Руслан Кравченко: Платникам відшкодовано 55,5 млрд грн ПДВ, що на 10,8 млрд грн більше відповідного показника 2024 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Станом на 1 травня 2025 року платникам вже відшкодовано 55,5 млрд грн ПДВ. Це те, що вже фактично перераховано. Це на 10,8 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2024 року та більше за такий показник у 2023 році на 3,7 млрд грн (51,8 млрд грн).
Про це повідомив Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко в Telegram-каналі.
«Щодо залишку. Одразу пораджу: припиняйте істерики та страшилки про «невпинне зростання». Не лякайте країну та всіх, хто подав заявки на відшкодування ПДВ. Залишок ПДВ, який перебував у роботі станом на 1 травня, – 30,4 млрд гривень», – наголосив Руслан Кравченко.
За його словами:
4,4 млрд грн – суми ПДВ, за якими з 24 по 30 квітня були завершені перевірки, а заявки знаходились на виконанні в Казначействі. Після узгодження сум ці кошти протягом 5 днів були відшкодовані платникам;
14,5 млрд грн – суми ПДВ, за якими тривають камеральні перевірки;
3,6 млрд грн – суми ПДВ, за якими тривають документальні перевірки;
7,7 млрд грн – суми ПДВ, за якими триває узгодження результатів перевірок за наслідками адміністративного або судового оскарження.
«26 млрд грн – це не про заборгованість, а звичайний робочий процес, у межах якого чітко прописано, що і коли має бути зроблено (дивно, що панікери про це не знали чи свідомо забули). До речі, цього року заявлена до відшкодування сума ПДВ виросла до 63,5 млрд грн. Торік ця сума була на 16 млрд грн менша. У 2023 році сума заявки була менша на 27,5 млрд грн (36,1 млрд грн)», – розповів Голова ДПС.
Він також відзначив, що виросла, логічно, і кількість заявок: 13 003 проти 12 246 минулого року. Більше заяв – більше операцій. У 2023 році кількість заяв – 10 207 штук.
Тому 26 млрд гривень – це сума, за якою тривають камеральні, документальні перевірки або узгодження результатів таких перевірок. Автоматичного відшкодування по ній бути не може, бо вона може бути зменшена після перевірок чи судового оскарження.
Тож така сума не є заборгованістю з відшкодування ПДВ!
У травні платники самі подали уточнені декларації на зменшення суми на 0,4 млрд грн. Тому залишок, який був на початок травня, вже зменшився.
«Податкова працює, у робочому процесі щодня змінюються суми, дані, рішення. Незмінними залишаються лише істерики окремих осіб – вони стабільні, як ніколи. Тож, драма «Неповернення ПДВ» – відміняється», – акцентував Руслан Кравченко.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/900586.html
У рамках Національного тижня безбар’єрності відбувся вебінар
для керівного складу органів ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/900700.html повідомила.
Безбар’єрність у державній службі: виклики та перспективи – тема інтерактивного вебінару, який був організований спільно з Державним податковим університетом для керівного складу органів ДПС.
Вебінар, що відбувся у рамках Національного тижня безбар’єрності, провела Ірина Овдієнко, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, педагогіки та суспільних наук Державного податкового університету, яка має значний досвід у дослідженні та практиці в області психології.
Під час заходу розглядались важливі аспекти безбар’єрного доступу до державних послуг та підходи до вирішення труднощів, які можуть виникнути у цій сфері. Увага акцентувалась на необхідності врахування потреб осіб з інвалідністю, а також інструментах та рекомендаціях для створення більш доступного середовища для всіх громадян.
Проведення таких навчань для державних службовців надає можливість краще усвідомити важливість створення безбар’єрного середовища на робочому місці, виявляти та вирішувати проблеми, а також впроваджувати практичні рішення для забезпечення рівних можливостей для всіх громадян.
Безбар’єрність – це про зручність, повагу та врахування потреб кожного і кожної. Безбар’єрність – це коли можеш.
Дніпропетровщина: місцеві бюджети з початку року
отримали понад 14,6 млрд грн податків, зборів та платежів
Протягом січня – квітня 2025 року від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 14,6 млрд грн податкових платежів. Надходження виросли більше ніж на 2,0 млрд грн, темп росту – 116,5 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька.
«Висловлюємо вдячність кожному, хто сьогодні своєчасно сплачуючи податки, підтримує економіку та забезпечує фінансування обороноздатності нашої держави!» – зазначила керівниця ГУ ДПС.
Теодозія Чернецька нагадала, що порядок реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС окреслює основні види ризиків, пов’язаних із невиконанням платниками обов’язків, визначених ст. 16 Податкового кодексу України, на яких зосереджена увага податкової служби в рамках цього проєкту: ризик реєстрації, ризик звітності, ризик сплати, ризик декларування. Метою експериментального проєкту є підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Рентна плата: від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
за використання лісових ресурсів надійшло 184,2 тис. гривень
З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за використання лісових ресурсів платники спрямували 184,2 тис. грн рентної плати.
Звертаємо увагу, що для допомоги платникам на вебпорталі ДПС створений розділ «Онлайн навчання». За посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/rentna-plata/ (Головна /БАНЕР/Онлайн-навчання/Рентна плата) можна ознайомитись з інформацією щодо рентної плати.
Податковий календар на 28 травня 2025 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що
28 травня 2025 року, середа, останній день сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за найманих працівників за квітень 2025 року.
Нагадуємо, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Визначення податкового (звітного) періоду,
за який розраховується ГПЗ з акцизного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до пунктів 223.1 та 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України (Кодекс) базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю. Платники цього податку, визначені п. 212.1 ст. 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим.1, 215. прим.2, 215.3.6, 215.3.7 та 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст.46 Кодексу.
Отже, відповідно до пунктів 223.1 та 223.2 ст. 223 та п. 49 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу базовий податковий період для сплати акцизного податку з урахуванням розрахунку гарантованого податкового зобов’язання (ГПЗ) відповідає календарному місяцю.
Нові об’єкти оподаткування для резидентів Дія Сіті –
платників податку на прибуток на особливих умовах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 25 березня 2025 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4112 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» (далі – Закон № 4112).
Відповідно до оновленого Законом № 4112 п.п. 141.9 прим.1.2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток на особливих умовах визначено такі об’єкти оподаткування:
► операція, якщо за сукупністю умов її здійснення у платника податку є підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про здійснення операції з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави).
Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за такою операцією оподатковується за базовою (основною) ставкою (п. 136.1 ст. 136 Кодексу) 18 відсотків.
При розгляді обставин (фактів), пов’язаних з відповідною операцією, що можуть свідчити про її здійснення з метою надання неправомірної вигоди службовій особі, платник податку враховує фактичні дії сторін операції та фактичні обставини здійснення операції відповідно до її суті, а для операції, пов’язаної із службовою особою іноземної держави, також керується переліком, оприлюдненим на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України відповідно до пункту 12 частини першої статті 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (п.п. 141.9 прим.1.2.16 Кодексу);
► операція, якщо відповідно до законодавства встановлено, що така операція здійснена від імені та/або в інтересах платника податку з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369 та 369 прим. 2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди. Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за такою операцією оподатковується за базовою (основною) ставкою 18 відсотків.
Визначення дати отримання доходу юридичними особами – платниками єдиного податку при проведенні розрахунків через POS-термінал
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які здійснюють розрахунки за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу визначають дату, зазначену у фіскальному (касовому) чеку.
Таке роз’яснення ДПС надано Міністерством фінансів України.
Разом з тим, Міністерство фінансів України висловило позицію, що для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку у разі здійснення розрахунків за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фіскальному (касовому) чекові.
Відповідно до позиції Міністерства фінансів, положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) є єдиними для застосування платниками єдиного податку як фізичних особами – підприємцями, так і юридичними особами.
Раніше ДПС дотримувалася позиції, що для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи датою отримання доходу при здійснені розрахунків за товари, роботи, послуги є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі.
Тож просимо юридичних осіб – платників єдиного податку врахувати ці зміни при веденні обліку та звітності.
Нагадаємо, що згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку на додану вартість (ПДВ), що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту отримано від’ємне значення, то заповнюється рядок 19 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація). Така сума від’ємного значення звітного (податкового) періоду:
- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) (відображається у рядку 20.1 декларації);
- або підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2 декларації): на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (рядок 20.2.1 декларації) та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (рядок 20.2.2 декларації);
- та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 21 декларації).
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21).
Згідно з п. 6 розд. III Порядку № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій звітності. Дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларації за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пп. 9, 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
При заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації обов’язковим є подання до неї додатка 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)) (п.п. 2, 4 та 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).
У таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації розшифровується сума від’ємного значення з рядка 19 декларації в розрізі: звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення; податкових накладних/розрахунків коригування/інших документів, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику/покупцю товарів/послуг, за якими сформовано таке від’ємне значення.
У графах 2,3 таблиці 1 додатку 2 (Д2) до декларації зазначається звітний період, у якому виникло від’ємне значення у форматі місяць, рік. У графі 2 таблиці 1 додатку 2 (Д2) зазначається цифра місяця (наприклад «3», «10»); у графі 4 таблиці 1 додатку 2 (Д2) – чотири цифри року (наприклад «2024»).
Відомості про суми від’ємного значення зазначаються у хронологічному порядку виникнення таких сум, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.
Платник податку при заповненні таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації має право самостійно визначати постачальників/покупців, за рахунок яких виникла сума від’ємного значення, та періодів виникнення таких сум.
У разі виникнення від’ємного значення за рахунок відображення розрахунків коригування, які передбачають зменшення податкового зобов’язання, у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації зазначається звітний податковий період, у якому виникло таке від’ємне значення, що відповідає періоду, за який подано декларацію, до складу податкових зобов’язань якої включені такі розрахунки коригування.
При цьому, з урахуванням норм п. 192.1 ст. 192 розд. V ПКУ постачальник за результатами проведеного перерахунку може зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН):
у податковій звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, у якому його складено, – у разі дотримання термінів реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування;
у податковій звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, у якому його зареєстровано в ЄРПН, – у разі порушення термінів реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.
