Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податкова декларація повинна бути підписана:
- керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ);
- фізичною особою – платником податків або його представником (п.п. 48.5.2 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
Якщо податкова декларація подається податковими агентами – юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків – фізична особа – таким платником податків (п. 48.6 ст. 48 ПКУ).
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, особисто платником податків або уповноваженою на це особою (п. 49.3 ст. 49 ПКУ).
Згідно з частиною першою ст. 65 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів (частина друга ст. 65 ГКУ).
Отже, уповноваженою особою юридичної особи, яка має право підпису податкової звітності, є особа, визначена установчими документами юридичної особи.
Якщо установчими документами платника податків не передбачено покладання на іншу особу організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків на випадок відсутності керівника або головного бухгалтера з об’єктивних причин (відпустка, відрядження, лікарняний тощо), то відповідними організаційно-розпорядчими документами підприємства тимчасово призначається особа, уповноважена на виконання таких функцій.
Що стосується уповноваженої особи фізичної особи – підприємця, яка має право підписувати податкову звітність, то відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Пунктом 19.1 ст. 19 ПКУ встановлено, що платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).
Відповідно до ст. 244 ЦКУ представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами). Статтею 245 ЦКУ визначено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Статтею 34 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями визначено, що однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є посвідчення правочинів, в тому числі довіреностей.
Таким чином, фізична особа, яка має нотаріально посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в контролюючих органах та здійснення відповідних правочинів, є уповноваженою особою фізичної особи – підприємця, яка має право підписувати податкову звітність.