Виплати доходів нерезидентів з джерелом походження з України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/740020.html
повідомила.
Державною податковою службою посилено контроль за міжнародними схемами мінімізації податків, у тому числі за рахунок взаємовідносин з пов’язаними особами нерезидентами.
Сьогодні виплата доходів нерезидентів з джерелом походження з України частково використовується як підґрунтя для виведення коштів: за підсумками 9 місяців 2023 року спрямовано за кордон 115 млрд грн доходу, що на 19 % менше аналогічного періоду 2022 року, з яких нараховано до сплати 1,7 млрд грн податку.
Разом з тим, на сьогодні діють обмеження щодо валютних операцій відповідно до постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 (зі змінами).
Понад 20 відс. виплат є ризиковими, тобто виплати здійснюються на користь нерезидентів, які не є бенефіціарними (фактичними) власниками отриманих доходів, на користь незареєстрованих постійних представництв нерезидентів на території України або за результатом аналізу діяльності суб’єкта господарювання вбачається зловживання положеннями конвенцій для отримання переваг в оподаткуванні.
Значні виплати здійснюються на користь компаній, що зареєстровані в Австрійській Республіці (26 %), Франції (22 %), Республіці Кіпр (9 %), Королівстві Нідерланди (9 %), Великій Британії (7 %) та інших країнах – це насамперед виплати у вигляді операцій з цінними паперами, роялті, дивідендів, процентів тощо.
Одним із інструментів для збору доказів вчинення порушень при здійсненні виплат на користь нерезидентів є обмін податковою інформацію з компетентними органами іноземних країн.
На сьогодні налагоджена ефективна комунікація з іноземними країнами, тому повнота, якість та оперативність надання компетентними органами запитуваної інформації помітно зросли, що дозволяє в подальшому оперативно здійснювати відпрацювання ризиків ухилення від оподаткування.
У 2023 році донараховано податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 6,2 млрд гривень.
Разом з тим, зауважуємо, що відповідно до чинних норм законодавства (підпункт 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)) тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.
ДПС звертає увагу платників, що добровільне уточнення сплачених сум податку на прибуток з доходів нерезидентів дозволить бізнесу зменшити тягар сплати штрафних санкцій та пені, які нараховуються при проведенні контрольно-перевірочної роботи.

ДПС встановлено численні факти використання незадекларованої праці

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України нагадує, що одним із пріоритетних напрямів діяльності ДПС є запобігання використанню незадекларованої праці.
Незадекларована праця не тільки обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, а й створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, які повністю забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.
За порушення законодавства про працю можуть бути застосовані різні види санкцій, залежно від характеру і наслідків порушення, а також від суб’єкта господарювання, який його скоїв.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.
Територіальними органами ДПС протягом листопада – грудня 2023 року встановлено численні факти провадження діяльності без належного оформлення трудових відносин.
На Миколаївщині встановлені випадки непрацевлаштування робітників на територіях Первомайської та Южноукраїнської громад.
https://mk.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/737996.html
На Харківщині встановлено факти зайняття господарською діяльністю без офіційного працевлаштування.
https://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/737976.html
В Одеському регіоні перевіркою встановлено факти укладення договорів цивільно-правового характеру, які підпадають під дію трудових договорів.
https://od.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/737203.html
Факти реалізації одягу іноземного та вітчизняного походження без застосування РРО/ПРРО та використання праці найманих працівників без оформлення трудових відносин встановлено податківцями Київщини.
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/732555.html
Встановлені факти використання найманої праці без належного оформлення трудового договору та подання повідомлення до контролюючого органу про використання найманої праці на Кіровоградщині.
https://kr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/738027.html
Волинські податківці встановили факти надання послуг і технічного обслуговування автомобілів без застосування реєстратора розрахункових операцій та без належного оформлення трудових відносин.
https://vl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/737923.html
 На Хмельниччині реалізація товарів здійснювалась без застосування РРО/ПРРО, а саму торгівлю здійснювала особа без оформлення трудових відносин.
https://km.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/737736.html
ДПС акцентує увагу, що задекларована праця – це ваша репутація та успіх, адже сплачуючи кошти в бюджет ви здійснюєте особистий вклад в економіку країни та її обороноздатність.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/740093.html

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 21 прим.1 Кодексу законів про працю в Україні, трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.
Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.
Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.
Працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/740219.html

Податкова знижка за витратами на придбання акцій (інших корпоративних прав) резидента Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники мають можливість скористатись правом на податкову знижку за витратами 2022 року по 31 грудня 2023 року (включно).
До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема відносяться витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (п.п.166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України).
Обмеження щодо отримання податкової знижки: витрати зроблено до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, установленій п. 3 ч. 3 ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами.

Дніпропетровщина забезпечила надходження ПДФО до спеціального фонду держбюджету на понад 1,7 млрд  гривень

Відповідно до Закону України від 08 листопада 2023 року № 3428-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України», починаючи з 01.10.2023 станом на 01.12.2023 Дніпропетровщина забезпечила надходження до спеціального фонду державного бюджету ПДФО на понад 1,7 млрд гривень.
Повідомляємо, що кошти (ПДФО), які надходять до спеціального фонду держбюджету, спрямовуються на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання, а також для закупівлі артилерійських систем.

Від фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 213 млн гривень

Протягом одинадцяти місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло понад 213,0 млн грн, що на понад 133,1 млн грн, або на 166,6 відсотків більше минулорічного показника відповідного періода.
Звертаємо увагу, що згідно з п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Який суб’єкт господарювання має право здійснювати введення в експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт РРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями центр сервісного обслуговування – це суб’єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту реєстраторів розрахункових операцій.

За якими кодами бюджетної класифікації сплачується військовий збір?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодом бюджетної класифікації:
11011000 – «Військовий збір».
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
11011001 – «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Медіатор має стати на облік в контролюючому органі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Закон України від 16 листопада 2021 року № 1875-IX «Про медіацію» (далі – Закон № 1875) визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою.
Відповідно до частини 1 статті 9, частин 4 та 6 статті 10 Закону № 1875 медіатором може бути фізична особа, яка пройшла базову підготовку медіатора в Україні або за кордоном та після підтвердження набутих компетентностей отримала відповідний сертифікат і відомості про яку включені суб’єктом освітньої діяльності до реєстру випускників.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 1875 медіатор має право на відшкодування витрат, здійснених для підготовки до медіації та її проведення, а також на оплату послуг за здійснення заходів з підготовки до медіації та/або її проведення у розмірі та формі, передбачених договором про проведення медіації, правилами проведення медіації або законодавством.
Частиною 2 статті 11 Закону № 1875 встановлено, що медіатор може надавати послуги з медіації на платній чи безоплатній основі, за наймом, через суб’єкта, що забезпечує проведення медіації, через об’єднання медіаторів або індивідуально. Медіатор проводить медіацію індивідуально як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або як фізична особа – підприємець. Медіатор, який проводить медіацію індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові (за наявності).
Відповідно до пункту 63.5 статті 63 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс) фізичні особи – підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Кодексом.
Порядок взяття на облік у контролюючих органах самозайнятих осіб як платників податків визначено статтею 65 розділу II Кодексу.
Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів (пункт 65.2 статті 65 розділу II Кодексу).
Взяття на облік фізичних осіб – підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) (пункт 65.1 статті 65 розділу II Кодексу).
Згідно з пунктами 65.3 та 65.4 статті 65 розділу II Кодексу для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати до контролюючого органу за місцем постійного проживання заяву та свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. При цьому контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік такою особою, зокрема, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа або у разі неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (пункт 65.9 статті 65 розділу II Кодексу).
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (пункт 66.5 статті 66 розділу II Кодексу).
Таким чином, якщо особа бажає надавати послуги з медіації як фізична особа – підприємець, вона має зареєструватися як підприємець згідно з Законом № 755. У цьому випадку взяття на облік фізичної особи – підприємця у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру відповідно до статті 65 розділу II Кодексу без вимоги пред’явлення будь-якого свідоцтва, дозволу, сертифікату на здійснення такої діяльності. Особа, яка надаватиме послуги з медіації, обліковуватиметься як фізична особа – підприємець з відповідним видом діяльності, наданим державним реєстратором згідно із Законом № 755.
Відповідно до рекомендації, наданої Державною службою статистики України, діяльність з медіації згідно з Методологічними основами та поясненнями до позицій КВЕД-2010 класифікують у позиції 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.», де «н.в.і.у.» означає «не віднесена до інших угруповань».
Якщо особа вже знаходиться на податковому обліку як самозайнята особа та планує проводити медіацію індивідуально як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа не підлягає додатковому (окремому) взяттю на облік в контролюючому органі. У цьому випадку особі достатньо буде подати заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни», в якій зазначити вид діяльності відповідно до КВЕД-2010 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.».

Обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією.
Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.
Таким чином, у випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.
Наголошуємо, що обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки.
Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю, а сума повернення перевищує 100 гривень.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник має трудові права і соціальні гарантії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:
- гідні та безпечні умови праці;
- нормований робочий час;
- оплачувані та неоплачувані відпустки;
- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;
- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;
- захист від незаконного звільнення;
- страхові виплати в разі непрацездатності;
- пільги для неповнолітніх;
- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;
- захист прав, тощо.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Сервіси Електронного кабінету для суб’єктів господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Електронний кабінет – це інформаційно-комунікаційна система, яка створена для забезпечення реалізації платниками податків та державними органами своїх прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України, в електронному вигляді.
Сервіси приватної частини Е-кабінету для суб’єктів господарювання:
- реєстраційні та облікові дані;
- доповнення облікових даних інформацією про види діяльності (КВЕД);
- дані про об’єкти оподаткування;
- інформація про стан розрахунків з бюджетом;
- листування з органами ДПС;
- надсилання в електронному вигляді сервісних запитів за встановленими формами та отримання інформації;
- подання звітності в електронному вигляді до органів ДПС, пенсійного фонду та статистики;
- перегляд та друк раніше поданої звітності;
- перегляд вхідних/вихідних документів (квитанцій про приймання та обробку податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо);
- надання згоди на отримання контрагентом інформації про себе;
- надання згоди на отримання банківською установою інформації про податковий борг;
- податковий аудит (критерії ризику);
- доступ до сервісів Е-ПДВ, Е-акциз;
- РРО/ПРРО;
- доступ до Єдиного рахунку;
- доступ до реєстрів, отримання інформації з реєстрів;
- інші електронні сервіси та корисна інформація.
Платники ПДВ в приватній частині Електронного кабінету мають можливість:
- реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН;
- доступу до даних ЄРПН;
- подання в електронному вигляді повідомлень, скарг на рішення Комісії ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН;
- доступу до сервісів системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ): розрахунок суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН; перелік операцій, зареєстрованих в СЕА ПДВ; перелік всіх операцій з ПДВ-рахунком (тип транзакції, загальна сума поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, заборгованість тощо);
- доступу до аналітичних сервісів системи автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування оцінки ступеня ризиків: показник D (навантаження за останні 12 календарних місяців); показник P (сума ПДВ, зазначена у зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН у звітному періоді); показники Позитивної податкової історії (ППІ); інформація щодо відповідності платника ПДВ критеріям ризиковості.
Сервіси для платників акцизного податку:
- реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в ЄРАН;
- доступ до даних ЄРАН;
- сервіси системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового: перелік операцій, зареєстрованих в СЕА РПСЕ; перелік всіх операцій з ПДВ-рахунком (тип транзакції, загальна сума поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, заборгованість тощо); перелік акцизних складів та інформації щодо обладнання акцизного складу; результат зіставлення показників обсягів обігу спирту етилового.