії вже заявив виконавчий директор Ryanair Майкл О'Лірі: "Єдиний ринок, на який я б звернув увагу, – це Україна. Я думаю, що ми станемо основним інвестором в Україні, коли вона приєднається до європейського "відкритого неба".

Він додав, що компанія розглядає можливість працювати одразу в 12 містах України (зараз літає з п'яти) та вийти на внутрішній ринок.

Одразу після підписання масштабне розширення в Україні анонсував Wizzair. 13 жовтня компанія розповість про деталі на пресконференції.

Українські авіакомпанії зможуть літати між європейськими аеропортами лише за умови, якщо початок чи кінець маршруту буде в Україні, зауважує партнер юридичної фірми "Анте" Андрій Гук. "Тобто, Київ-Париж-Мілан або Париж-Мілан-Київ", – написав Гук у facebook.

А літати на внутрішніх ринках, як-от між містами Німеччини чи Італії українські компанії не зможуть взагалі, пояснює в коментарі LIGA.net Антонюк. Тож угода певною мірою несправедлива та "прописана криво", вважає він.

"Досі так і немає чіткого розуміння можливості здійснення авіакомпаніями України перельотів усередині Євросоюзу", – повідомили в пресслужбі МАУ.

Вигода не для всіх та не одразу
Для вітчизняних перевізників – це не надто приємна новина. Угода нашкодить українській авіагалузі та не принесе довгострокової вигоди для пасажирів, переконує генеральний директор української авіакомпанії SkyUp Airlines Дмитро Сєроухов у березневій колонці для Forbes.

Адже окрім несправедливого доступу до ринків, умови між українською та європейською авіацією – апріорі нерівні. Майже всі європейські авіакомпанії мали фінансову підтримку з бюджету ЄС або з бюджетів своїх країн, а інколи – з обох, тоді як українські – жодної, аргументує він.

"Угоду про САП побудовано таким чином, що враховано економічні інтереси тільки однієї сторони – ЄС", – певен Сєроухов.

Стримано відреагували в МАУ. "Для українських компаній на сьогодні немає проблем із отриманням дозволів на польоти у європейські країни. Щоб обговорювати переваги, які надасть договір про "відкрите небо", необхідно ознайомитися з текстом угоди", – повідомили в пресслужбі перевізника.

Для споживачів переваги "відкритого неба" також проявляться не миттєво.

"Українцям не варто чекати, що моментально з'являться сотні нових маршрутів та одразу стане дешево літати", – переконаний Антонюк.

За дуже невеликими винятком (Франція, Нідерланди, Чехія) небо між Україною та ЄС і так було "відкритим", зазначає він. Те, що наразі з’явиться можливість літати в ці країни – не означає, що авіакомпанії туди полетять.

"Головні для України – Польща, Італія, Іспанія – де туристи та заробітчани вже отримали дешеве сполучення. Тож угода не змінить принципово ситуацію на українському ринку ні в плані цін, ні в плані напрямків", – розповідає Антонюк.

Також він сумнівається, що європейські лоукостери захочуть розвивати внутрішні рейси: "На аж одному напрямі в Україні є щось схоже на попит – Київ-Одеса. На решті – немає грошей".

Уляна Букатюк

ЛIГАБiзнесIнформ