Німеччина поступово переформатовує свій ринок праці для громадян України. Великі компанії змінюють підхід до пошуку робітників.

Таку тенденцію відзначають експерти Міграційної платформи EWL, яка працевлаштовує іноземців у Польщі, Німеччині та інших європейських країнах.

Раніше німецькі роботодавці працевлаштовували переважно іноземців, у тому числі українців, які добре говорять німецькою і є висококваліфікованими працівниками. Нині вони стали дедалі активніше пропонувати просту фізичну роботу, де не є обов’язковим знання німецької мови та досвід роботи. До таких змін їх спонукає велика кількість українців, які через війну опинилися в Німеччині і бажають знайти роботу.

Біженці отримали полегшений доступ до європейського ринку праці завдяки механізму «тимчасової охорони», який в Європі впровадили для громадян України через повномасштабне вторгнення росії.

Багато вакансій для громадян України з’явилося в гастрономії, на логістичних складах, де потрібно укомплектовувати товари, на підприємствах харчової та переробної промисловості та автомобільної галузі. Вони передбачають виконання простої фізичної роботи. Причому, німецькі роботодавці зацікавлені у працівниках на довготермінову роботу.

«Тепер вони вважають, що достатньо, аби один працівник на кілька осіб володів німецькою на комунікативному рівні, міг пояснити решті земляків, що і як потрібно робити, і забезпечував ефективну комунікацію між польськими роботодавцями та працівниками. Подібна практика давно розповсюджена і виправдала себе у Польщі, завдяки чому Польща зі значно меншим числом вільних вакансій і ринком змогла працевлаштувати вдвічі більше біженців з України, ніж потужніша німецька економіка», — переконує Міхаліна Сєлевич, директорка з питань міжнародного розвитку Міграційної платформи EWL.

Такі новації відкривають більше можливостей працевлаштування для українців, які приїхали до Німеччини через війну.

Як показало дослідження «Біженці з України — професійна активізація в Польщі і Німеччині», проведеного у липні Міграційною платформою EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету, 55% біженців не знають німецької мови, що є бар’єром для їхнього працевлаштування.

«Більше того, роботодавці також почали пропонувати житло для своїх працівників включно до вакансії. Це теж суто польська практика, коли робота передбачає наявність житла. Це одразу знімає проблему з його пошуком і робить працевлаштування в Німеччині привабливішим,», — твердить Міхаліна Сєлевич.

Зарплати в Німеччині
Українці, які вже працевлаштувалися в Німеччині, після повномасштабного вторгнення твердять, що в середньому заробляють 1467 євро (нетто) на місяць (54 тис. грн).

Понад чверть (26%) респондентів у Німеччині зізналися, що заробляють понад 2000 євро (76,7 тис. грн). Майже половина біженців у Німеччині (45%) декларують заробіток у діапазоні 1000–1999 євро (38,4-76,6 тис. грн).

Ті, хто знає німецьку або англійську мову можуть працевлаштуватися на висококваліфіковану роботу. Так у німецькій сфері послуг і торгівлі знайшли роботу представники більшості професій, навіть керівники та менеджери, висококваліфіковані спеціалісти, вчителі та працівники освіти, офісні і фізичні працівники. Більшість громадян України, які працюють у сфері послуг і торгівлі, залишилися у своїй галузі також на німецькому ринку праці.

Інф. finance.ua