До уваги платників єдиного податку третьої групи – юридичних та фізичних осіб першої-третьої груп!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Звертаємо увагу на необхідність дотримання умов перебування на спрощеній системі оподаткування!
Основні вимоги для можливості обрання та переходу юридичними та фізичними особами – підприємцями на сплату єдиного податку встановлено у статті 298 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
У заяві повинні зазначатися всі обов’язкові відомості, зокрема обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
У разі подання заяви без зазначення будь-яких з обов’язкових відомостей платник має можливість повторно її подати із заповненням всіх обов’язкових відомостей.
Акцентуємо, що Кодексом встановлено заборону на здійснення окремих видів діяльності, що не дають права платникам перебувати на спрощеній системі оподаткування. Відповідні заборонені види діяльності визначені підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу.
Методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікації видів економічної діяльності» (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджено наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 (далі – Наказ  № 396).
Враховуючи пояснення, наведені у Наказі № 396, підставою для прийняття контролюючим органом рішення щодо відмови у реєстрації платника єдиного податку є наявність та здійснення суб'єктом господарювання наступних кодів видів діяльності (згідно з КВЕД ДК 009:2010):
05.10, 05.20, 06.10, 06.20, 07.10, 07.21, 07.29, 08.11 (у частині добування декоративного та будівельного каменю та глинистого сланцю), 08.12 (у частині добування гравію, глин і каоліну), 08.91, 08.92, 08.93, 08.99, 11.01, 11.02, 11.03, 11.04, 11.05, 12.00, 19.20, 24.41, 29.10, 29.20, 32.12 (у частині виробництва обробленого дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння), 35.11, 35.14, 35.21, 35.23, 45.11, 45.19 (у частині оптової та роздрібної торгівлі новими автотранспортними засобами та вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами), 46.12, 46.17 (у частині діяльності посередників у торгівлі  тютюновими виробами), 46.21 (у частині оптової торгівлі необробленим тютюном), 46.34 (у частині торгівлі алкогольними напоями), 46.35, 46.39 (у частині неспеціалізованої оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами), 46.71, 46.72, 46.76 (у частині оптової торгівлі дорогоцінним камінням), 47.11 (у частині роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах алкогольними напоями та тютюновими виробами), 47.25 (у частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями), 47.26 (у частині роздрібної торгівлі тютюновими виробами), 47.30, 47.79 (у частині роздрібної торгівлі антикваріатом та діяльність аукціонних будинків), 47.81 (у частині роздрібної торгівлі з лотків і на ринках алкогольними напоями та тютюновими виробами), 47.91 (у частині діяльності з роздрібної торгівлі Інтернет-аукціонів виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату), 53.10, 53.20 (у частині поштової діяльності), 61.10, 61.20, 61.30, 64.11, 64.19, 64.20, 64.30, 64.91, 64.92, 64.99, 65.11, 65.12, 65.20, 65.30, 66.11, 66.12 66.19, 66.22 (у частині діяльності страхових брокерів), 66.29, 66.30, 90.01, 90.02, 90.04, 92.00, 93.21 (у частині діяльності з організації, проведення гастрольних заходів).
Водночас повідомляємо, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Також реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.
При цьому наголошуємо, що виключення платника єдиного податку з Реєстру платників єдиного податку відбувається у разі здійснення таким суб’єктом господарювання заборонених видів господарської діяльності.
Отже, суб’єкт господарювання має право зареєструвати види діяльності (згідно з КВЕД ДК 009:2010), які містять одночасно часткову заборону на певний вид діяльності, при цьому такі платники повинні дотримуватися вимог, визначених підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу.
Таким чином, якщо у платника податків є зареєстровані коди діяльності, які містять одночасно і дозволені і заборонені види діяльності, але фактично заборонені види діяльності платник податків не здійснює, така юридична або фізична особа може бути зареєстрована платником єдиного податку та перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Слід звернути увагу, що згідно з пунктом 36.5 статті 35 Кодексу відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків.
У разі недотримання встановлених Кодексом вимог:
до доходу юридичної особи, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, встановлюється розмір ставки єдиного податку у подвійному розмірі (пункт 293.5 статті 293 Кодексу);
до доходу фізичної особи – підприємця, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, встановлюються ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків (пункт 293.4 статті 293 Кодексу).
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/724974.html

Контрольовані іноземні компанії: результати подання повідомлень!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/725145.html повідомила.
З початку 2022 року до Державної податкової служби надійшло 6721 повідомлення про набуття у власність, реєстрацію та продаж/ліквідацію іноземної контрольованої компанії або утворення без статусу юридичної особи (фонди, трасти) (далі – Повідомлення), з яких 6430 – від фізичних осіб – резидентів України та 291 – від юридичних осіб – резидентів України. Основними країнами, в яких фізичною особою (юридичною особою) – резидентом України набуто/відчужено частки в іноземній юридичній особі, майнових прав на частку в активах, доходу чи прибутку утворення без статусу юридичної особи є Республіка Польща – 33 %, Велика Британія – 15 %, Сполучені Штати Америки – 13 %, Республіка Кіпр – 11 %, Естонська Республіка – 7 %, інші країни – 21 %.
Крім того, на виконання пп. 39².6.3 п. 39².6 ст. 39² Податкового кодексу України (далі – Кодекс), банками/фінансовими установами та іншими контролюючими органами на адресу Державної податкової служби направлено 9881 повідомлення про факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі.
Водночас нагадуємо, що пп. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² Кодексу визначено необхідність подання повідомлення контролюючому органу про:
- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фізичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39² Кодексу;
- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контрою над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39² Кодексу;
- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Варто також пам’ятати, що за неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або припинення здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені пп. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (п. 120.7 ст. 120 Кодексу).
Додатково повідомляємо, що Законопроєктом № 8137 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній» передбачено зміни до пункту 120.7 статті 120 Кодексу в частині доповнення штрафом за несвоєчасне повідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 розділу I Кодексу.

У податковій службі області відбувся відкритий діалог з питань оподаткування благодійництва

Днями податківці Дніпропетровщини разом з представниками профспілок області обговорювали ряд кейсів.
Розглядались питання оподаткування благодійних організацій та благодійної допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Провідні фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) провели активний онлайн-діалог та надали практичні роз’яснення.
«Розглянуті сьогодні питання – тематика, яка на часі. Ми завжди відкриті до нових горизонтів співпраці та готові розповісти про застосування норм податкового законодавства. Особливо під час дії воєнного стану», – зауважила очільниця податкової служби області Федаш Наталя.
Захід відбувся в межах роботи комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС.

На Дніпропетровщині тривають роз'яснювальні заходи щодо застосування РРО/ПРРО (територія обслуговування – м. Дніпро, Новомосковський, Павлоградський та Криворізький регіони)

Нещодавно фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) провели низку роз’яснювальних заходів щодо застосування РРО/ПРРО.
Фахівці ГУ ДПС відвідали торгівельні об’єкти, розташовані у м. Дніпрі по вулицях Сергія Єфремова, Володимира Мономаха та на проспекті Гагаріна; у м. Новомосковську – по вулицях Паланочна, Суворова та на площі Героїв міста Новомосковська; у місті Павлограді – по вулиці Дніпровській; у м. Кривому Розі – по вулиці Мусорського і у ТЦ «Босфор» та у с. Веселе Синельниківського району.
Під час зустрічей з представниками бізнесу податківці обговорили з підприємцями особливості застосування РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків готівкою, переваги використання ПРРО та електронних сервісів ДПС України, правила ведення товарного обліку, заповнення реквізиту «Призначення платежу» та інші питання.
Особливу увагу акцентовано на офіційному оформленні трудових відносин та перевагах легального працевлаштування.
На всі питання підприємці отримали фахові відповіді.
Розширюємо взаємодію з бізнесом і надалі.

УВАГА КОНКУРС!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проводить конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання на 2024 рік, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.
До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість і здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торгівельну мережу.
Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи – платники податку на додану вартість) подають такі документи:
- заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;
- копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;
- копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);
- довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;
- копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);
- баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.
Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС за адресою:
м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а до 14 грудня 2023 року.
Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2023 року о 14 год. 00 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Контактний номер телефону для довідок з питань проведення конкурсу:
(056) 370-10-64.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнились на понад 36,6 млн гривень

У січні – жовтні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 36,6 млн грн від платників збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір). Надходження збільшились у порівнянні з січнем – жовтнем 2022 року майже на 18,3 млн грн, або на 101,2 відсотки.
Нагадуємо, що платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Надання послуг платникам в ЦОПах податкової служи Дніпропетровщини: підсумки роботи десяти місяців

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), станом на 01.11.2023 адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
В умовах введення в Україні воєнного стану центри обслуговування платників при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 81 адміністративної послуги, 55 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – жовтня 2023 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 272 643 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 49 090 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 116 494 звернення, або 42,7 відс. від загальної кількості, та на 26 576 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Впродовж десяти місяців п. р. платниками податків отримано 259 614 адміністративних послуг, що на 43 142 послуги більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 101 543 адміністративні послуги, або 39,1 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 17 913 послуг більше у порівнянні з січнем – жовтнем минулого року.
Протягом 2023 року здійснено 1 131 виїзд мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в т. ч. здійснено 616 адресних виїздів до маломобільних груп населення.
Станом на 01.11.2023 фахівцями мобільного ЦОПу надано 3 352 адміністративні послуги, в т. ч. 901 адміністративну послугу під час адресних виїздів до маломобільних груп населення; інших послуг – 1 136; прийнято 566 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага найбільш актуальним питанням сьогодення, а саме – нормам, запровадженим Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (Закон № 3219).
Зокрема, фахівцями мобільного ЦОПу  надано понад 3 543 роз’яснення щодо застосування норм законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням положень Закону № 3219; розповсюджено серед суб’єктів господарювання понад 4 822 примірники друкованої продукції; 243 суб’єктам господарювання надана практична допомога щодо  реєстрації ПРРО.
Крім того, надано понад 337 роз’яснень щодо порядку визначення  мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для фізичних осіб, платників податків, власників земельних ділянок, та вручено 223 податкових повідомлення – рішення з МПЗ. 
Крім того, надані інші  роз’яснення з питань податкового та іншого законодавства, а також щодо переваг користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, тощо – 817.

За якими ставками ПДФО оподатковуються доходи ФО – резидента, отримані від послідовного продажу протягом звітного податкового року двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення у вигляді часток (паю), які були отримані у спадщину?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку на доходи фізичних осіб (податок) більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, із змінами, залежно від її призначення;
- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
Абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом року:
- першого продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення у вигляді частки (паю), отриманої у спадщину, – не оподатковується податком на доходи фізичних осіб;
- другого продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення у вигляді частки (паю), отриманої у спадщину, – оподатковується за ставкою 5 відсотків.

У яких випадках та в які терміни особа (крім особи-нерезидента, яка постачає електронні послуги ФО, місце постачання яких розташовано на митній території України) підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Випадки, у яких не застосовуються РРО, ПРРО та РК

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстратори розрахункових операцій (РРО), програмні РРО (ПРРО) та розрахункові книжки (РК) не застосовуються:
1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачою відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання;
2) при виконанні банківських операцій, крім: операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів;
3) при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті;
4) при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ;
5) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння…) за готівкові кошти на ринках;
6) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійнотехнічних навчальних закладів під час навчального процесу;
7) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
8) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо;
9) при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

До уваги сільськогосподарських товаровиробників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У разі, якщо платник податку на прибуток підприємств, що є виробником сільськогосподарської продукції, але не обрав «особливий» річний податковий (звітний) період, а застосовував календарний річний податковий (звітний) період з податку на прибуток (його доходи за попередній річний звітний період за даними фінансової звітності не перевищували 40 мільйонів гривень) і в середині року такий платник переходить на спрощену систему, то такий платник подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Чи існують обмеження щодо здійснення видів діяльності ФОП  на загальній системі оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно із ст. 42 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Перелік видів діяльності, які не має право здійснювати фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування визначений у ст. 4 Закону України від 07 лютого 1991 року № 698-ХІІ «Про підприємництво» із змінами та доповненнями.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями, особи, визначені  ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) як платники акцизного податку складають та подають декларацію акцизного податку (далі – Декларація) Декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати Декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.
Відповідно до пп. 222.2.3 п. 222.3 ст. 222 ПКУ суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів на бюджетний рахунок територіальної громади, відкритий в Державній казначейській службі України для сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Зокрема, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території підпорядкованій одному органу  місцевого самоврядування (один Код території) складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього Коду території.

За яких обставин земельні ділянки сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку підпадають під розрахунок МПЗ за 2022 рік?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що вимоги підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо можливості не нараховувати та не сплачувати єдиний податок четвертої групи з площ сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування (у тому числі на умовах оренди) не поширюються на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року.
Підлягають оподаткуванню єдиним податком четвертої групи у 2022 році та, відповідно, підпадають під розрахунок мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за 2022 рік земельні ділянки у разі одночасної наявності таких двох обставин:
- земельні ділянки розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 01 травня 2022 року;
- земельні ділянки не перебувають у консервації, не визнані забрудненими вибухонебезпечними предметами або непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, що відповідно до п. 292 прим.1.1 ст. 292 прим.1 Кодексу є підставою для не нарахування та не сплати єдиного податку четвертої групи.