Міжнародні інвестори йдуть з Китаю, оскільки побоюються, що згодом щодо цієї країни можуть бути введені такі ж санкції, як і проти Росії. Про це пише видання Bloomberg.

"Зростаючий список ризиків перетворює Китай на потенційну трясовину для глобальних інвесторів. Центральне питання полягає в тому, що може статися в країні, яка готова піти на багато для досягнення цілей свого лідера.   Дружба президента Сі Цзіньпіна з російським лідером Володимиром Путіним зробила інвесторів більш недовірливими до Китаю, у той час як пропаганда сильного лідера набирає обертів, оскільки Комуністична партія завзято проводить стратегію "Нуль Covid-0" і проводить непередбачувані кампанії з регулювання цілих галузей", - пише Bloomberg.

Відтік інвестицій з Китаю прискорився після вторгнення Росії в Україну. Так, фонди прямих інвестицій, які залучали доларові інвестиції до Китаю, у першому кварталі залучили лише 1,4 мільярда доларів — це найнижчий показник із 2018 року.

За словами Саймона Едельстена з британської інвестиційної компанії Artemis Investment Management LLP, масштаби та швидкість санкцій, запроваджених проти Росії, змусили переосмислити ставлення Заходу до Китаю. Його команда в керуючому капіталом на 37 мільярдів доларів продала всі свої інвестиції в Китаї минулого року після втручання Пекіна у гучні лістинги, такі як Didi Global Inc. та Ant Group Co., заявивши, що такі кроки загрожують правам акціонерів. За словами Едельстена, більш напориста риторика Китаю щодо Гонконгу та претензії на суверенітет у Південно-Китайському морі також викликали занепокоєння інвестиційною групою.

"Політичні та управлінські фактори тепер мають задавати обережний тон, особливо щодо довгострокових зобов'язань перед Китаєм", - сказав Едельстен, додавши, що європейські заходи, вжиті проти Росії, показують, що міцні торговельні зв'язки не є гарантією дипломатичної безпеки.

"Вторгнення в Україну дуже різко підвищує ці ризики, і наші кошти, ймовірно, найближчими роками можуть бути повторені і в Китаї", - додав він.

Брендан Ахерн, головний інвестиційний директор Krane Funds Advisors LLC, повідомляє про "невиборчу та незалежну від ціни продажу" китайських акцій міжнародними інвесторами минулого року.

Регуляторні дії Пекіна "були сприйняті як атака на найбільш шановні компанії, що належать іноземцям", сказав він, у той час, як санкції щодо Росії викликали побоювання, що таке ж може статися з Китаєм.   Його фірма, яка управляє біржовими фондами, орієнтованими на Китай, замінює китайські акції, зареєстровані в США, на ті, що торгуються в Гонконгу, щоб знизити ризик.

Заробляти гроші на публічних ринках Китаю стало складніше.   Індекс акцій CSI 300 впав приблизно на 15% з початку року, а його прибутковість із поправкою на ризик, що вимірюється коефіцієнтом Шарпа, є однією з найнижчих у світі і становить мінус 2,1.   Це лише трохи краще ніж індекс Шрі-Ланки Colombo All-Share.   Китайський індекс торгується поблизу найнижчого рівня з 2014 року, у порівнянні з глобальним індикатором акцій MSCI Inc.

Вперше з 2010 року еталонні суверенні облігації Китаю з 10-річним терміном погашення не пропонують перенесення у порівнянні з порівнянними казначейськими облігаціями США.   А прибутковість високоприбуткового доларового кредитного ринку Китаю   минулому кварталі була найнижчою принаймні за останні десять років.

Глобальні фонди почали йти, продавши у березні акції, котируються на материковому Китаї, на суму понад 7 мільярдів доларів через обмінні посилання з Гонконгом.   Вони також позбулися 14 мільярдів доларів державного боргу Китаю за останні два місяці і скоротили свої кредитні активи.

"Ринки стурбовані зв'язками Китаю з Росією - це лякає інвесторів, і ви можете бачити, що неприйняття ризику проявляється від початку вторгнення», - сказав Стівен Іннес, керуючий партнер SPI Asset Management.

Проте вихід із Китаю може виявитися непростим рішенням. Китайська економіка володіє ринком облігацій на суму 21 трильйон доларів та фондовими біржами, вартість яких оцінюється у 16,4 трильйона доларів на суші та в Гонконзі.

Китайська влада, схоже, робить кроки, щоб залучити глобальні фонди. Минулого місяця регулюючі органи пообіцяли зробити політику більш прозорою та передбачуваною, що є ключовим каменем спотикання для інвесторів, які втратили трильйони доларів у 2021 році через придушення Пекіном технологічних та репетиторських фірм. Китай також йде на компроміси, які можуть надати американським регулюючим органам частковий доступ до аудиту китайських компаній, зареєстрованих у США.

У той час як гіганти Волл-стріт, такі як JPMorgan Chase & Co. та Goldman Sachs Group Inc., намагаються   отримати повну власність на свої підприємства в Китаї, деякі компанії позбавляються їх.

У березні німецька Fraport AG продала свою частку в аеропорту Сіань місцевому покупцеві, поклавши край 14-річному перебування в Китаї.   Оператор аеропорту   заявив, що вирішив піти з китайського ринку після того, як щосили намагався розширити свій бізнес.   Fraport також володіє часткою в аеропорту Санкт-Петербурга в Росії, яку в даний час неспроможна продати.

Інші готуються до відокремлення Китаю від Заходу. Стартап у галузі безпілотних технологій TuSimple Inc. розглядає можливість виділення своїх операцій у Китаї в окрему організацію після побоювань американської влади   щодо доступу Пекіна до своїх даних.   Нафтовий гігант Cnooc Ltd. може припинити діяльність у Великій Британії, Канаді та США через побоювання, що активи можуть бути піддані санкціям.

Інвестиційні фахівці одного з американських фондів прямих інвестицій у Гонконгу вже не так активно використовують можливості заробити в Китаї, як раніше, хоча ціни тут набагато нижчі.   Побоювання включають труднощі з виведенням інвестицій та проблеми, які можуть виникнути внаслідок посилення позицій, таких як заборони на інвестиції у США або споживчий бойкот продукції, виробленої у Китаї. 

У своєму виступі   Минулого тижня міністр фінансів США Джанет Йеллен закликала Пекін відзвітувати за все тісніші стосунки з Москвою.

"На ставлення світу до Китаю та його готовність до подальшої економічної інтеграції цілком може вплинути реакція Китаю на наш заклик до рішучих дій щодо Росії", - сказала вона.

Степан Крьока

Інф. delo.ua