Платники Дніпропетровщини на підтримку українських воїнів спрямували до держбюджету майже 2,1 млрд грн військового збору

Протягом одинадцяти місяців 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 2,1 млрд грн військового збору, що майже на 284,5 млн грн, або на 15,8 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду 2022 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Наталя Федаш висловила вдячність кожному платнику, який відповідально ставиться до виконання своїх обов’язків по сплаті податків і зборів та здійснює свій внесок в безпеку нашої держави.
«Підтримка Збройних Сил України – сьогодні надважливе завдання. Бізнес Дніпропетровщини проявляє справжній патріотизм, працює в непростих умовах і сумлінно поповнює бюджети», – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровської області.

Податок на прибуток підприємств: з початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 443,2 млн гривень

У січні – листопаді 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 443,2 млн грн податку на прибуток підприємств. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 92,0 млн грн, або на 26,2 відсотки.
Нагадуємо, що 29.12.2023 – останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за грудень 2023 року.
Звертаємо увагу, що 01 грудня 2023 року завершився перехідний період, протягом якого заповнення платниками податків реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску було можливе у неструктурованому форматі. Отже, з цієї дати платники використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.

Опубліковано Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 05.12.2023 в офіційному виданні «Голос України» № 46 опубліковано Закон України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі – Закон № 3460), який набере чинності з 01.01.2024.
Статтею 7 Закону № 3460 встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років – з 2563 гривні;
- дітей віком від 6 до 18 років – 3196 гривень;
- працездатних осіб – 3028 гривень;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, –  2102 гривні;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, – 2102 гривні;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, – 1600 гривень;
 - осіб, які втратили працездатність, – 2361 гривня.
Статтею 8 Закону № 3460 встановлено з 1 січня 2024 року мінімальну заробітну плату:
- у місячному розмірі: з 1 січня – 7100 гривень, з 1 квітня – 8000 гривень;
- у погодинному розмірі: з 1 січня – 42,6 гривні, з 1 квітня – 48 гривень.
Визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.

Діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор: особливості оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» від 10.08.2023 № 3325-IX внесено окремі уточнення щодо оподаткування суб’єктів господарювання у сфері організації та проведення азартних ігор. Зміни набрали чинності з 03 вересня 2023 року.
Зміни полягають у приведенні формулювань щодо діяльності суб’єктів грального бізнесу у відповідність до Закону України від 14 липня 2020 року № 768-ІХ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (зі змінами) (далі – Закон № 768), який визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Відповідно до частини першої ст. 1 розділу І Закону № 768 азартна гра – це будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця.
Згідно з частиною першою ст. 2 Закону № 768 на території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор:
1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;
2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;
3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;
4) організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
5) організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.
Частиною першою ст. 24 Закону № 768 встановлено, що організація та проведення азартних ігор в мережі Інтернет здійснюється організатором азартних ігор під брендом організатора азартних ігор на підставі відповідної ліцензії відповідно до вимог цього Закону та законодавства про азартні ігри виключно через онлайн-системи організаторів азартних ігор, що відповідають вимогам цього Закону.
Пунктом 37 частини першої ст. 1 розділу І Закону № 768 передбачено, що організатор азартних ігор – юридична особа – резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати зазначений у такій ліцензії вид діяльності з організації та проведення азартних ігор відповідно до вимог цього Закону.
Тож діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор може здійснюватися виключно згідно з отриманою ліцензією.
Згідно з  п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 цього Кодексу, зокрема, є:
- дохід організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю;
- дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів.
Положеннями підпункту 141.5.1 п. 141.5 ст. 141 Кодексу встановлено, що суб’єкти, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно з податком на прибуток за ставкою, визначеною у п. 136.1 ст. 136 Кодексу, сплачують податок на дохід за ставками, визначеними у підпунктах 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу.
Нарахований суб’єктом, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, податок на дохід за ставками, визначеними в підпунктах 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.
Під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно зі ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 цієї статті, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
10 відсотків від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (підпункт 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 Кодексу);
18 відсотків від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (підпункт 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу).
Відповідно до п. 136.5 ст. 136 Кодексу податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є частиною податку на прибуток.
Отже, на суб’єктів господарювання, що на підставі відповідної ліцензії здійснюють господарську діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, зокрема з організації та проведення азартних ігор у мережі Інтернет, покладається обов’язок із нарахування податку на прибуток підприємств відповідно до п. 141.5 ст. 141 Кодексу, з урахуванням положень підпунктів 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу.
Водночас дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, оподатковується за ставкою 10 відсотків відповідно до підпункту 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 Кодексу незалежно від того, чи знаходиться такий зал у казино або за його межами.

Щодо самостійного виправлення платником помилок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. п. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

До уваги банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо після 01 вересня 2023 року у банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей відсутнє підтвердження взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі, вважається, що банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей розпочав здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах (абзац четвертий п.п. 69.17 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).
Здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах – тягне за собою накладення штрафу на банк, іншу фінансову установу, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей в розмірі 10 відсотків суми всіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 1700 гривень (п. 118.2 ст. 118 Кодексу).

Чи можуть платники єдиного внеску подати контролюючому органу на погодження довідку-розрахунок на виплату зарплати в електронній формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.
Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.
Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:
- невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;
- недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;
- подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.
Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.
Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі – документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного  підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
У розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник єдиного внеску може надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).
Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
У першій квитанції електронного документа повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про платника та підписувача (підписувачів) електронного документа та квитанції).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Інформацію щодо отримання та дати реєстрації довідки-розрахунку в контролюючому органі платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» розділу «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету (також квитанції щодо приймання та обробки можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності»). Дата реєстрації довідки-розрахунку вважається днем її отримання контролюючим органом.
Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) невідкладно направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.
Інформація про погодження або надання відмови у погодженні довідки-розрахунку в електронній або паперовій формі вноситься до журналу реєстрації та опрацювання довідок-розрахунків в електронній або паперовій формі, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи контролюючих органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (абзац дев’ятий п. 4 Порядку).

Чи виникає у платника ПДВ податковий кредит щодо отриманих основних засобів у якості внеску до статутного фонду від засновника – платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Отже, операції з внесення основних фондів до статутного фонду та повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).
При цьому відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Враховуючи викладене, податковий кредит виникає як у платника податку на додану вартість при отриманні основних засобів у якості внеску до статутного фонду, так і у засновника, якщо йому будуть поверненні основні засоби у разі виходу зі складу засновників.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють Інтернет торгівлю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020№ 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за          ф. № 1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).

Платникам акцизного податку про деякі особливості виконання податкових обов’язків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Щодо окремих особливостей реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового

Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) та від 09 серпня 2023 року № 3303-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробників виноробної продукції» (далі – Закон № 3303), відповідно до яких для платників акцизного податку, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, відновлено порядок та терміни щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та відповідальність за їх несвоєчасну реєстрацію / подання, яка передбачена статтями 120 прим.2 та 128 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
До платників акцизного податку, які не мають можливості своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, для підтвердження можливості чи неможливості виконання такого обов’язку застосовувати правила, передбачені Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податкових обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303 (зі змінами) (далі – Порядок № 225). Зокрема, у разі наявності прийнятого контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовуються відповідальність, передбачена Кодексом, або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання. Рішення приймається на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов’язків.
З метою приведення Порядку № 225 у відповідність до вищенаведених змін законодавства, Міністерством фінансів України прийнято наказ від 18.09.2023 № 503 «Про внесення змін до розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.10.2023 за № 1732/40788 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 05.10.2023 № 526, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.10.2023 за № 1772/40828) (далі – наказ № 503) та набрав чинності з 24.11.2023, з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України, 2023, № 94 (24.11.2023), ст. 5605).
Зазначений наказ вносить зміни до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225, у звязку з чим передбачає надання права подання заяви та отримання платником податків відповідного рішення щодо неможливості виконання податкового обов’язку щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування та надання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, з одночасним внесенням змін до пункту 4 пункту 1 та підпункту 10 пункту 2 розділу ІІ Порядку щодо виключення такої підстави неможливості виконання такого податкового обов’язку як можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі в наслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо.
Пунктом 2 наказу № 503 передбачено для платників акцизного податку, які станом на дату набрання чинності цього наказу не мають можливості виконувати податковий обов’язок щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та подання електронних  документів, що містять дані про фактичні залишки пального та або обігу пального або спирту етилового, застосування правил для підтвердження такої неможливості, передбачених Порядком № 225, з урахуванням змін, внесених цим наказом.
З огляду на зазначене із набранням з 24.11.2023 чинності наказу № 503, платники податків мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії  документів), інформацію про відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків відповідно до підстав для встановлення такої неможливості, визначених пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку 225 з урахуванням змін.
У той же час відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Порядку № 225 до цих платників застосовуються такі правила – у разі відсутності у платника податків у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Отже з метою визначення порядку дій платників податків при подання заяви та документів (копій документів), інформації про відсутність можливості виконання податкових обов’язків щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсягу обігу пального або спирту етилового, а також порядку дій контролюючих органів при розгляді, з метою дотримання прав платників податків, та прийняття, за наявності законних підстав, органами ДПС відповідних рішень про можливість або відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків Міністерством фінансів України (лист від 19.10.2023                     № 11320-10-62/28510) погоджено позицію ДПС щодо:
- можливості подання платниками податків заяви та документів (копії документів), інформації про відсутність можливості виконання податкових обов’язків щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обігу пального або спирту етилового – у термін не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем набуття чинності наказу № 503, яким надано можливість подання такої заяви та документів;
- можливості розгляду контролюючим органом відповідної заяви та документів (копії документів), інформації та прийняття рішення у встановлені строки за умови відповідності (наявності) встановлених підстав щодо неможливості виконання платником податків таких податкових обов’язків, з урахуванням змін, внесених наказом № 503;
- не застосування штрафних санкцій до платників податків за порушення термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового – у разі прийняття рішення контролюючим органом рішень про відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків, за заявами які подані платниками податків не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем набуття чинності наказу № 503;
- застосування штрафних санкцій до платників податків, у тому числі тих, які не забезпечили виконання вимог пункту 2 розділу І Закону № 3303 щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності цього Закону, за порушення термінів виконання таких податкових обов’язків – у разі не подання платником податків заяви та документів не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем набуття чинності наказу № 503, або неприйняття контролюючим органом рішень про відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків, за заявами, які подані платниками податків.