Нещодавно в ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у місті Києві відбулась чергова Інтернет-конференція на тему «Податок на додану вартість. Податковий компроміс».
На питання учасників Інтернет-конференції відповіла заступник начальника ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у місті Києві Наталія Петрівна Баляс.
Під час Інтернет-конференції надійшло чимало питань.
Отож пропонуємо вашій увазі актуальні запитання, які поставили учасники під час Інтернет-конференції та відповіді на них.

1.Які зміни передбачені для реєстрації платником податку на додану вартість з 2015 року?
З 2015 року збільшується з 300 тис.грн. (без ПДВ) до 1 млн.грн. (без ПДВ) граничний обсяг загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, протягом останніх 12 календарних місяців, із досягненням якого особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу (пункт 181.1 статті 181 розділу V Кодексу).
Тобто з 01.01.2015 суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку, у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн.грн. (без урахування ПДВ).
Правила, встановлені розділом V Кодексу, для добровільної реєстрації особи як платника ПДВ не змінилися.
Платники ПДВ, у яких станом на 01.01.2015 обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн.грн., отримують можливість анулювати свою реєстрацію платника ПДВ.

2.Яким чином система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно?
З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом № 71, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно (пункт 35 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу):
з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України (далі – рішення ВРУ) про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону № 71) – у тестовому режимі;
з 1 липня 2015 року – на постійній основі.
Система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:
     -сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), та розрахунках коригування до них;
    -сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;
    -сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;
   - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

3.Які критерії  для автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ у 2015 році ? 
           З 01.01.2015 року платники ПДВ, що мають підстави для автоматичного відшкодування ПДВ повинні відповідати наступним критеріям:
- не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:
а) відсутність підтвердження відомостей;
б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);
в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;
ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
- мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі, якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також:
а) здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) або
б) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців. Платникам податку, які отримали право на автоматичне бюджетне відшкодування виходячи із цього критерію, сума такого відшкодування сукупно не може перевищувати суму податку, сплачену у складі вартості придбаних (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) споруджених необоротних активів незалежно від того чи були вони введенні в експлуатацію;
- не мають податкового боргу;
Зазначені зміни передбачені Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

4. В яких випадках платники податків можуть скористатися процедурою податкового компромісу?                            
Згідно із п. 1 підр. 9 прим.2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПКУ.
      Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. Орган ДФС, у свою чергу, протягом 10 робочих днів приймає рішення про можливість проведення перевірки або відсутність такої необхідності для підтвердження визначеної суми.

5.Які періоди можуть бути враховані для застосування процедури податкового компромісу?
Відповідно до п. 11 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс  з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.     Під строками давності згідно із ст. 102 ПКУ розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.

6.Які існують умови для подання заяви про податковий компроміс?
Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати:
- відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ, та заяву для застосування до нього податкового компромісу (далі – Заява про компроміс);
- заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових-повідомленнях рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також по отриманих податкових повідомленнях-рішеннях, по яких суми податкових зобов’язань неузгоджені відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Заява про компроміс по ППР).
Заява про компроміс та Заява про компроміс по ППР подаються платником податків у довільній формі з 17.01.2015 по 16.04.2015.

7.Розкажіть, будь-ласка, що саме повинно бути в заяві про компроміс?
З 17.01.2015 набув чинності Закон України від 25.12.2014 № 63-VIII. 
При складання Заяви про компроміс рекомендується зазначати:
1. Про подання уточнюючого розрахунку для застосування процедури досягнення податкового компромісу;
2. Про згоду на проведення перевірки з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, у межах процедури досягнення податкового компромісу;
Перелік операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації. Для можливості чіткої ідентифікації кожної господарської операції, щодо якої здійснюється уточнення,

8.Чи можливо скористатись податковим компромісом та подати заяву по неузгоджених сумах податкових зобов’язань?
Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових-повідомленнях рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження,
При складанні Заяви про компроміс по ППР необхідно вказувати:
1. Дату, номер податкового  повідомлення-рішення;
2. Стан узгодження;
3. Відповідний фіскальний або судовий орган, де перебуває на оскарженні податкове повідомлення-рішення;
4.  Суму податку на прибуток та/або ПДВ, щодо якої платник податків бажає досягнути податкового  компромісу (із зазначенням  податкових (звітних) періодів, по яких були здійснені донарахування в акті перевірки,  контрагентів тощо).
З метою єдиного розуміння процедури застосування податкового компромісу, інформаційні матеріали щодо основних положень Закону №63 розміщені на веб-порталі ДФС України, банер «Податкові зміни 2015».

9. Яким чином здійснюється процедура застосування податкового компромісу при поданні документів?
Контролюючий орган протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс, приймає рішення про необхідність або відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, про що повідомляє платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручає платнику податків (його законному представнику чи уповноваженому представнику) під розписку.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу день отримання платником податків рішення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки є днем узгодження податкового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку, яке підлягає сплаті протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.
У разі, якщо контролюючим органом прийнято рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки, така перевірка проводиться відповідно до норм  пункту 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Документальна перевірка  залежно від обставин може бути виїзна або невиїзна та проводиться за процедурою, встановленою Кодексом.
Разом з тим, при визначенні термінів проведення перевірки враховується передбачена пунктом 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу (не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку).

10.В які терміни розглядається заява про компроміс та чи правда, що платник податків сплачує лише 5% від суми ?
 Загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу –
до 70 календарних днів з наступного дня після подання уточнюючого розрахунку. При цьому, загальний термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності Закону України від 25.12.2014 № 63-VIII .
 У визначений термін платники за бажанням можуть подати до органів Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК, в яких визначити суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та/або заяву відповідно до Закону.
 Орган ДФС протягом 10 робочих днів приймає рішення про можливість проведення перевірки або відсутність такої необхідності для підтвердження визначеної суми.
 При отриманні позитивної відповіді по процедурі застосування податкового компромісу платник має сплатити 5% від суми задекларованих або визначених у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов'язань. При цьому інші 95% такої суми вважаються погашеними, а штрафні санкції та пеня не нараховуватимуться.
ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві