Україна посідає 122-ге місце у світі за рівнем сприйняття корупції, втративши п'ять позицій та отримавши 32 бали. Загалом у рейтингу представлено 180 країн, за рік показник України знизився на один бал. Ці дослідження оприлюднила міжнародна правозахисна організація Transparency International.

Аналітики уточнюють, що втрата Україною одного балу – зниження в межах похибки. Проте з огляду на 10-річну ретроспективу цей показник свідчить про "застій" у боротьбі з корупцією протягом останніх трьох років. Головною причиною просідання балів у TI називають те, що багато важливих антикорупційних завдань стоять на паузі або навіть регресують.

Якщо говорити про сусідів, Росія теж втратила за рік один пункт і тепер із 29 балами посідає 136-те місце у списку. Білорусь втратила цілих шість балів і з 41 балом посідає 82-ге місце. Польща показників не змінила – 56 балів та 42-ге місце. У Словаччині покращилися показники на три пункти – 52 бали, 56-те місце. У Румунії також додався один пункт – 45 балів, 66-те місце. Плюс один пункт у Молдови – 36 балів, 105-те місце.

Топрейтинг виглядає так: Данія, Фінляндія та Нова Зеландія – перші, за ними – Норвегія, Сінгапур, Швеція.

Індекс сприйняття корупції: в України мінус один бал за рік та 122-ге місце зі 180
Аналітики наголосили, що ключовим показником індексу є кількість балів, а не місце у рейтингу. Мінімальна оцінка (нуль балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупції майже немає. Індекс оцінює корупцію лише у державному секторі.

У ТІ вважають, що на зменшення показників України вплинули такі фактори:

- рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року, яким суд звільнив від відповідальності за неправдиве декларування топчиновників, чиновників та суддів;
– загальне зростання тиску на антикорупційну систему (конкурс з відбору керівника САП триває понад рік, а глави АРМА було запущено лише восени 2021-го);
– зміни до антимонопольного законодавства, які могли б зашкодити бізнесу;
– загострення втручання у роботу ВАКС;
– відстрочення прийняття антикорупційної стратегії у другому читанні;
– затримка з імплементацією судової реформи.

Оксана Житнюк

ЛIГАБiзнесIнформ