ДПС проходить оцінку Глобального форуму ОЕСР щодо конфіденційності та захисту даних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/735512.html повідомила.
В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко взяла участь у відкритті чотириденного заходу з оцінки ДПС експертами Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей щодо дотримання конфіденційності та захисту інформації для цілей автоматичного обміну інформацією.
Як відзначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко, проходження оцінки Глобального форуму ОЕСР для Державної податкової служби України є важливим етапом.
«Ми робимо активні кроки до ефективного впровадження міжнародних стандартів з прозорості та обміну інформацією. Необхідність імплементації міжнародних стандартів визначена не лише внутрішньодержавними програмними документами, а й міжнародними зобов’язаннями, які Україна взяла на себе. Зокрема, і як член Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією, і в контексті активізації євроінтеграційних процесів», – зазначила Тетяна Кірієнко.
За її словами, долучення України до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією сприятиме створенню більш прозорого податкового середовища та підвищенню іміджу України як надійного та рівноправного партнера в міжнародних інформаційних податкових відносинах та забезпечить міжнародний автоматичний обмін інформацією Україною за Загальним стандартом звітності CRS та CbCR з понад 100 іноземними податковими адміністраціями.

Щодо особливостей формування податкових зобов’язань та податкового кредиту бюджетними установами – платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ) у разі одночасного використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних та неоподатковуваних ПДВ операціях, у т. ч. тих, що звільнені від оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З метою забезпечення окремими платниками, діяльність яких повністю або частково пов’язана із постачанням товарів/послуг (послуги освіти, медичні послуги тощо), операції з постачання яких не оподатковуються ПДВ (звільнені, не є об’єктом оподаткування ПДВ), своєчасного та в повному обсязі виконання податкових обов’язків в частині ПДВ, ДПС інформує.
Якщо бюджетна установа зареєстрована платником ПДВ, то для такої установи діють загальні правила оподаткування та обліку ПДВ. Бюджетні установи можуть здійснювати діяльність, пов’язану, зокрема, з наданням платних послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, постачанням товарів/послуг, що оподатковуються ПДВ, та провадити діяльність, що фінансується за рахунок бюджету і не вважається господарською, оскільки спрямована не на отримання доходів, а на виконання законодавчо визначених функцій установи.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ та є обов’язковими для всіх платників ПДВ незалежно від того, яку форму правління має платник (приватна, державна, комунальна) та які операції здійснює платник (звільнені від оподаткування ПДВ, оподатковувані).
Так, положеннями пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг визначається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника;
б) дата відвантаження товарів/дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.
При цьому пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг (у тому числі звільнених від оподаткування ПДВ) платник податку зобов’язаний, відповідно до пунктів 201.1 та 201.3 статті 201 розділу V ПКУ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).
Тобто, якщо бюджетна установа – платник ПДВ здійснювала операції з придбання товарів/послуг, то незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності, чи ні, вона має дотримуватись вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту! Відповідно – суми ПДВ за отриманими та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними повинні відображатися у відповідному розділі податкової декларації з ПДВ незалежно від напрямку (операцій) використання таких придбаних товарів/послуг.
У той же час слід мати на увазі, що за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ для їх використання в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ. База оподаткування в такому випадку визначається відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ.
У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ. База оподаткування в такому випадку також визначається відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ.
При нарахуванні податкових зобов’язань згідно з пунктами 198.5 статті 198 та 199.1 статті 199 розділу V ПКУ платник податку зобов’язаний скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН на суму нарахованих податкових зобов’язань окремо по кожному пункту зведені податкові накладні.
Отже, якщо платники використовують (повністю чи частково) придбані товари/послуги в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, то у них виникає обов’язок нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198/пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні у встановлений ПКУ термін.
Так, у разі якщо придбані платником ПДВ товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають використовуватися у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, то у такого платника податку (у тому числі якщо такі придбані товари/послуги оплачені за рахунок бюджетних коштів) виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.
Також за нормами цих статей бюджетні установи нараховують податкові зобов’язання по товарах/послугах, використаних в неоподатковуваних операціях (у діяльності, що фінансується за рахунок бюджету і не вважається господарською та спрямована на виконання законодавчо визначених функцій установи).
У разі якщо придбані платником ПДВ товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, використовуються частково в оподатковуваних ПДВ (надання нерухомого майна в оренду) і частково – в звільнених від оподаткування ПДВ та тих, що не оподатковуються ПДВ, операціях, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.
Інформуючи про зазначене, ДПС вважає за необхідне додатково звернути увагу платників на таке.
При придбанні товарів/послуг, які одночасно використовуються в оподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях, формування податкового кредиту здійснюється, виходячи з усього обсягу придбання на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.
Надалі, незалежно від того сформовано платником податку – покупцем податковий кредит чи ні, у такого платника податку за наявності зареєстрованих в ЄРПН постачальником податкових накладних виникає обов’язок нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ (якщо такі товари/послуги використано в звільнених від оподаткування ПДВ операціях повністю), або відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ (якщо такі товари/послуги частково використано в звільнених від оподаткування ПДВ операціях, а частково – в оподатковуваних).
Податкові накладні, складені у зв’язку з нарахуванням таких податкових зобов’язань, підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
У разі порушення терміну реєстрації (відсутності реєстрації) в ЄРПН таких податкових накладних застосовуються штрафи, передбачені ПКУ для несвоєчасної (відсутності) реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/735294.html

З початку 2023 року ДПС опрацьовано 2018 запитів на отримання публічної інформації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/735359.html проінформувала.
У січні – листопаді 2023 року Державною податковою службою України опрацьовано 2018 запитів на отримання публічної інформації.
Із загальної кількості 240 запитів надійшло поштою, 1738 – електронною поштою, 40 – особисто від запитувача.
Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 1186 запитів. Від юридичних осіб з початку року надійшло 769 запитів на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 8, від представників медіа – 55.
За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 1036, відмовлено/відстрочено відповідно до статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 536, надіслано належним розпорядникам інформації – 428.
Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація – 82 відс. від загальної кількості запитів.
Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради

Днями проведено чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Від податкової служби Дніпропетровщини у заході прийняли участь заступник начальника Головного управлінні ДПС у Дніпропетровської області Леонов Валерій, начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак та начальник управління з питань запобігання та виявлення корупції Киричко Євгеній.
Особливості застосування з 01.08.2023 штрафних санкцій та пені за порушення обов’язків платниками єдиного внеску з урахуванням норм Закону № 3219, право платників на податкову знижку, сервіс «Пульс» Державної податкової служби України – питання, що обговорювались на засіданні.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини прийняла участь у нараді Дніпропетровської ОДА

Пройшла нарада на чолі з головою облдержадміністрації – начальником обласної військової адміністрації Лисаком Сергієм за участі керівників районних військових адміністрацій, представників органів державної влади області.
В заході приймала участь  в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя.
Обговорювали стан боротьби із нелегальним обігом підакцизних товарів на території Дніпропетровщини та інші актуальні питання.
Спільна багатовекторна взаємодія сприятиме ефективній роботі державних органів на всіх рівнях та досягненню максимальних результатів.
Разом ми сила!

У рамках комунікаційної податкової платформи проведено зустріч

Одним із головних напрямків роботи податкової служби області є ефективне співробітництво через механізм прозорих комунікацій із бізнес-спільнотою та громадськістю.
Днями, за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Валерія Леонова, начальника управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипової, начальника Марганецької ДПІ ГУ ДПС Євгенії Захарченко проведено зустріч в онлайн-форматі з представниками Благодійної організації.
Під час заходу розглянули питання стосовно подання звітності неприбутковими організаціями та деякі роз’яснення Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», з якими платники звернулися на комунікаційну податкову платформу.
Проведено роз’яснювальну роботу щодо популяризації електронних сервісів ДПС, застосування найпопулярнішого сервісу ДПС України  - Електронного кабінету  та нового мобільного застосунку «Моя податкова».
Фахівці ГУ ДПС надали відповіді на запитання учасників зустрічі та роз’яснили застосування окремих законодавчих норм.
Захід пройшов в атмосфері конструктивного діалогу.

Розпочала роботу конкурсна комісія з надання підприємцям часткового відшкодування відсотків по кредитам на відновлення та розвиток бізнесу

Фінансова підтримка бізнесу м. Дніпра – одне з надважливих питань сьогодення. Наприкінці серпня у Дніпровській міській раді створено конкурсну комісію з проведення конкурсного відбору суб’єктів мікро-, малого та середнього підприємництва для отримання часткового відшкодування з бюджету Дніпровської міської територіальної громади відсоткових ставок за кредитами, залученими ними на відновлення та розвиток бізнесу.
Нещодавно відбулось перше засідання комісії, у якому прийняли участь фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Визначено переможців конкурсного відбору. Розмір відшкодування становитиме 25 відсотків від суми згідно з компенсаційною відсотковою ставкою за кредитним договором.
Працюємо далі!

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 41,3 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів

У січні – листопаді 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 41,3 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір). Сума надходжень збільшилась у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 19,3 млн грн, або 87,5 відсотків.
Звертаємо увагу, що сума збору обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Акцизний податок: за вироблені товари платники Дніпропетровщини спрямували до держбюджету майже 250,7 млн гривень

Протягом січня – листопада 2023 року до загального фонду державного бюджету за вироблені товари від платників Дніпропетровщини надійшло майже 250,7 млн грн акцизного податку. Як зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження виросли порівняно з минулорічним показником аналогічного періода на понад 141,6 млн грн, або майже на 130 відсотків.
Наталя Федаш подякувала платникам за своєчасну сплату податків та нагадала, що з 01.10.2023 відбулись зміни у законодавстві у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, призначених для реалізації магазинам безмитної торгівлі, у зв’язку з набранням чинності Законом України від 10 серпня 2023 року № 3326-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо протидії незаконному обігу тютюнових виробів».
Так, у разі виявлення після 01.10.2023 фактів виробництва та/або зберігання (крім інвентаризаційних залишків у місцях зберігання, про які повідомлено ДПС), та/або транспортування, та/або реалізації, у тому числі їх виробниками, тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які були вироблені для цілей реалізації магазинам безмитної торгівлі, такі товари вважаються немаркованими марками акцизного податку, а до таких суб’єктів господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію підакцизних товарів без марок акцизного податку (200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень).

Який порядок заповнення РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість (далі – податок) зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Отже, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.
У такому розрахунку коригування:
- у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
- у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;
- у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).
При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

До уваги платників, які використовують єдиний рахунок!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 6 розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/395) зі змінами (далі – Наказ № 148), при сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Державний казначейській службі України на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:
1) не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.
При цьому платник, використовуючи засоби Електронного кабінету, може:
- визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;
- не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 351.5 статті 351 Податкового кодексу України;
2) самостійно визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.
У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 цього розділу, такі поля:
«Номер рахунку»;
«Сума податку»;
«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;
у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;
у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
3) допускається оформлення платником, який використовує єдиний рахунок, платіжної інструкції одночасно за декількома напрямами перерахування на бюджетні/не бюджетні рахунки коштів, що сплачуються на єдиний рахунок.
При цьому реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється стільки разів, скільки платежів сплачується платником за платіжною інструкцією, із заповненням реквізитів відповідно до підпункту 2 пункту 6 цього розділу за кожним таким платежем.
Довідково: приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» наведено у Наказі № 148.

Чи включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків – внутрішньо переміщеної особи дохід у вигляді благодійної допомоги, яка виплачується (надається) благодійниками – резидентами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5073) благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
При цьому, благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5073).
Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено ст. 165 ПКУ.
Відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073 або у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь, зокрема:
- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
- фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (абзац п’ятий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Порядок оподаткування благодійної допомоги регламентується п. 170.7 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. «в» п.п. 170.7.2 якого не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії російської федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).
Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття КМУ порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги (п. 26 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Крім того, п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ визначено, що не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ:
а) у будь-якій сумі (вартості), що надається, зокрема:
платникам податку, визначеним, абзацами третім – п’ятим п.п. «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається КМУ, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи із зазначенням сум благодійної допомоги.
При цьому постановою КМУ від 26 листопада 2014 року № 653 затверджено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.
Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення абзацу четвертого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому КМУ порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, статус фізичних осіб – платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами (далі – Перелік територій), у порядку, визначеному Законом № 5073, визначається самостійно надавачами благодійної допомоги (п. 25 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Водночас постановою КМУ від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Так, Перелік територій затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 зі змінами.
Враховуючи викладене, якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073, або у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь фізичних осіб, які зазначені у абзацах четвертому та п’ятому п.п. «а», абзаці четвертому п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умов дотримання вимог, визначених п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ та пунктами 25 і 26 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

За яким ідентифікатором форми документа в електронному вигляді подається декларація про майновий стан і доходи громадянами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Згідно з п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації.
Форма податкової Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами.
Для підготовки та направлення електронної звітності ДПС забезпечило платникам можливість використовувати інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) (вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС) та Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронну форму «Податкова декларація про майновий стан і доходи» за ідентифікатором F0100213.

Оновлено Податкову декларацію збору за місця для паркування транспортних засобів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 08.12.2023 набрали чинності накази Міністерства фінансів України :
- від 06.10.2023 № 528 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів»;
- від 26.10.2023 № 599 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 06 жовтня 2023 року № 528».
Накази № 528 та № 599  опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.12.2023 № 99.

Популярні послуги Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Взаємодія бізнесу та громадян з податковими органами здійснюється за допомогою найпопулярнішого сервісу ДПС України – Електронного кабінету. Електронний кабiнет (Е-кабінет) складається із двох функціональних частин: відкритої (загальнодоступної) та приватної (особистого кабінету).
Через відкриту частину Е-кабінету користувачам доступні такі сервіси:
- пошук фіскального чека;
- пошук акцизної марки;
- перегляд бланків податкової звітності та інших документів, які подаються до податкових органів;
- отримання інформації про граничні терміни сплати податків, зборів, обов’язкових платежів;
- отримання інформації про контакти та адреси діючих центрів обслуговування платників;
- ознайомлення з новинами оподаткування та роботи ДПС;
- ознайомлення з інструкцією користувача;
- ознайомлення з Податковою картою України, де розміщені податкові профілі територіальних громад;
- єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій;
- інформація про РРО/ПРРО, книги ОРО, екземпляри РРО, реєстр ЦСО (на період дії воєнного стану доступ здійснюється після проходження електронної ідентифікації);
- перегляд зацікавленими особами довідок про відсутність заборгованості (на період дії воєнного стану з доступ дійснюється після проходження електронної ідентифікації);
- перегляд інформації з публічних електронних реєстрів: дані про взяття на облік платників податків, реєстр неприбуткових установ та організацій, реєстр платників єдиного податку, реєстр страхувальників, реєстр платників ПДВ (на період дії воєнного стану доступ здійснюється після проходження електронної ідентифікації).
У приватній частині Електронного кабiнету, в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин, посадова особа державного органу), надається доступ до особистої інформації, аналітичних сервісів, електронного документообігу з ДПС, сплати податків тощо.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Е-кабінету здійснюють:
- керівник підприємства – директор (за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);
- бухгалтер за даними заяви за формою 1-ОПП (додаток 5 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300);
- уповноважена особа платника, якій делеговано право підпису податкових накладних, сервісних запитів, операцій та транзакцій системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) та системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА РПСЕ) тощо;
- фізична особа та фізична особа - підприємець;
- посадова (уповноважена) особа державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій з використанням електронного підпису, отриманого такими посадовими особами для виконання прав та обов’язків, покладених на них відповідними органами.
Доступ до особистого кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн в один із наступних способів:
- з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;          
- через інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID);
- за допомогою Дія Підпису;
- за допомогою «хмарного» КЕП.